Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5240/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зекунова Е. В.
при секретаріКовальському А.В.
за участю
представників сторін:
від позивача: Степаненко Т.О., Григорьєвої О.М., ОСОБА_3., ОСОБА_4
від відповідача:Помогаєва А.В., Новак А.О., Жукова В.В., Свистунової І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Амвросіївської центральної лікарні до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі в Донецькій області «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» від 24.01.2011р. №30-22/024.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Амвросіївська центральна лікарня (далі - ЦРЛ) звернувся з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі в Донецькій області про визнання протиправною вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі в Донецькій області «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» від 24.01.2011р. №30-22/024 в частині:
- зобовязання Амвросіївської центральної лікарні відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед районним бюджетом щодо нарахування 30% орендної плати за комунальне майно в сумі 5599,36 гривень та по інших платежах в сумі 96,27 гривень, зобовязання перерахувати цих коштів до районного бюджету;
- вжиття заходів щодо відшкодування головним бухгалтером ОСОБА_4, бухгалтером ОСОБА_3 та дієтсестрою ОСОБА_10 коштів в сумі 2734,22 гривень за понаднормове списання маргарину.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в період з 31.08.2010 р. по 15.11.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в Амвросіївському районі в Донецькій області (далі - КРВ) проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Амвросіївської центральної районної лікарні за період з 01.06.2008р. по 01.12.2010р., результати якої оформлені актом від 19.01.2011р. №30-17/001. За результатами перевірки відповідачем винесено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень від 24.01.2011р. №30-22/024.
Ухвалою від 10.05.2011р. суд за згодою позивача допустив заміну первинного відповідача Контрольно-ревізійний відділ в Амвросіївському районі в Донецькій області належним відповідачем - Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області.
Позивач не згоден з вимогою відповідача від 24.01.2011р. №30-22/024 в частині:
- зобовязання Амвросіївської центральної лікарні відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед районним бюджетом щодо нарахування 30% орендної плати за комунальне майно в сумі 5599,36 гривень та по інших платежах в сумі 96,27 гривень, зобовязання перерахувати цих коштів до районного бюджету;
- вжиття заходів щодо відшкодування головним бухгалтером ОСОБА_4, бухгалтером ОСОБА_3 та дієтсестрою ОСОБА_10 коштів в сумі 2734,22 гривень за понаднормове списання маргарину.
Позивач вважає що КРВ безпідставно вказав на порушення ним рішення Амвросіївської районної ради №V/07-134 від 08.02.2007р. щодо не нарахуванню та не перерахуванню ЦРЛ до районного бюджету належної частки від фактично одержаної орендної плати від оренди нерухомого майна за період з 01.06.2008 по 01.12.2010 року у сумі 5599,36 грн.
Також, на підставі висновку акту ревізії про безпідставне списання маргарину в кількості 339,45 кг за червень-грудень 2008 року, листопад 2010 року, відповідач спірною вимогою зобовязує позивача відшкодувати кошти у сумі 2734,22 грн. Проте, позивач вважає, що використовуючи маргарин у приготуванні страв, ЦРЛ користувалась рецептурами та діючими Постановами Кабінету Міністрів України, отже вимога КРВ є безпідставною.
Просить визнати протиправною вимогу відповідача від 24.01.2011р. №30-22/024 в частині:
- зобовязання Амвросіївської центральної лікарні відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед районним бюджетом щодо нарахування 30% орендної плати за комунальне майно в сумі 5599,36 гривень та по інших платежах в сумі 96,27 гривень, зобовязання перерахувати цих коштів до районного бюджету;
- вжиття заходів щодо відшкодування головним бухгалтером ОСОБА_4, бухгалтером ОСОБА_3 та дієтсестрою ОСОБА_10 коштів в сумі 2734,22 гривень за понаднормове списання маргарину.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позов. Пояснили, що рішенням Амвросіївської районної ради №V/07-134 від 08.02.2007р. визначено розподіл орендної плати за окремо визначено нерухоме майно у розмірі 70% орендної плати - підприємству загальної власності територіальних громад району, 30% - до районного бюджету лише для підприємств орендодавців, на балансі яких знаходиться майно загальної власності територіальних громад. Вважають, що розподіл орендної плати у такому розмірі установ орендодавців не стосується.
Крім того, рішенням Амвросіївської районної ради від 06.05.2011р. №VІ/04-96 внесено доповнення до п.2 рішенням Амвросіївської районної ради №V/07-134 від 08.02.2007р., які передбачають, що у разі, якщо орендодавцем є установи та організації , що фінансуються з районного бюджету, отримана орендна плата залишається в їх розпорядженні.
Оскільки Амвросіївська центральна районна лікарня є комунальною установою, об'єктом спільної власності територіальної громади та фінансується з районного бюджету, позивач вважає, що висновок ревізії про не нарахування та не перерахування ЦРЛ до районного бюджету 30% від фактично одержаної орендної плати від оренди нерухомого майна за період з 01.06.2008 по 01.12.2010 року є необґрунтованим, отже вимога в цій частині є неправомірною.
Просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували. Пояснили, що в ході ревізії встановлено, що ЦРЛ не нараховано та не перераховано до районного бюджету належну частку від фактично одержаної орендної плати від оренди нерухомого майна за період з 01.06.2008 по 01.12.2010 року у сумі 5599,36 грн.
Відповідно до Статуту, Амвросіївська центральна районна лікарня є об'єктом спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міста Амвросіївського району. Майно є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міста Амвросіївського району, що знаходиться в управлінні Амвросіївської районної ради.
Рішенням Амвросіївської районної ради від 08.02.2007 №V/07-134 «Щодо питання управління об'єктами загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, що знаходиться у управлінні районної ради» визначено,що випадку, якщо орендарем є підприємства, установи, на балансі яких знаходиться майно загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, орендна плата розподіляється наступним чином: за окремо визначено нерухоме майно: 70% орендної плати - підприємству загальної власності територіальних громад району, 30% - до районного бюджету».
Відповідно до п.19 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до виключених повноважень пленарних засідань районної ради віднесено вирішення питання про передачу в оренду об'єктів комунальної власності.
Ревізією повноти перерахування до районної ради 30% орендної плати за окремо визначено нерухоме майно за період з 01.06.2008 по 01.12.2010 встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ЦРЛ 30% від орендної плати до районного бюджету не нараховувалися та, відповідно не сплачувались.
Крім того, представники відповідача пояснили, що в ході ревізії встановлено безпідставне списання маргарину в кількості 339,45 кг за червень-грудень 2008 року, листопад 2010 року на загальну суму 2734,22 грн.
Нормативним документом, що визначає норми використання продуктів харчування на одного хворого, які слід враховувати при списанні продуктів харчування, є наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369, Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 "Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах", що діє на підставі Вказівки Міністерства охорони здоров'я «Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні» від 28.05.1996 № 165.
Додатком 1 «Середньодобовий набір продуктів для одного хворого в лікувально-профілактичних установах» до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 такі продукти як маргарин або тваринні жири не передбачені.
Крім того додатками 2 «Таблиця взаємозаміни продуктів при приготуванні дієтичних страв», 3 «Таблиця заміни продуктів по білку та вуглеводам» до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 заміна масла коров'ячого на маргарин або тваринний жир також не передбачено.
Ревізією відповідності продуктів харчування встановлено, що в «картках-розкладках» у рецептах супів макаронний, з кльоцками, пшеничний, картопляний, гречаний передбачено використання масла вершкового, а згідно меню-вимог у приготуванні вищезазначених страв замість масла вершкового закладено маргарин, використання якого рецептурою не передбачено. При цьому, рецепти страв були складені відповідно до Довідника по дієтології під редакцією В.А.Тутельяна, М.А. Самсонова.
На дійсний час в Україні нових довідників з дієтичного харчування, у яких були би надані рецептури приготування дієтичних страв, немає.
У зв'язку з чим українські лікувально-профілактичні заклади керуються довідниками, які були розроблені ще під час СРСР.
Довідники, видані у Російській Федерації після 1991 року, розроблені з урахуванням діючого законодавства Російської Федерації, тому для України не підходять.
З огляду на вищезазначене та керуючись наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 "Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах", п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88 безпідставно списано маргарин в кількості 291,05 кг за червень-грудень 2008 року, 48,4 кг за листопад 2010 року, відповідно на суму 2008,22 грн., та 726,00 грн.
Вважають, що спірні вимоги прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просять відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивач відповідно до пункту 1 Статуту Амвросіївської центральної районної лікарні (у новій редакції), затвердженого рішенням районної ради від 12.03.2009 №V/22-456, зареєстрованого 22.04.2009 №12361050007000234 Амвросіївська центральна районна лікарня комунальною установою зареєстрованою розпорядженням голови райдержадміністрації 22.08.1997р. №471 та є об'єктом спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міста Амвросіївського району. Код ЄДРПОУ 01989711, юридична адреса: Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Мічуріна, б.4.
Фінансування ЦРЛ здійснюється за рахунок районного бюджету та власних надходжень. Основним джерелом фінансування ЦРЛ є кошти районного бюджету. Додатковими джерелами формування коштів ЦРЛ, зокрема є здача в оренду з дозволу власника приміщень, обладнання.
Майно ЦРЛ складають основні фонди і кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міста Амвросіївського району, що знаходиться в управлінні Амвросіївської районної ради.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (далі - відповідач) діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001р.
Згідно до статті 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в України” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Результати ревізії викладаються в акті.
У відповідності до ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в України” головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема:
- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1).
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7).
Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст. 11 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в України”, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Пунктами 45, 46 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» встановлено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до доручення п.1.3.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі на 4 квартал 2010р. та на підставі направлень на проведення ревізії, КРВ в Амвросіївському районі проведено документальну ревізію фінансово-господарської діяльності в Амвросіївській центральній районній лікарні за період з 01.06.2008р. по 30.11.2010р.
За результатами перевірки складений Акт ревізії № 30-17/001 від 19.01.2001р.
24.01.2011р. року КРВ в Амвросіївському районі направив до Амвросіївської ЦРЛ вимогу №30-22/024 «щодо усунення виявлених ревізією порушень»
Не погодившись з пунктами 4, 5 вимоги КРВ в Амвросіївському районі №30-22/024 Амвросіївська центральна лікарня звернулась з адміністративним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Щодо скасування пункту 4 вимоги від 24.01.2011р. №30-22/024
В акті ревізії КРУ зазначено, що відповідно до рішення Амвросіївської районної ради від 08.02.2007 №V/07-134 «Щодо питання управління об'єктами загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, що знаходиться у управлінні районної ради» орендна плата за окремо визначено нерухоме майно розподіляється 70% орендної плати - підприємству, 30% - до районного бюджету».
Ревізією повноти нарахування до районної ради орендної плати за окремо визначене нерухоме майно за період з 01.06.2008р. по 01.12.2010р. відповідачем встановлено, що за період з 01.06.2008р. по 01.12.2010р. до ЦРЛ надійшло від оренди приміщень (без витрат на утримання приміщень) 33965,50грн., з яких перераховано до районного бюджету (30%) 4590 грн. (п/д 212 від 23.12.2009р.).
Згідно висновку відповідача ЦРЛ не нараховано та не перераховано до районного бюджету належну частку від фактично одержаної орендної плати від оренди нерухомого майна за період з 01.06.2008 по 01.12.2010 року, що спричинило матеріальну шкоду районному бюджету у сумі 5599,36 грн.
За результатами перевірки КРВ в Амвросіївському районі винесено вимогу від №30-22/024, пунктом 4 якої зобовязав ЦРЛ відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед районним бюджетом щодо нарахування 30% орендної плати за комунальне майно в сумі 5599,36 гривень та по інших платежах в сумі 96,27 гривень, зобовязання перерахувати цих коштів до районного бюджету.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (ст.52), «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (ст.48), «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (ст.47) встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2008-2010 роках є власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджет.
Згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови КМУ від 17.05.2002р. №659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» (діяла на час виникнення спірних відносин. Втратила чинність 18.03.2011р.) до власних надходжень бюджетних установ відноситься зокрема плата за оренду майна. Бюджетні установи отримують у повному обсязі плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом.
У вказаних Законах про Державний бюджет України та Постанові КМУ №659 відсутні правові норми, які визначають розподіл коштів між орендодавцем (підприємством, установою, організацією що є обєктом спільної власності територіальних громад) та місцевими бюджетами.
Абзацом третім статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
Частиною 2 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Згідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема:
затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання (п.17);
розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення (п.18);
вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку (п.19);
вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників (п.20).
Статтею 60 цього Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Рішенням Амвросіївської районної ради від 08.02.2007р. № V/07-134 «Щодо питання управління об'єктами загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, що знаходиться у управлінні районної ради» доповнено додаток 2 «Методика розрахунку орендної плати за майно загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, що знаходиться в управлінні районної ради, яке передається в оренду» (далі - Методика), затвердженого рішенням районної ради від 22.12.2006 № V/05-97 пунктом 24 Методики в редакції, яка передбачає, що у випадку, якщо орендарем є підприємства, установи, на балансі яких знаходиться майно загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста, орендна плата розподіляється наступним чином: за окремо визначено нерухоме майно: 70% орендної плати - підприємству загальної власності територіальних громад району, 30% - до районного бюджету.
Як вбачається з рішенням Амвросіївської районної ради від 08.02.2007р. № V/07-134, обовязок перерахування 30 % отриманої орендної плати покладався лише на підприємства загальної власності територіальних громад району.
Проте, згідно Статуту, Амвросіївська центральна районна лікарня є комунальною установою та відноситься до об'єктів спільної власності територіальної громади. Основним джерелом фінансування ЦРЛ є кошти районного бюджету.
Крім того, рішенням Амвросіївської районної ради від 06.05.2011р. №VІ/04-96 внесено доповнення до п.2 рішенням Амвросіївської районної ради №V/07-134 від 08.02.2007р., якими встановлено, що у разі, якщо орендодавцем є установи та організації, що фінансуються з районного бюджету, отримана орендна плата залишається в їх розпорядженні.
На підставі викладеного та аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що Амвросіївська центральна районна лікарня, як орендодавець, керуючись вимогами рішення Амвросіївської районної ради від 08.02.2007р. № V/07-134 правомірно залишала у своєму розпорядженні 100% коштів отриманих від оренди окремо визначеного нерухомого комунального майна, що надходили на рахунок позивача у період з 01.06.2008р. по 01.12.2010р., отже пункту 4 вимоги від 24.01.2011р. №30-22/024 є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки винесений субєктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення.
Щодо скасування пункту 5 вимоги від 24.01.2011р. №30-22/024
В акті ревізії КРУ зазначено, що перевіркою правильності витрачання бюджетних коштів на харчування хворих встановлено, що вартість харчування на одного хворого за середніми цінами протягом 9 місяців 2010р. відповідно до середньодобового набору продуктів харчування, визначеного наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах» (що діє на підставі вказівки Міністерства охорони здоров'я «Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні» від 28.05.1996 № 165) складає 19,59 грн.
Під час ревізії відповідачем встановлено, що вартість харчування за 1 ліжко-день у ЦРЛ за 9 місяців 2010р. відповідно до затвердженого кошторису склала 5,11 грн., що на 14,48грн. менше розрахованої вартості при стовідсотковому забезпеченні натуральними нормами продуктів харчування одного хворого.
Ревізією відповідності продуктів харчування в картках-розкладках закладеним продуктам харчування в меню-вимогах складених за червень-грудень 2008 року, листопад 2010 року встановлено, що згідно з меню розкладками в супи макаронний, з кльоцками, пшеничний, картопляний, гречаний було закладено маргарин, використання якого рецептурою не передбачено. Також, згідно з таблицею №30 (норми замінності продуктів при приготуванні страв) «Збірника рецептур національних страв та кулінарних виробів: Для підприємств громадського харчування всіх форм власності», заміна вершкового масла на маргарин передбачена лише при приготуванні страв з птиці, дичі, каші.
На підставі зазначеного відповідач зробив висновок, що позивач в порушення наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах», п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88 безпідставно списав маргарин в кількості 291,05 кг за червень-грудень 2008 року, 48,4 кг за листопад 2010 року, відповідно на суму 2008,22 грн., та 726,00 грн.
За результатами перевірки КРВ в Амвросіївському районі винесено вимогу від №30-22/024, пунктом 5 якої зобовязав ЦРЛ вжити заходи щодо відшкодування винними особами головним бухгалтером ОСОБА_4, бухгалтером ОСОБА_3 та дієтсестрою ОСОБА_10 коштів в сумі 2734,22 гривень (понаднормове списання маргарину). У випадку відмови самостійно сплатити суму завданих збитків у встановлені терміни подати позовні заяви до суду.
Судом встановлено, що середньодобовий набір продуктів харчування в лікувально-профілактичних закладах визначений у додатку №1 до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах» (що діє на підставі вказівки Міністерства охорони здоров'я «Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні» від 28.05.1996 № 165). Серед найменування продуктів зазначених у цьому додатку маргарин відсутній.
Проте, у примітках до додатку №1 зазначено, що рекомендовані середньодобові набори харчування є основною базою для складення дієт та призначені для замовлення продуктів на торгівельно-закупівельних базах. В залежності від наявності продуктів на харчоблоку лікувально-профілактичного закладу можлива їх заміна (додатки №2 та №3).
«Середньодобові» набори харчування не можуть використовуватися у якості критерію для оцінки правильності проведення дієтотерапії, так, як фактичні середньодобові набори продуктів для різних дієт можуть суттєво відрізнятися як від середньодобового приблизного набору продуктів, так і один від одного у звязку з сезонністю фактичного набора продуктів (зима, літо, весна, осінь), а також у звязку з різними показниками вибору продуктів на різні дієти. Контроль за правильністю проведеної дієтотерапії повинен здійснюватися шляхом перевірки відповідності отриманих хворими дієт (по набору продуктів і страв, технології приготування, хімічному складу та енергетичної цінності), рекомендованим характеристикам та шляхом перевірки рівномірного використання асигнувань по кварталам року. Норма хліба може бути зменшена у відповідності з фізичним споживанням його. Асигнування, що залишились від хліба повинні бути використані для еквівалентної заміни його іншими продуктами. Фактична вартість деяких дієт може коливатися в залежності від медичних показань в межах асигнувань на харчування в даному лікувальному закладі.
Відповідно до частин 4,5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Ухвалою від 10.05.2011 року судом були витребувані письмові розяснення спеціаліста комунальної лікувально-профілактичної установи «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне обєднання» Управління охорони здоровя Донецької обласної державної адміністрації з питання чи передбачено діючими збірниками рецептур страв і кулінарних виробів у період з 01.06.2010р. по 30.11.2010р. використання маргарину для виготовлення страв (зазначених у додатку до акту перевірки №55) у лікарняних установах (зокрема у Амвросіївській центральній районній лікарні)?
Листом від 19.05.2011р. №01/1447 головний спеціаліст по дієтології управління охорони здоровя Донецької обласної державної адміністрації надав суду розяснення, якими зазначив наступне: згідно довідкової літератури по дієтології маргарин, як харчовий жир використовують у лікувальних закладах в обмеженій кількості («Справочник по диетологии» під ред.А.А.Покровського, М.А. Самсовнова, М., «Медицина», 1981р., стор.136, «Справочник по лечебному питанию для диет-сестер и поваров», під ред.Б.Л. Смолянського, Ж.І.Абрамова, С.-П. «Медицина», 1985р.). Використання маргарину можливе на дієту №15, тобто, коли не потребується спеціальна лікувальна дієта і нема порушень стану системи травлення.
При складенні картотеки блюд, що використовуються у лікувальному харчуванні, необхідно користуватися збірниками рецептур. Існування довідників та збірників рецептур блюд різних періодів видання не дозволяє виділити однозначно будь-який еталон для використання дієтичними службами лікувальних закладів. Тільки безпосередній лікувальний заклад визначає необхідність використання того чи іншого збірника рецептур чи одночасно декількох збірників з наступною розробкою на їх підставі карток-розкладок.
Згідно «Сборника рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания», М. «Економіка», 1982р. під ред. Ратушного, «Суп картопляний з макаронними виробами» (рецептура №223, стор.95) та «Суп картопляний з кльоцками» (рецепт №228, стор.98) готуються на маргарині, а «Суп картопляний з крупою» (рецепт №219, стор.94) на кулінарному жирі, який не використовується в лікувальному харчуванні.
Проте, згідно розділу вищезазначеного збірника (табл.36, стор.678) «Норми взаємозаміни продуктів при приготуванні страв» кулінарний жир замінюється на маргарин при приготуванні супів, мясних, рибних, овочевих та інших страв. Аналогічні рецептури викладені у «Збірнику рецептур блюд та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування». А.І. Здобнов, В.А. Циганенко, К. 1999р.
Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечується сторонами, позивач під час ревізії надав перелік продуктів харчування зазначених в меню-вимогах складених за червень-грудень 2008 року, листопад 2010 року згідно з меню розкладками для загальної дієти №15, якою використання маргарину в приготуванні страв не заборонено.
З огляду на зазначене суд вважає, що висновок відповідача про безпідставне списання позивачем маргарину в кількості 291,05 кг за червень-грудень 2008 року, 48,4 кг за листопад 2010 року, відповідно на суму 2008,22 грн., та 726,00 грн. є необгрунтованим, оскільки наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах» не містить імперативної норми про заборону використання маргарину для виготовлення страв для дієти №15 в лікарняних установах.
Крім того, судом встановлено, що необхідність взаємозаміни вершкового масла та кулінарного жиру на маргарин при приготуванні страв в Амвросіївській ЦРБ виникла у звязку з відсутністю асигнувань на продукти харчування.
Так згідно розрахунку для проекту бюджету на 2009 рік по Амвросіївській ЦРБ для закупівлі продуктів харчування хворих позивач просив Амвросіївську райгосадміністрацію виділити 1677122,50 грн. Фактично, кошторисом Амвросіївської ЦРБ на 2009 рік, затвердженим 30.01.2009р. В.О. Голови Амвросіївської райдержадміністрації Мовчан С.А., на продукти харчування лікарні виділено 460000грн.
Згідно бюджетного запиту позивач просив у 2010р. виділити кошти для харчування у сумі 2183028,25грн.
Фактично, кошторисом Амвросіївської ЦРБ на 2010 рік, затвердженим 08.06.2010р. Заступником голови Амвросіївської райдержадміністрації Новіковим С.С., на продукти харчування лікарні виділено 256362,00грн.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:
1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;
2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;
5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;
6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;
7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;
8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.
Як вбачається з аналізу статтей 2, 8 та 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» до завдань, функцій та повноважень органів контрольно-ревізійної служби не відноситься перевірка дотримання лікувальними закладами середньодобового набору продуктів харчування на одного хворого та вирішення питань щодо правомірності заміни продуктового набору.
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач під час ревізії не проінформував про виявлені порушення відповідний державний орган, до компетенції якого входить контроль за роботою лікувальних закладів в галузі дієтології.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про правомірність висновків щодо заборони використання маргарину у стравах для хворих на підставі розяснень фахівців СЕС з огляду на наступне.
Судом встановлено, що КРВ в Амвросіївському районі до Амвросіївської районної санітарно-епідеміологічної станції з запитом щодо можливості використання маргарину для приготування страв для харчування хворих в лікувальних закладах.
Листом від 16.05.2010р. №1.2-1273 СЕС повідомила відповідача що характеристикою дієт передбачено використання маргарину в обмежених кількостях для приготування дієти №16. В дієтах з першої по чотирнадцяту введені натуральні жири. Документів щодо заміни продуктового набору і введення маргарину в раціон хворих, райСЕС немає.
Проте, суд вважає, що відповідач під час ревізії звернувся за розясненнями до державного органу, який не має кваліфікованих фахівців в галузі дієтології оскільки згідно до статті 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;
вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;
підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;
контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;
видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;
встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї;
методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
Статтею 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є:
нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;
нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що фахівці органу контрольно-ревізійної служби, які не є спеціалістами в галузі дієтології необгрунтовано дійшли висновку про порушення позивачем наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах», внаслідок чого відповідач виніс вимогу від №30-22/024, пунктом 5 якої зобовязав ЦРЛ вжити заходи щодо відшкодування головним бухгалтером, бухгалтером та дієтсестрою лікарні коштів в сумі 2734,22 гривень за понаднормове списання маргарину.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов Амвросіївської центральної районної лікарні до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання вимоги протиправною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною вимогу Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі від 24.01.2011 року за №30-22/024 «Щодо усунення виявлених порушень» в частині:
1) зобовязання Амвросіївської центральної лікарні відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед районним бюджетом щодо нарахування 30% орендної плати за комунальне майно в сумі 5599,36 гривень та по інших платежах в сумі 96,27 гривень, зобовязання перерахувати цих коштів до районного бюджету;
2) вжиття заходів щодо відшкодування головним бухгалтером ОСОБА_4, бухгалтером ОСОБА_3 та дієтсестрою ОСОБА_10 коштів в сумі 2734,22 гривень за понаднормове списання маргарину.
Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Амвросіївської центральної районної лікарні судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 02 червня 2011 року у присутності представників позивача та відповідача.
Постанова у повному обсязі виготовлена 07 червня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Зекунов Е. В.
Судове рішення № 16178734, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/5240/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: