Рішення № 16175748, 09.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.11 Справа № 5021/1172/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклопласт»,

м. Суми

про стягнення 5956 грн. 01 коп.

Суддя Сопяненко О.Ю.

Секретар судового засідання Молодецька В.О.

За участю представників:

позивача ОСОБА_1, дов. № 127 від 01.06.2011 р.

відповідача не прибув.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 5956 грн. 01 коп. відповідно до видаткової накладної № РН-0003653 від 21.05.2008 р., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав, повноважного представника в засідання суду не направив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення ухвала суду отримана ним 01.06.2011 року), доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання суду не надано. За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» (позивач) за усним замовленням відповідно до видаткової накладної № РН-0003653 від 21.05.2008 р та рахунку-фактури № СФ-033104 від 21.05.2008 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Стеклопласт» (відповідачу) два євроконтейнери ВЄК-1.1 жовтого кольору для полімерних матеріалів на загальну суму 5956 грн. 01 коп. Вказані контейнери були отримані ОСОБА_2 на підставі довіреності ЯОО № 233828 від 20.05.2008 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

За загальним порядком укладення господарських договорів, визначеним у ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом. Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

14.02.2011 р. відповідачу були направлені вимоги № 23 про виконання грошового зобовязання (на фактичну та юридичну адреси), які ним отримані відповідно 18.02.2011 р. та 22.02.2011 р.

Заборгованість відповідача на даний час складає 5956 грн. 01 коп., доказів сплати якої відповідач не подав, в звязку з чим позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду належних доказів відсутності заборгованості чи аргументованих заперечень, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклопласт» (40022, м. Суми, вул. Дзержинського, 21; код 34451982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» (40007, м. Суми, вул. Менжинського, 3; код 05514620) 5956 грн. 01 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ СОПЯНЕНКО О. Ю.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення по справі. Повний текст рішення підписаний 10.06.2011 р.