Постанова № 16178761, 14.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/6971/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голубової Л.Б.

при секретарі          Барабаш Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом                                        Донецького міського центру зайнятості – робочого

органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового

державного соціального страхування України на випадок

безробіття

до                                                  ОСОБА_1

про                                                   стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у

сумі 5310,01 грн.

за участю:

від позивача:                               ОСОБА_2 (дов. № 01-68/17 від 04 січня 2011 року)

від відповідача:                               не з’явився

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 5310,01 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Листом від 23 лютого 2011 року № 05-15/688 позивач попередив відповідача про необхідність повернення в добровільному порядку незаконно сплачених сум допомоги по безробіттю. Проте відповідачем не було здійснено дій, направлених на погашення наявної суми заборгованості, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення наявної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень до суду не надав. Однак, згідно довідки з ЄДР приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрована за адресою, зазначеною позивачем. За приписами частини 4 статті 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 згідно довідки голови Ленінської районної ради у місті Донецьку від 27.01.2011 року № 01/15-283 з 03 квітня 1997 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Довідка наявна в матеріалах справи (а.с. 11). Згідно довідки державного реєстратора виконавчого комітету Донецької міської ради від 18 грудня 2010 року серії АЕ № 411626 відомості щодо державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто 14 вересня 2010 року державним реєстратором були вчинені архівні дії щодо перенесення відомостей щодо відповідача у зв’язку із створенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12). У даній довідці також вказано, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що не пов’язане з банкрутством, однак рішення суду не виконане з боку відповідача, оскільки вона не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 05 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної.

Відповідачу з 12 серпня 2005 року надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. 27 квітня 2007 року вона була знята з обліку у зв’язку із невідвідуванням центру зайнятості протягом 30 календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування. 07 грудня 2007 року ОСОБА_1 вдруге звернулася до Донецького міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної. 14 грудня 2007 року їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

У заявах про надання статусу безробітної від 12 серпня 2005 року та 14 грудня 2007 року ОСОБА_1 зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с. 7-8).

В результаті звірки з даними, отриманими від голови Ленінської районної ради у місті Донецьку та державного реєстратора виконавчого комітету Донецької міської ради, встановлено, що відповідач з 03 квітня 1997 року зареєстрована виконавчим комітетом Ленінської районної ради міста Донецька як фізична особа-підприємець. В подальшому у зв’язку із створенням Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради дані щодо державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача були перенесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за періоди з 01.09.2005р. по 26.08.2006р. у розмірі 3178, 49 грн. та з 14.12.2007р. по 28.06.2008р. у розмірі 2131,52 грн., а усього у сумі 5310,01 грн.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Отже, за періоди з 01 вересня 2005 року по 26 серпня 2006 року та з 14 грудня 2007 року по 26 серпня 2008 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5310,01 грн.

26 лютого 2011 року позивачем на адресу відповідача направлено лист № 05-15/688 від 23 лютого 2011 року з пропозицією добровільного повернення незаконно отриманих ним коштів за періоди з 01.09.2005р. по 26.08.2006р. та з 14.12.2007р. по 28.06.2008р. у сумі 5310,01 грн. Однак, безпідставно отримані кошти не були повернуті з боку відповідача.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подала до Донецького міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітна вона займалася підприємницькою діяльністю. Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю у періоди з 01 вересня 2005 року по 26 серпня 2006 року та з 14 грудня 2007 року по 26 серпня 2008 року в сумі 5310,01 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене та керуючись Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 5310,01 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (83102 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 5310,01 гривень (п’ять тисяч триста десять гривень 01 копійки) на р/р № 37176002002327 в ГУДК У в Донецькій області, код ЄДРПОУ 25671511, МФО 834016, одержувач – Донецький міський центр зайнятості.

Повний текст постанови виготовлений, підписаний та проголошений у присутності представника позивача 14 червня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Голубова Л.Б.