Постанова № 16125092, 09.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2011 р. Справа №2а-5082/11/0170/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Суслової Є.О.,

за участю представника позивача Ісаєвої О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Бахчисарайського району в інтересах Бахчисарайського районного центру зайнятості до Поштовського житлово-комунального підприємства

про стягнення заборгованості у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 3758,55 грн..

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Прокурор Бахчисарайського району в інтересах Бахчисарайського районного центру зайнятості до Поштовського житлово-комунального підприємства про стягнення з відповідача суму несплачених страхових внесків у розмірі 3758,55 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовче провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, пояснив,що борг не погашений.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи у його відсутності не надіслав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Бахчисарайський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Бахчисарайський районний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку із застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Бахчисарайський районний центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що Поштовське житлово-комунальне підприємство являється юридичною особою, субєктом господарювання, що зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією АРК 18.12.1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 номер 570799 від 18.12.1997 року та витягом з відділу статистики Бахчисарайського району, копія якої є в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Бахчисарайському районному центрі зайнятості.

Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобовязаний з дня реєстрації щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Судом встановлено, що Поштовським житлово-комунальним підприємством до Бахчисарайського районного центру зайнятості було надано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за I квартал 2010 року.

У відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 27537,89 гривень, у тому числі недоїмки зі страхових внесків в розмірі 20114,32 грн. у тому числі пені 2734,62 грн.

Однак, як зазначено позивачем у своїй позовній заяві, на момент подачі позовної заяви, Окружним адміністративним судом АРК були винесені пять постанов про стягнення з відповідача на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості заборгованості по сплаті страхових внесків в Фонд на загальну суму 18874,30 гривень .

Крім того відповідачем добровільно погоджена заборгованісь в розмірі 216,09 грн.

Таким чином, враховуючи вище викладене, Поштовське житлово-комунальне підприємство мало заборгованість перед Бахчисарайським районним центром зайнятості по сплаті страхових внесків на 01.04.2010 рік в розмірі 3758,55 грн..( 22848,94-18874,30-216,09=3758,55 грн)

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з - Поштовського житлово-комунального підприємства в дохід Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (код бюджетної класифікації 50040100, р/р 37173301900048.

Отримувач ВФСС на випадок безробіття, ОКПО 20708563, МФО 824026) суму недоїмки з страхових внесків на випадок безробіття у сумі 3758,55 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.