Рішення № 161799, 21.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2006 р.

Справа № 1/292-06-7890

За позовом ПП „Афіна-Ко”

до відповідача: ТОВ „Торговий дім „Дністер”

про стягнення 51 360,50 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Батищева І.П., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явися.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ПП „Афіна-Ко”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Торговий дім „Дністер”, про стягнення 51 360,50 грн. на підставі договору від 25.07.2005р. № 183.

13.09.2006р. відповідною заявою позивач змінив заявлені вимоги та згідно представленого розрахунку просить стягнути 45 105,06 грн. заборгованості, 893,65 грн. 3 % річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору від 25.07.2005р. № 183, згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних ПП „Афіна-Ко” відвантажило, а ТОВ „Торговий дім „Дністер” отримало товар загальною вартістю 229 173,76 грн.

З огляду на ту обставину, що ТОВ „Торговий дім „Дністер” належним чином не виконало зобов’язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, ПП „Афіна-Ко” в судовому порядку вимагає стягнути залишок наявної заборгованості в розмірі 45 105,06 грн. та 893,65 грн. процентів річних.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору поставки від 25.07.2005р. № 183 відповідач отримав товар, вартість якого оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 45 105,06 грн., яку не ліквідовано дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 3.1 укладеного сторонами договору покупець-відповідач зобов’язався здійснити розрахунок за товар протягом 15-ти банківських днів від дати постачання.

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства й умов договору поставки. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення нарахованих на суму боргу 3 % річних, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %, складає 893,65 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не було надано доказів того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ „Торговий дім „Дністер” /юридична адреса: Одеська область, смт. Сергіївна, вул. Лісна, 4, код ЄДРПОУ 32352207, р/р 26006248351 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168/

на користь ПП „Афіна-Ко” /адреса: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, код ЄДРПОУ 33051303, р/р 260043013377 в АКБ „Національні інвестиції”, МФО 328168/

45 105,06 грн. /сорок п’ять тисяч сто п’ять грн. 06 коп./ заборгованості,

893,65 грн. /вісімсот дев’яносто три грн. 65 коп./ процентів річних,

459,99 грн. /чотириста п’ятдесят дев’ять грн. 99 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 46 576,70 грн. /сорок шість тисяч п’ятсот сімдесят шість грн. 70 коп./

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.