Ухвала суду № 16131585, 19.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р.Справа № 2-а-11620/09/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Криульвої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС", Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, Головного управління Державного Казначейства в Одеській області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача визнати грошову суму у розмірі 9100,0грн. як валові витрати ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" і таким чином збільшити розмір його валових витрат на 9100,0грн.; визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0002202301/0 та №0002222301/0 від 28.09.2009 року; зобов'язати ДПІ визнати право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 152275,0грн.; стягнути з відповідача на його користь 10000грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0002202301/0 від 28.09,2009року, яким зменьшено Товариству з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 152275грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 14229,00грн. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області збільшити Товариству з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" від'ємне значення об'єкта оподаткування валових витрат 2008-го податкового року на суму 9100грн. та перенести в р.04.9 2009 року у сумі 58532грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 30.09.2010 змінити, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 30.09.2010 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрутованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.08.2009 року по 15.09.2009 року ДПІ провело перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 21.09.2009 року №2221/23-34689035 (далі Акт перевірки) „Про результати планової виїзної перевірки ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС"' з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.12.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2006 року по 30.06.2009 року.

В висновку акту зазначено, що перевіркою встановлено, крім іншого, порушення ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" п.4.1 ст.4, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2009 року у сумі 11056грн.; порушення п.п.7.7.1,7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 152275грн.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення - рішення за формою „В1" від 28.09.2009 року №0002202301/0, яким зменшено у ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС"' суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 152275грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 14229,00грн., а також податкове повідомлення - рішення за формою „Р" від 28.09.2009 року №0002222301/0, яким нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 13474грн. за штрафними санкціями.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків, встановлений п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов"язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від"ємному значенні розрахованої суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума у вищезазначеному порядку має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) попередніх податкових періодів таких товарів послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду. Таким чином, в розрахунок суми бюджетного відшкодування враховуються попередні податкові періоди.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ з 29.12.2006 року та оскільки відповідно до вимог ст.7.7.11 ст.7 Закону України №168/97-ВР, належить що осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, які зареєстровані як платники ПДВ менш ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" формувало у 2007 році податковий кредит, а право на бюджетне відшкодування отримало з січня 2008 року.

Залишок від'ємного значення за результатами діяльності у 2007 році станом на січень 2008 року ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" відповідно до податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року склала 155081грн., що не заперечується в Акті перевірки.

Позивач 30.04.2009 року надав до ДПІ декларації з уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, лютий, березень, травень.серпень 2008 року, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування. Зазначені документи були прийняти ДПІ (вх .від 30.04.2009 року №10978) та як зазначено в акті перевірки сума бюджетного відшкодування частково перерахована позивачу на його рахунок у зменшення податкових зобов'язань - у сумі 28457 гривень.

Тому колегія суддів вважає правильним посилання суду стосовно того, що позивачем не порушені вимоги п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, про що зазначено в податковому повідомленні-рішенні №0002202301/0 від 28.09.2009року, щодо отримання бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ. Зазначене підтверджується також наступним,

Пунктом 7.7.5 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (далі Закон України №168/97-ВР) встановлено, що протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.7.7 в п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування ДПІ надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

ДПІ відповідно до вищезазначених вимог Закону протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації не встановило порушень норм податкового законодавства в заявлених позивачем в податкових деклараціях даних щодо бюджетного відшкодування, про що свідчить прийняття 30.04.2009 року податковим органом передбачених законодавством документів позивача щодо бюджетного відшкодування з заявленими в них даними та як зазначено в Акті перевірки сума бюджетного відшкодування частково перерахована позивачу на його рахунок у зменшення податкових зобов'язань - у сумі 28457грн.

Судом також встановлено, що ТОВ „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" самостійно виявив та в декларації за квітень 2009 року виправив помилку щодо заниження ним податкового зобов'язання по НДС за жовтень 2007 року у сумі 28935,0грн.

ДПІ 28.09.2009 року прийняло вищезазначене податкове повідомлення-рішення, яким на підставі пп7.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 за порушення п.17.2 ст.17 цього ж Закону нарахувало позивачу податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 3474грн за штрафними санкціями.

Пункт 17.2 ст.17 Закону України № 2181 регулює обов'язки платника податків у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податкової декларації. Для такого платника податків закон передбачає один з двох шляхів: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов"язання з цього податку.

Другим шляхом - зазначення недоплати податку, з урахуванням штрафу, у декларації платник податку може скористатися лише якщо виявив помилку до подачі такої декларації за наступний податковий період, що чітко визначено в п.17.2 ст.17 Закону. В противному випадку необхідно використовувати перший шлях. Проте він передбачає не просто подання уточнюючого розрахунку, а сплату суми недоплати та штрафу до його подачі. Враховуючи особливості ПДВ Державна податкова адміністрація в «Методичних рекомендаціях щодо виправлення платниками помилок, самостійно виявлених ними у податковій декларації з ІІДВ»від 15.12.2003 року другим шляхом дозволяє скористатися платникам податку у разі помилки, які призвели до завищення податкового зобов'язання. Що стосується помилки, яка призвела по заниження податкового зобов'язання, то цим шляхом дозволено скористатися відповідно до вимог І.17.2 ст.17 Закону тільки у податковій декларації саме за наступний податковий період.

Враховуючи, що позивач у квітні 2009 року виявив помилку, яка стосується саме заниження податкового зобов'язання за жовтень 2007 року, він мав право самостійно виправити помилку лише шляхом надання уточнюючого розрахунку і сплатити суми такої недоплати та штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Проте позивачем зазначені вимоги були порушені, а штраф у розмірі 5% від суми недоплати податку не тільки не був сплачений, а і не нарахований собі при виявленні помилки щодо заниження податкових зобов'язань за жовтень 2007 року.

При таких обставинах суд першої інстанції правильно зазначив, що нарахування штрафних санкцій контролюючим органом на підставі пп17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 є обґрунтованим.

В Акті перевірки також міститься рішення ДПІ про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року -- 2008 року в сумі 60488грн. на 11056 (9100+1956)грн. та перенесення в р.04.9 2009 року у сумі 49432грн.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.5.2 ст.5 ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат віднесено суму 9100грн.-суму ПДВ оплачену при придбанні 10.04.2008 року легкового автомобіля від ВАТ Одеса Авто код 03121566 на загальну суму 54600грн., в тому числі ПДВ 9100грн. (включено до валових витрат у 4 кварталі 2008 року).

Підпунктом 7.4.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що не включаються до складу податкового кредиту та відносяться до складу валових витрат сума ПДВ, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включаються до складу основних фондів. Поряд з цим Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норми щодо формування валових витрат в даній ситуації.

В обгрунтування своїх висновків перевіряючі посилаються на листи ДПА України від 14787/7/15-1117, від 12.01.2007 року №329/7/16-1517-26. від 30.07.2008 року №7384/6/16-1516 щодо не включення до валових витрат ДПВ при придбанні автомобіля, проте зміст останнього листа ДПА від 30.07.2008 року свідчить лише про визнання ДПА,

що проблема відображення у податковому обліку податку на додану вартість, що не підлягає включенню до податкового кредиту, який сплачено при придбанні легкових автомобілів (крім таксомоторів), яка виникла при застосуванні Законів України «Про даток на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств», може бути вирішена лише шляхом законодавчого врегулювання цього питання.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно того, що змістом листа ДПА від 30.07.2008 року лише визнано наявність конфлікту інтересів, який відповідно до п.4.4 ст.4 Закону України повинен вирішуватись на користь платника податків, а тому ДПІ необгрунтовано зменшило від'ємне значення суб'єкта оподаткування валових витрат 2008-го податкового року у сумі 60488грн. на суму 9100грн. Оскільки такі дії ДПІ впливають на податкові зобов'язання платника податків, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача збільшити розмір валових витрат на 9100грн. підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача збільшити від'ємне значення об'єкта оподаткування валових витрат 2008-го податкового року на суму 9100грн. та перенести в р.04.9 2009 року у сумі 58532грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 11 серпня 2010 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС", Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИВИДОР КОМПЕЛЕКС" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, Головного управління Державного Казначейства в Одеській області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: