Постанова № 16125123, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р. (12:10) Справа №2а-3242/11/0170/6 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Ускової О.І., за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність №01-2596 від 13.08.10р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення 938,05 грн.

Суть спору: Бахчисарайський районний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 938,05 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в Євпаторійському міському центру зайнятості як безробітний отримував допомогу по безробіттю та знаходився в трудових відносинах зі Споживчим товариством №2 Бахчисарайське РайПО, без повідомлення про те центру зайнятості.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 25 Закону України “Про зайнятість населення”держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(далі Закон).

Згідно зі ст.7 Закону видами забезпечення, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

Відповідно до п.1 ст.22 Закону застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.07.2003 року подано заяву до Бахчисарайського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_2 не зареєстрован як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, у тому числі на пільгових умовах та за вислугою років. Крім того, відповідач взяв на себе зобов’язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка надає прибуток, невідкладно повідомити про це Бахчисарайський районнний центр зайнятості.

З 10.07.2003 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 1 ст. 22, п.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

06.10.2003 року відповідача знято з обліку відповідно до п.п.1 п. 1 ст.31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

21.01.2004 року відповідач звернувся до Бахчисарайського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного. Таким чином, відповідач стояв на обліку у Бахчисарайського районного центру зайнятості у якості безробітного з 21.04.2004 року по 21.09.2004 року.

21.09.2004 року відповідача знято з обліку відповідно до п.п.1 п. 1 ст.31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Від Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим 01.12.2010 року до позивача надійшла інформація (вих. № 9343/06-10 від 01.12.2010 року) про те, що за даними персоніфікованого обліку встановлений факт працевлаштування ОСОБА_2 в січні та лютому 2004 року, тобто за період находження на обліку у Бахчисарайському районному центрі зайнятості в якості безробітного зовнішнім сумісником у Споживчому товаристві №2 Бахчисарайського РайПО.

Також, позивачем від Споживчого товариства №2 Бахчисарайського РайПО отримано копію довідку про доходи ОСОБА_2, що підтверджує працевлаштування останнього у Споживчому товаристві №2 Бахчисарайського РайПО.

          Таким чином, в порушення ст. 36 Закону відповідач не повідомив позивача про працевлаштування та отримання прибутку.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п 6, та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі –Порядок) у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Позивачем 02.02.2011 року виданий наказ № 16 про відшкодування ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 938,05 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку суми незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 10.07.2003 року по 05.10.2003 року, з 21.01.2004 року по 21.09.2004 року, було надлишково виплачено 938,05 грн. матеріального забезпечення.

Відповідно до п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв’язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 1306,93 грн. відповідачем до Бахчисарайського районного центру зайнятості не повернені.

У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази сплати заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що прокурор не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 16.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (98400, АДРЕСА_1) на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості (98405, м. Бахчисарай, вул. Леніна, 90; р/р 37176001000267 одержувач: Бахчисарайський районний центр зайнятості, ОКПО 20708563, МФО 824026, банк: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь) 938,05 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.