Постанова № 16125101, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. Справа №2а-13788/09/11/0170 о 13 годині 30 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №6 від 11.01.2011р.), ОСОБА_2 (довіреність №2 від 02.01.2011р.)

від відповідача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим: ОСОБА_3 (довіреність №11.0-27/04 від 04.01.2011р.)

від третьої особи Управління фінансів Сімферопольської міської ради: Петрокаєва Л.М. (посвідчення НОМЕР_1

від третьої особи Гресівської селищної ради м. Сімферополь АР Крим: ОСОБА_5 (довіреність №02.1-25/223)

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим,

Управління фінансів Сімферопольської міської ради,

Гресівська селищна рада м. Сімферополя Автономної Республіки Крим,

про визнання дій протиправними, стягнення надмірно сплачених коштів.

Суть спору: Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнання протиправною відмову ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у прийнятті уточнюючих розрахунків земельного податку, визнання протиправною відмову ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у поверненні надміру сплаченого податку на землю у сумі 64353,54грн., стягнення з місцевого бюджету Гресівської селищної ради, місцевого бюджету м. Сімферополя та бюджету АР Крим надмірно сплачений земельного податку у розмірі 64353,54грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач не є а ні власником, а ні користувачем земельної ділянки, за яку ним у 2007р., 2008р. було сплачено земельний податок у сумі 64353,54грн., у звязку з чим зазначені суми податку є надмірно сплаченим та підлягають поверненню. При цьому позивач зазначив про те, що він не є користувачем земельної ділянки, щодо плати за користування якою виник спір.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення по суті справи.

Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою. Відповідно до письмових заперечень на адміністративний позов вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. На думку відповідача позивач є користувачем земельної ділянки, а відтак повинен сплачувати земельний податок. Щодо неприйняття уточнюючих розрахунків відповідач зазначає, що зазначені розрахунки були подані позивачем за період, який вже охоплений плановою перевіркою, якою порушень земельного законодавства не встановлено.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим надав пояснення по суті справи.

Представник третьої особи - Гресівської селищної ради м. Сімферополь АР Крим надав пояснення по суті справи, проти позову заперечував вважає, що належним платником податку на землю у даному випадку є саме позивач, а відтак відсутні підстави для повернення надмірно сплаченого податку.

Міністерство фінансів АР Крим явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином судовою повісткою, надало клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 150 від 28.08.1998р. у складі ДАЕК «Крименерго», на базі частини майна уставного фонду енергокомпанії створене Дочірнє підприємство «Кримські генеруючі системи».

Наказом №3 від 23.11.1998р. Сімферопольська ТЕЦ ім. Леніна передана до складу Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи».

Зазначені обставини підтверджуються актом виїзної планової перевірки структурного підрозділу Сімферопольська теплоцентраль ДП «Кримські генеруючі системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. до 30.06.2009р. від 18.09.2009р. №9113/23-2/24407249 (т.1, а.с.59-68) та не заперечувалися представниками сторін у судовому засіданні.

Відповідно до наказу №120 Міністерства палива та енергетики України від 25.05.2000р. на базі державного майна Сімферопольської ТЕЦ, Камиш-Бурунської ТЕЦ, Сакських теплових мереж створене Державне підприємство «Кримські генеруючі системи»(т.1, а.с.10).

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» (код ЄДРПОУ 30909683) зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2000р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7).

Згідно наказу №120 Міністерства палива та енергетики України від 25.05.2000р. (у редакції наказу №337 від 16.08.2000р.) Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» не є правонаступником ДАЕК «Крименерго» та ВАТ «Крименерго», а є правонаступником Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи» в частині прав, зобовязань та майна, переданого згідно з розділювальним актом (балансом).

Позивачем в порядку звітності подані до органів ДПІ податкові розрахунки земельного податку за 2007р. та за 2008р.

Відповідно до поданих розрахунків земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна,1(промислова площадка та південне-західніше сел. ГРЕС) складає в 2007р. 50363,60грн. (4197,00 грн. щомісячно та 4196,60грн. за грудень), в 2008р. 51762,67грн. (4313,00грн. щомісячно з січня по червень, 4314,00 з липня по листопад та 4314,67 за грудень) (а.с. 11,15).

Як вбачається з матеріалів справи зобовязання із земельного податку сплачено позивачем у повному обсязі, а саме у 2007р. сплачено 50364,00грн., в тому числі за жовтень-грудень 2007р. у сумі 12591грн., у 2008р. сплачено 51963,51грн., що підтверджено наданими платіжними дорученнями (т.1, а.с.27-58) та висновками акту перевірки №9113/23-2/24407249 від 18.09.2009р.

На підставі п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, 16.10.2009р. ДП «Кримські генеруючі системи» до органів ДПІ надані уточнюючі розрахунок земельного податку за 2007 та 2008роки, відповідно яких сума самостійно визначеного позивачем податкового зобовязання із цього податку складає 37772,73грн. за 2007р., в тому числі за жовтень-грудень 2007р. 0грн., та за 2008р. сума визначеного податкового зобовязання складає 0. Згідно зазначених уточнюючих розрахунків сума податку, яка зменшує податкове зобовязання за 2007рік складає 12590,87грн. та за 2008р. така сума складає 51762,67грн. Всього за даними уточнюючими розрахунками позивач зменшив собі податкові зобовязання за вказаний період на 64353,54грн.(т.1, а.с.19-26).

У звязку із перерахунком зобовязань із земельного податку позивачем до органів ДПІ 16.10.2009р. надано заяву про повернення надмірно сплаченого земельного податку у сумі 64353,54грн., тобто за 4 квартал 2007р. та за 2008рік.(а.с.80).

У звязку із відмовою посадових осіб відповідача у прийнятті уточнюючих розрахунків, позивач направив їх поштою із відповідною заявою на імя керівника податкового органу(а.с.81).

Листом №59526/10/15-3 від 23.10.2009р. позивача повідомлено, що наданим ним уточнюючим розрахункам із земельного податку привласнено статус «до відома», у звязку з тим, що по даному підприємству проведено планову документальну перевірку, якою не встановлено порушень з правильності нарахування земельного податку за вказаний період

Листом від 30.10.2009р. вих.. №1298 позивач повторно просив відповідача повернути надмірно сплачений податок на землю за 4 квартал 2007р. та 2008р. (а.с.83).

Відповідач листом від 13.11.2009р. вих..№71989/10/15-3 відмовив позивачу у повернення надмірно сплаченого податку на землю, із посиланням на ту обставину, що у періоді, за який позивач просить повернути податок була проведена планова виїзна перевірки та порушень щодо визначення податкових зобовязань з цього податку не встановлено(а.с.82).

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Щодо не визнання відповідачем уточнюючих розрахунків із земельного податку податковою звітністю, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Преамбули, Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі Закон №2181).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону №2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як вбачається з листа ДПІ в м. Сімферополі єдиною підставою для невизнання наданого позивачем уточнюючого розрахунку із земельного податку за 4 кв. 2007р., за 2008р. є встановлена перевіркою відсутність порушень нарахування такого податку за вказаний період. Дослідивши надані розрахунки суд встановив, що в них присутні всі обовязкові реквізити, їх підписано відповідними посадовими особами та скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, не визнання відповідачем таких уточнюючих розрахунків податковою звітністю є необґрунтованим та протиправним, а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, оформленої листом №59526/10/15-3 від 23.10.2009р., у прийнятті уточнюючих розрахунків із земельного податку за 2007 та 2008 роки як податкової звітності.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови у поверненні надмірно сплачених сум земельного податку та повернення цих сум із відповідного бюджету суд зазначає наступне.

Перерахунок податкового зобовязання із земельного податку проведено позивачем на підставі того, що він не є, а ні власником, а ні користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, б.1 та південного-західніше сел..ГРЕС і таким чином не повинен сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку.

Щодо обґрунтованості таких висновків позивача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2,3 ч. 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані із обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачи сплачують земельний податок. Обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст.5 Закону України «Про плату за землю»).

Згідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачений ст. 126 Земельного кодексу України, а саме частиною 1 встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частиною 3 зазначеної норми встановлено, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до листа Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» №02-04/442 від 26.02.2009р. за Державним підприємством «Кримські генеруючі системи» (ЄДРПОУ 30909683) право власності, постійного користування, а також договори оренди з 01.07.2003р. до теперішнього часу на території АР Крим не зареєстровано(т.1, а.с.73).

Крім того, під час розгляду справи судом було зроблено запит до Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» з метою отримання відомостей щодо реєстрації за позивачем прав на земельні ділянки.

Відповідно до листа Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» №02-04/3887 від 14.09.2010р. за Державним підприємством «Кримські генеруючі системи» (ЄДРПОУ 30909683) за період з 2007р. до 2008р. земельних ділянок, зареєстрованих на праві постійного користування не було(т.2,а.с.94).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2007 р. та 2008 роках позивач не був користувачем земельної ділянки, щодо повернення надмірно сплаченого податку за землю за яку виник спір, оскільки у встановленому порядку право користування за позивачем зареєстровано не було.

Посилання відповідача на Державний акт на право користування земельною ділянкою серії КМ-І №004352 є необґрунтованим, оскільки як вбачається із акту перевірки та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, зазначений державний акт видано Сімферопольській ТЕЦ ім. В.І. Леніна (структурний підрозділ ГАЕК “Крименерго”), яка і є землекористувачем.

Щодо правонаступництва між позивачем та Сімферопольською ТЕЦ ім.В.І. Леніна (структурний підрозділ ГАЕК “Крименерго”) суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. (чинного на момент створення позивача) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Земельним кодексом України, чинним на момент створення позивача, не передбачено можливість правонаступництва щодо земельної ділянки, яка передана у постійне користування юридичній особі (її структурному підрозділу) у разі припинення юридичної особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач не є правонаступником

Сімферопольській ТЕЦ ім. В.І. Леніна (структурного підрозділу ГАЕК “Крименерго”) в частині земельної ділянки, щодо плати за яку виник спір. Передача позивачу при його створенні майна Сімферопольської ТЕЦ не є підставою для автоматичного виникнення у позивача прав на земельну ділянку, на якій таке майно знаходиться.

Крім того, як зазначалося вище згідно наказу №120 Міністерства палива та енергетики України від 25.05.2000р. (у редакції наказу №337 від 16.08.2000р.) Державне підприємство «Кримські генеруючи системи» не є правонаступником ДАЕК «Крименерго» та ВАТ «Крименерго», а є правонаступником Дочірнього підприємства «Кримські генеруючи системи» в частині прав, зобовязань та майна, переданого згідно з розділювальним актом (балансом).

Зазначені обставини також підтверджуються постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2010р. у справі №2а-12677/09/11/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011р. (т.2, а.с.104-108, 115,116).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що позивач не є правонаступником ДАЕК «Крименерго» в частині Сімферопольській ТЕЦ ім. В.І. Леніна та Державний акт на право користування землею серії КМ-І №004352, не підтверджує права позивача на користування зазначеною земельною ділянкою.

Щодо фактичного користування такою земельною ділянкою, то судом у справі №2а-12677/09/11/0170 також встановлено, що не знайшов свого підтвердження факт того, що фактичним користувачем земельної ділянки, площею 26,27га, розташованої за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна,1, південно-західніше сел..ГРЕС був саме позивач.

Крім того, щодо фактичного користування земельною ділянкою за пл. 26,27га, що розташована м. Сімферополі, по вул. Монтажній, б.1, південно-західніше сел.ГРЕС, суд зазначає наступне.

01.01.2004р. позивачем та ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» укладено договір оренди №125 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» Сімферопольська ТЕЦ, що розташований по вул.Монтажна, 1 в м. Сімферополі. Строк дії договору оренди з 01.01.2004р. до 01.01.2014р.(а.с.44-48).

Актом приймання-передачі від 30.09.2007р. позивач передав, а ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» прийняла майно, цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» Сімферопольську ТЕЦ(т.2,а.с.61-93).

Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що обєктами оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Із наведеного випливає, що на підставі вищезазначеної норми та договору оренди від 01.01.2004р. між позивачем та ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», у останнього виникло право користування цілісним майновим комплексом структурним підрозділом Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» Сімферопольською ТЕЦ разом із земельної ділянкою, на якій розташований цей цілісний майновий комплекс.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позивач у 4 кварталі 2007р та у 2008році не був фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташовано Сімферопольська ТЕЦ.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у позивача у 4 кварталі 2007р. та у 2008році підстав для сплати земельного податку за земельну ділянку, яка розташована за адресою по вул. Монтажна, 1, м. Сімферополь, АР Крим у звязку з тим, що позивач в цей період часу не був ані юридичним ані фактичним користувачем зазначеної земельної ділянки, а відтак відсутній обєкт оподаткування. Таким чином, сплачений за цей період земельний податок є надмірно сплаченим та підлягає поверненню позивачу.

Пунктом 15.3.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Надміру сплачені суми земельного податку, відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992р., підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про плату за землю» перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Суд звертає увагу представників сторін, що позивачем дотримано вимоги вищезазначених норм щодо строків подання заяви про повернення надмірно сплаченого податку на землю.

Взаємовідносини органів державної податкової служби України, районних (міських) фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби України регламентується Порядком взаємодії органів державної податкової служби України) фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) платниками податків, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України 03.02.2005р. за №58/78/22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2005р. за №247/10527(чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядком №247/10527 визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана в строк не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.(пункт 5 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку №247/10527 заява подається платником податку до органу державної податкової служби України, за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Обовязковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення податкового зобовязання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обовязкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг;

- шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як вбачається з матеріалів справи листом №1222 від 16.10.2009р. позивач звернувся до ДПІ в м. Сімферополь про повернення переплати із земельного податку в сумі 64353,54грн. на розрахунковий рахунок підприємства та зазначив, що такі кошти були надмірно плачені ним у 4 кв. 2007р., 2008 році.(а.с.80).

Таким чином судом встановлено, що позивач звернувся про повернення надміру сплаченого земельного податку в строк та з дотриманням порядку такого звернення.

Відмова відповідача в поверненні зазначених коштів обґрунтована виключно тим, що в позивача не має переплати із земельного податку. При цьому наданий уточнюючий розрахунок до уваги відповідачем не прийнято, у звязку із тим, що такий розрахунок останнім не визнано податковою звітністю.

За таких обставин, відмова відповідача повернути позивачу надміру сплачений земельний податок у сумі 64353,54грн., яка викладена у листі №71898/10/15-3 від 13.11.2009р., є протиправною, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 68 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та додатком №8 до нього визначено, що органом, який здійснює контроль за стягненням земельного податку з юридичних осіб, який враховується за кодом класифікації доходів бюджету13050100 є Державна податкова адміністрація України.

Повернення надмірно сплачених до місцевих бюджетів коштів проводиться з того бюджету, до якого кошти фактично були зараховані.

Податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

Земельний податок згідно з Бюджетним кодексом України розподіляється між бюджетом АР Крим (25%), місцевим бюджетом м. Сімферополя (15%), місцевим бюджетом відповідної селищної ради (60%).

Таким чином надмірно сплачений позивачем земельний податок підлягає поверненню із бюджету у наступних сумах з бюджету АР Крим 16088,39грн., з місцевого бюджету м. Сімферополя 9653,03грн., з місцевого бюджету Гресівської селищної ради 38702,12грн.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 12.04.2011 року. У повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено 18.04.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, яка викладена у листі №59526/10/15-3 від 23.10.2009р., в прийнятті уточнюючих розрахунків із земельного податку за 2007р., 2008р. Державного підприємства «Кримські генеруючі системи».

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополь, викладену в листі №71898/10/15-3 від 13.11.2009р., повернути зайве сплачений податок на землю у сумі 64353,54грн., у тому числі за жовтень грудень 2007р. у сумі 12590,87грн. та за 2008рік у сумі 51762,67грн.

Повернути з місцевого бюджету Гресівської селищної ради, місцевого бюджету м.Сімферополя та бюджету Автономної Республіки Крим (код класифікації доходів бюджету 13050100, код ЄДРПОУ 34740405, номер рахунку 33218811700006, банк Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) на користь Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, б.1, ЄДРПОУ 30909683) надміру сплачений земельний податок у сумі 64353,54грн., у тому числі за жовтень грудень 2007р. у сумі 12590,87грн. та за 2008рік у сумі 51762,67грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.