Рішення № 16175620, 08.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11                                                                                           Справа№ 5015/2671/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „2М”, м. Червоноград

До відповідача: Комунального підприємства „Наше місто”, м. Трускавець

Про стягнення 4054,73 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Мельник О.П. –директор

від відповідача: Онаць Н.П. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „2М” до Комунального підприємства „Наше місто” про стягнення 4054,73 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 08.06.2011 р.

В судовому засіданні 08.06.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні пояснень.

Відповідач позовні вимоги визнав, що вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с.45).

Не зважаючи на визнання позову представниками відповідачів, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 08.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „2М” (Виконавець) та Комунальним підприємством „Наше місто” (Замовник) укладено договір № 5 на поточний ремонт козирків балконів та лоджій у житлових будинках по вул. Стуса, 14 кв. 36, Стуса, 2 кв. 36; Стуса, 13 кв.10; козирків при вході в під’їзди у житлових будинках по вул. Стебницька, 78 (під’їзди №№1-8); вул. Івасюка, 13 (4-ий під’їзд); дашків у житловому будинку по вул. Мазепи, 4; утеплення фасаду у житловому будинку по вул. Стебницька, 64 кв.35 м. Трускавець.

На виконання умов Договору № 5 від 18.03.2010 р. позивач повністю виконав обумовлені Договором підрядні роботи на загальну суму 41500,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад-грудень 2010 року (а.с.11-26).

Однак, відповідач свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши тільки 37669,00 грн. за виконані роботи.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3831,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 179,25 грн. та три відсотки річних в сумі 38,10 грн. Крім цього, відповідно до п.п.5.1 Договору № 5 від 18.03.2011 р. позивачем в межах шестимісячного строку позовної давності нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та складає 6,38 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 5 позивач повністю виконав обумовлені Договором підрядні роботи, а саме: поточний ремонт козирків балконів та лоджій у житлових будинках по вул. Стуса, 14 кв. 36, Стуса, 2 кв. 36; Стуса, 13 кв.10; козирків при вході в під’їзди у житлових будинках по вул. Стебницька, 78 (під’їзди №№1-8); вул. Івасюка, 13 (4-ий під’їзд); дашків у житловому будинку по вул. Мазепи, 4; утеплення фасаду у житловому будинку по вул. Стебницька, 64 кв.35 м. Трускавець на загальну суму 41500,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад-грудень 2010 року (а.с.11-26).

Відповідно п.п. 4.1, 4.4. Договору № 5 від 18.03.2011 р. Замовник проводить передоплату робіт, які плануються до виконання в сумі 30% від кошторисної вартості робіт. На підставі, підписаних Виконавцем і Замовником актів виконаних робіт та виставлених рахунків Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа місяця, який слідує за звітним.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу за виконані роботи 3831,00 грн., які підлягають до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 38,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 179,25 грн. підлягають до стягнення з відповідача.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору № 5 від 18.03.2011 р. передбачено, що у разі порушень строку оплати за виконані роботи, вказаного в п.4 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний місяць протермінування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.5.1 Договору № 5 від 18.03.2010 р., позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та підлягає до стягнення в розмірі 6,38 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с.45).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Наше місто” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, буд. 100, код ЄДРПОУ 32213522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „2М” (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. В. Стуса, буд. 35 кв.8, код ЄДРПОУ 20779824) –3831,00 грн. –основного боргу, 179,25 грн. – інфляційних втрат, 38,10 грн. –трьох відсотків річних, 6,38 грн. –пені, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.06.2011 р.

Суддя