ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2011 р. Справа № 2a-1354/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
прокурора: Журавльової Н.Є.,
представника позивача: Коршовської У.Д.,
представника відповідача: Козлана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом прокурора міста Коломия, Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Коломия
до закритого акціонерного товариства “Прикарпаття”
про стягнення заборгованості в сумі 28924,06 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
18.04.2011 року прокурор міста Коломия Івано-Франківської області звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Коломия (надалі - УПФУ в м. Коломия, позивач) до закритого акціонерного товариства «Прикарпаття»(надалі ЗАТ «Прикарпаття», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 28924,06 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі Закон № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII. Згідно зазначених вимог законодавства відповідач зобовязаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобовязане вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунком сум пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та пунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону № 1788-XII за списком №1 та № 2 за період з 2010 року по 07.04.2011 року, відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій та їх доставку за списком № 1 у розмірі 8919,45 грн. та списком № 2 у розмірі 20004,61 грн., а всього кошти в сумі 28924,06 грн. Однак, вказана сума боргу відповідачем не відшкодована, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Коломийською міською радою, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб, взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломия і є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обовязкове державне пенсійне страхування (а.с. 16-17). Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.
Працівникам відповідача громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (а.с. 7-12).
Згідно із карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та пунктів «а», «б»-«з»статті 13 Закону № 1788-XII за 2010 року 07.04.2011 року, відповідачу визначено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 та списком № 2 у розмірі 28924,06грн. (а.с. 13-15). Вказана заборгованість відповідачем управлінню Пенсійного фонду України в м. Коломия станом на день розгляду справи судом не відшкодована.
Твердження відповідача щодо необхідності відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним вище пенсіонерам за рахунок активів Ковалівського колективного підприємства «Меткабель»суд вважає помилковим, виходячи з наступного.
25.12.1991 року завод «Прикарпаття»набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство «Прикарпаття».
У судовому засіданні встановлено, що ЗАТ «Прикарпаття»є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про оренду майна державних підприємств та організацій»загальною вартістю 4227309500 (чотири мільярди двісті двадцять сім мільйонів триста девять тисяч пятсот) карбованців.
В структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття»входило ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія.
11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття»прийнято рішення про відєднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.
На підставі наказу № 12 від 27.04.1994 року «Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством «Прикарпаття»і Ковалівським колективним підприємством «Меткабель»та акту прийому-передачі від 31.05.1994 року, ЗАТ «Прикарпаття»передало, а Ковалівське колективне підприємство «Меткабель» прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму 2119207400 (два мільярди сто девятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму 1127350000 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста пятдесят тисяч) карбованців.
ЗАТ «Прикарпаття»зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року та є правонаступником Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття». Вказаний факт не заперечував у судовому засіданні представник відповідача.
Відповідно до пункту 3.3 статуту Ковалівського колективного підприємства «Меткабель», воно не являється правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобовязаннях.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 17 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями. Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Рішення про створення товариства є установчим договором. При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.
Суд не бере до уваги посилання позивача на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року по справі № 14/30, як на підставу для звільнення від доказування відповідно статті 72 КАС України, в частині встановлення факту правонаступництва, оскільки в описовій та мотивувальній частині вищевказаного рішення, окрім усної позиції позивача та посилання на акт прийому передачі від 31.05.1994 року між Коломийським орендним підприємством «Прикарпаття»і Ковалівським колективним підприємством «Меткабель», господарським судом не наведено фактичних обставин та доказів, які взяті ним до уваги при викладенні висновків резолютивної частини рішення, внаслідок чого адміністративний суд фактично позбавлений можливості взяти будь-які обставини з рішення господарського суду, як доказ, в силу обєктивної відсутності їх відображення в рішенні.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, саме ЗАТ «Прикарпаття»є правонаступником цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», а Ковалівське колективне підприємство «Меткабель», як відокремлена його частина, що перетворена в самостійне підприємство, може бути, за певних умов, правонаступником Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття»по його зобовязаннях тільки в частині отриманого від нього майна.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з»статті 13 Закону № 1788-XII.
Крім того, статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі Закон № 400/97-ВР) визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з»статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 (надалі Інструкція ).
Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону № 1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даним особам, становить 28924,06 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 28924,06 грн. не подано, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Прикарпаття» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02970197) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломия Івано-Франківської області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 28924 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 06 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 23.05.2011 року.
Судове рішення № 16179775, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 18.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1354/11/0970. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: