Постанова № 16126293, 09.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4356/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Гавриленка І.В., Гаургової В.В.,

представника відповідача - Чалої О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Регіон"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Регіон" (далі- позивач, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі- відповідач)про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004261502 від 13.05.2011.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем зобов"язань з податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6421,26 грн порушенням позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. В письмових запереченнях наголошували на незнаходженні контрагента позивача за своєю юридичною адресою, анулюванні його свідоцтва платника ПДВ та на відсутності у нього трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, складських приміщень

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в строк з 11.04.2011 по 15.04.2011 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 3325/15-2/22545645 від 15.04.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 4280,84 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0004261502 від 21.02.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6421,26 грн, в тому числі, 4280,84 грн - за основним платежем, 2140,42 грн - штрафні санкції.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2010 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон" та ПП "Нафта-Капітал" укладений договір купівлі - продажу № 01/11 (а.с. 26), за яким ПП "Нафта-Капітал" зобов"язується поставити позивачеві запчастини в асортименті. Асортимент, кількість поставки, ціни кожної конкретної партії товару визначаються у взаємоузгоджених Специфікаціях, яка є невід'ємною частиною договору.

Специфікація № 4 від 06.12.2010 до договору № 01/11 містить перелік товару (запчастин), його ціну, кількість на загальну суму 25685,04 грн, в тому числі податок на додану вартість - 4280,84 грн.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента зазначені в специфікації № 4 від 06.12.2010 запчастини і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкової накладної № 1201 від 06.12.2010, видаткової накладної № НФ-0000995 від 06.12.2010, рахунку- фактури № НФ-0001650 від 06.12.2010, банківських виписок.

Доставка товару від ПП "Нафта-Капітал" здійснена за замовленням ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон", що підтверджується копією товарно-транспортної накладної серії АБ № 98 від 06.12.2010 (а.с. 33).

Посилання представника відповідача на факт підписання договору купівлі-продажу з боку ПП "Нафта-Капітал" Котловим Ю.М. до прийняття ним наказу про призначення керівником даного підприємства (до 03.11.2010) як на підставу нікчемності правочинів, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару в межах виконання договору № 01/11 його сторонами, суд приходить до висновку про те, що в подальшому ПП "Нафта-Капітал" зі свого боку даний правочин було схвалено.

В судовому засідання представник позивача зазначав, що отримані запчастини частково реалізовані, про що свідчать виписані позивачем копії податкових накладних, накладних, лист ВАТ ПМК-244 від 08.06.2011. Решта отриманих за договором від 01.10.2010 запчастин використана при проведенні позивачем ремонтних робіт за усною угодою з ТОВ АФ "Пісчанська", що підтверджується актом виконаних робіт, поясненнями механіка ОСОБА_5, банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо нікчемності угод, укладеної між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства також з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" договору з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про те, що умови договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та його контрагентом, ними порушені.

Навпаки, виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних доказів на підтвердження вини позивача або його контрагентів відповідачем не представлено.

Враховуючи викладене, позивачем вимоги частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушені не були.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити, що згідно змісту акту № 3325/15-2/22545645 від 15.04.2011 (розділ І "Вступна частина", розділ 3 "Описова частина") висновки відповідача про нікчемність договорів зроблені виключно на підставі декларації з ПДВ за грудень 2010 року, листа Кременчуцької ОДПІ № 3279/7/15-332 від 17.03.2011 та даних комп"ютерних автоматизованих інформаційних систем, без перевірки реальності виконання договору купівлі - продажу № 01/11, а тому є передчасними та невідповідними фактичним обставинам справи.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 4280,84 грн здійснено ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон" на підставі виписаної ПП "Нафта-Капітал" податкової накладної № 1201 від 06.12.2010, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладна містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Посилання представника позивача на відсутність у податковій накладній телефону ПП "Нафта-Капітал" не приймається судом до уваги, з огляду на те, що цей недолік у заповненні реквізитів накладної не робить її недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу.

Твердження представника відповідача про відсутність ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою оцінюються судом критично з огляду на те, що акт обстеження № 18 від 17.01.2001 складений після укладання договору між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" та постачання товару.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Нафта-Капітал" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. У зв"язку з цим, посилання в акті перевірки на анулювання 20.01.2010 реєстрації контрагента позивача як платника податку на додану вартість суд вважає безпідставним.

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформленої податкової накладної № 1201 від 06.12.2010 включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 4280,84 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. При цьому, відображені позивачем та його контрагентом дані у додатках № 5 до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року не містять розбіжностей між собою.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення- рішення № 0004261502 від 13.05.2011 відповідачем не представлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Регіон" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві № 0004261502 від 13.05.2011.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Регіон" до Державної податкової інспекція у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у м. Полтаві № 0004261502 від 13 травня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Регіон" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.

Суддя С.М. Серга