Рішення № 16153973, 17.05.2011, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 2-426/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Грох Н.С.

з участю представника позивачаОСОБА_1

відповідачівОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк” звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, як із солідарних боржників, відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором.

Свої вимоги позивач-відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № 222681 СRED від 18 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 5000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 квітня 2011 року.

В порушення зобовязань та норм закону відповідач зобовязань за вказаним договором належним чином не виконала в звязку з чим має заборгованість станом на 20 січня 2011 року в розмірі 5355,01 доларів США, яка складається з наступного: 3424,71 долар США - заборгованість за кредитом; 1645,33 долари США заборгованість за простроченими процентами, 31,47 долари США штраф (фіксована частина), 253,50 доларів США штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки №222681_CRED від 18 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та поручителем - ОСОБА_3.

Згідно п. 2 договору поруки №222681_СКЕD від 18 квітня 2008 року поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В зв'язку з цим просять суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 222681 CRED від 18 квітня 2008 року у розмір 5355, 01 доларів США.

В свою чергу відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору недійсним.

Свою правову позицію мотивують тим, що надання банком грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті є валютною операцією. Розрахунки за кредитним договором визначені і проводились обома сторонами в іноземній валюті. Сума отримана в банку, вказана в договорі і отримана з каси в доларах, розрахунки по кредиту проводились нею теж в доларах, що також, на її думку є валютною операцією. При підписанні договору у обох сторін повинні бути індивідуальні ліцензії для проведення валютних операцій і тому використання долару США як засобу платежу суперечить приписам ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України та постанови НБУ №119 від 26 березня 1998 року і робить укладений кредитний договір незаконним. Тому просять визнати кредитний договір від 18 квітня 2008 року укладений між ними та ПАТ КБ «Приватбанк»недійсним.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1, який діє за довіреністю, позовні вимоги Банку підтримав в повному обсязі, заперечивши вимоги відповідачів-позивачів, зазначивши, що кошти надавались відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3424,71 долари США визнала повністю, натомість не погодилась та заперечила вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій та коштів за прострочення відсотків за кредитом.

Вислухавши пояснення представника позивача-відповідача, відповідачів-позивачів дослідивши матеріали справи, суд встановив:

18 квітня 2008 року між ВАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 222681 СRED від 18 квітня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 5000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 квітня 2011 року.

Належне виконання позичальником зобовязань за кредитним договором повинно було здійснюватись в порядку і терміни згідно графіку погашення кредиту та відсотків, який оформляється у вигляді Додатку 1 до даного договору і є його невідємною частиною. (п. 3.3 Договору, а.с. 30, 33-34).

Відповідно до п. 3.1. даного Договору за користування кредитом позичальник платить відсотки в розмірі 18% річних.

П. 3.2. цього ж Договору передбачено, що відповідно до ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по погашенню кредиту, згідно Графіку та п.п. 1.4, 2.3.1, 3.3 даного Договору або порушення п.2.2.8 Договору, Позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних, розраховані від суми залишку непогашеної, згідно Графіку, заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання кредитних зобовязань позичальника 18 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №222681_CRED (а.с.17), відповідно якого поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Станом на 20.01.2011 року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором становить 3424,71 долар США - заборгованість за кредитом; 1645,33 долари США заборгованість за простроченими процентами, 31,47 долари США штраф (фіксована частина), 253,50 доларів США штраф (процентна складова).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачці кредит в сумі 5000 доларів США.

Відповідач не виконала свої зобовязання по кредитному договору та плати за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом станом на 05 жовтня 2010 року в розмірі 5355,01 доларів США, про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с.9-12).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.

На підставі 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідачем не було виконано зобов'язання, які він своїм волевиявленням взяв на себе, у відповідності до умов кредитного договору № № 222681 СRED від 18 квітня 2008 року.

Крім того, договором був встановлений строк виконання зобов'язання, який відповідачем не дотримано. Ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись в строк. В порушення строку виконання, п. 5.10 кредитного договору (а.с. 31) передбачена сплата штрафних санкцій.

Щодо солідарної відповідальності, судом враховано, що відповідно до положень параграфу 3, глави 49, ст.ст. 553, 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Вирішуючи зустрічний позов, суд приймає до уваги визнання відповідачем-позивачем основної суми боргу, тим самим остання фактично визнаючи вимоги позивача-відповідача, заперечує свої ж доводи, щодо необізнаності з умовами договору при його укладанні, а також того, що її було введено представниками банку в оману.

Крім того, посилання відповідача-позивача на Декрет КМУ від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»при укладанні договору, не може розцінюватись судом як валютна операція.

Вказані питання щодо укладання договору чітко викладенні в ЦК України, і відображають волевиявлення двох сторін на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків.

Разом з тим, суд враховує ті обставини, що законодавством України не встановлено заборони щодо надання банками кредиту в іноземній валюті.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги відповідача-позивача щодо визнання кредитного договору недійсним задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають солідарному стягненню на користь позивача кошти в сумі 425,43 грн., як оплата судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. , 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209, 213-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. 29098829000000, МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором в сумі 5355,01 доларів США, що еквівалентна 42542,87 грн. (сорок дві тисячі пятсот сорок дві гривні вісімдесят сім копійок), а також судові витрати на рах. 64993919400001 в сумі 425,43 грн. судового збору та 120 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

В зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: