Постанова № 16178813, 10.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8113/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивача:Мочкаєва Ю.І.

представника відповідача: не зявився

за позовом Державної податкової інспекції в м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках в розмірі 1563231,59 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція в м. Торезі, звернувся із адміністративним позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках в розмірі 1563231,59 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що внаслідок перенесення раніше визначених термінів розстрочення грошових зобовязань та рішення про скасування розстрочення грошових зобовязань має перед Державним бюджетом податковий борг. Загальна сума боргу складає 1563231,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином.

Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував, позов визнав у повному обсязі.

Згідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача - який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою, створене згідно Розпорядження міського голови міста Торез від 29.04.2003 року №145р, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка АБ № 031738), ідентифікаційний код юридичної особи 32366906, перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у місті Торезі з 08.05.2003 року за №32 (довідка про взяття на облік від 28.10.2008 № 887/29-014-1).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Судом встановлено, що станом на 12.05.2011 року відповідач має заборгованість перед державним бюджетом по штрафним санкціям з податку на додану вартість в сумі 1563231,59 гривень.

Указана заборгованість виникла:

згідно рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення грошових зобовязань від 15.04.2011 року №8п/24-012-10 та рішення про скасування розстрочення грошових зобовязань від 06.05.2011 року №1с/24-113.

На підставі п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Перша податкова вимога від 04.06.2003 року №1/73 вручена директору з економіки 06.06.2003 року. Друга податкова вимога від 08.07.2003 року №2/80 отримана генеральним директором 08.07.2003 року.

Згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу до обов'язків платника податків відноситься обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон №2181), що був чинним на момент виникнення зобов'язання, податковим боргом є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічне визначення поняття зазначено у п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу «податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

За неподання податкової декларації (розрахунку) у строки визначені законодавством або її затримку відповідальність платника податку передбачена абз.1 п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

П.п.20.1.28 ст.20 цього Кодексу органам державної податкової служби також надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Несплата податкових зобов'язань порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості в розмірі 1563231,59 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути кошти Державного підприємства «Торезантрацит» в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом у сумі 1563231 (один мільйон пятсот шістдесят три тисячі двісті тридцять одна) гривня 59 копійок, код платежу 14010100 Державний бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 31110029700084

Постанова у повному обсязі виготовлена 10 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.