Постанова № 16179664, 11.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року 10-00                               Справа № 2а-0870/400/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                               Татаринова Д.В.

при секретарі                               Сандига В.М.

за участю

представника позивача: не з’явився

представника відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до: Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»

про: відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - Позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш» (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму позову у розмірі 16233,31 грн. по відшкодуванню до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника із зазначенням про підтримання позивачем у повному обсязі позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився вдруге, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неяви у судове засідання суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне, що Відкрите акціонерне товариство «Завод «Львівсільмаш» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків (страхувальник) за №08044-10347

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400 від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400 від 26 червня 1997 року, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058, та повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

За приписами ч. 2 розділу 15 (Прикінцеві положення) Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на ін. роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим вищезгаданим особам пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05 листопада 1992 року. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону № 1058.

Таким чином, відповідно до розділу 15 (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058, пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі законодавства, що діяло раніше, тобто на підставі Закону № 1788.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05 листопада 1992 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівники, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058, підприємства і організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та ін. корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, мають здійснюватись відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058 та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05 листопада 1992 року.

Згідно з п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції (вказано, хто є платниками страхових внесків), зазначеної вище, - відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

- 80% від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених та/ або виплачених у 2010 році.

Відповідно до п. 6 п. п. 6.2. зазначеної вище Інструкції, витрати на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно з пунктами 6.4, 6.8 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що колишнім працівникам ВАТ «Завод «Львівсільмаш» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 управліннями Пенсійного фонду України було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах та розрахунку сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня 2010 року по листопад 2010 року зазначеним пенсіонерам Пенсійним фондом України виплачена пільгова пенсія у загальній сумі 16233,31 грн.

Так зокрема наступним пенсіонерам виплачено: ОСОБА_1 – 3991,98 грн.(відсоток плати даного підприємства – 100%); ОСОБА_2 – 297,20 грн. (відсоток плати даного підприємства – 29,07%); ОСОБА_3 – 496,26 грн. (відсоток плати даного підприємства – 38,33%); ОСОБА_4 – 2303,16 грн. (відсоток плати даного підприємства – 100%); ОСОБА_5 – 9144,71 грн. (відсоток плати даного підприємства – 100;).

Таким чином, суд виходить з того, що якщо працівнику призначено пенсію відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача позивачем була призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1. Пенсія була призначена на підставі уточнюючих довідок, які були видані відповідачем, та встановлювали характер праці та надали йому право на призначення цієї пільгової пенсії

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача за спірний період.

Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовано суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за спірний період колишнім працівникам підприємства відповідача.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної пенсіонерам – колишнім працівникам відповідача за спірний період складає 16233,31 грн. Розрахунок проведено вірно. На час судового розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи в суді заборгованість Відповідача перед Позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період вересня 2010 року по листопад 2010 року становить 16233,31 грн.

На час судового розгляду справи відповідач доказів сплати спірної суми не надав.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 71 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 16233,31 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем позов визнано у повному обсязі, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш» (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4, код ЄДРПОУ 05786134, п/р 26005093550601, МФО 325774, банк: АТ «Брокбізнесбанк» м. Львів) суму позову у розмірі 16233 (шістнадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 31 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Суму позову перерахувати на рахунок УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 20508396, р/р25605301201080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне відділення ВАТ «Державний ощадний банк України»).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                            Д.В. Татаринов