Постанова № 16120806, 02.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 6/1606

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Василишин А.Р. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Дочірнє підприємство "Олевський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.11 р.

у справі № 6/1606 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )

позивач Державна екологічна інспекція в Житомирській області

відповідач Дочірнє підприємство "Олевський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс"

про стягнення в сумі 497 111 грн. 99 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1. (довіреність в справі )

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02 червня 2011 року в зв»язку з відрядженням судді Гудак А.В. внесені зміни у склад колегії і визначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є., cудді Василишин А.Р., Сініцина Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10 березня 2011 року у справі 6/1606 (суддя Терлецька Байдюк Н.Я.) задоволено позов Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир) та стягнуто з дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" ( Житомирська область, м.Олевськ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області - 497111,99 гривень шкоди, заподіяної лісу; 4971,12 гривень державного мита; 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь держави до спеціальних фондів органів місцевого самоврядування шкоди, заподіяної лісу, в розмірі 497111,99грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, а доводи відповідача в обґрунтування заперечення на позов спростовуються актом перевірки, лісорубним квитком №32 від 04.05.2010 року та поясненнями держінспектора, який проводив перевірку та з огляду на положення ст.13,16,19 Конституції України, ст.4,16,68,20,68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.105,107 Лісового кодексу України, задовольнив позов.

Не погодившись із означеним рішення суду, дочірнім підприємством "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що задовольняючи позов, місцевий господарський суд не звернув увагу на ті обставини, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства ,та на момент рубки лісу був виданий лісорубний квиток на рубку дерев та вважає безпідставним покладення на відповідача обов»язку відшкодування даної майнової шкоди. В обґрунтування порушення норм процесуального права апелянт наголошує на порушення судом першої інстанції принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. При цьому, судом не взято до уваги надані відповідачем докази та не зазначено підстав їх спростування. Клопоче долучити до матеріалів справи докази : копії - лісорубного квитка № 12 від 15.03.2010 року, промфінплану на 2010 рік, заходи формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2010 року, акту обстеження на предмет проведення рубок, наряду-акту на виконання робіт № 1, наказу від 16.06.2010 року, рапорту головного лісничого від 16.06.2010 року, акту від 16.06.2010 року, пояснень від 16.06.2010 року з огляду на те, що представник відповідача не міг надати дані докази до суду першої інстанції через перебування на стаціонарному лікуванні про що свідчить лікарняний лист від 11.03.2011 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку представник дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені. Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвали нове рішення про відмову Державній екологічній інспекції в Житомирській області у позові .

Державна екологічна інспекція в Житомирській області не скористалася правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечила явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на 18.05.2011 року та від 18.05.2011 року про відкладення розгляду справи на 02.06.2011 року надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією та ними отримані (про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень), тобто учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності представника Державної екологічної інспекції в Житомирській області.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 17 червня 2010 року головним спеціалістом відділу охорони по захисту лісу Житомирської ОУЛМГ Олехновичем В.І., головним спеціалістом сектора контрольно-ревізійної роботи Житомирської ОУЛМГ Ващенко А.М. за участі начальника відділу нагляду за дотриманням правил ведення лісового господарства ДСЛГ «Вінницялісозахист» Маліцького І.В., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Легенчука С.Л. в присутності провідного інженералісопатолога ЖОКАП «Житомироблагроліс» Ничипорука С.І., головного лісничого ДП "Олевський лісгосп АПК" Мартинюка П.П. складено акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності та виробничої діяльності ДП "Олевський лісгосп АПК" ЖОКАП «Житомироблагроліс» в межах Копищанського лісництва (л.с.5-7).

Як зазначено у акті перевірки у розділі «Копищанське лісництво» : на лісосіці кВ. 70 вид.28 пл. 3,7 га прохідна рубка 2010 року було проведено прохідну рубку з порушенням пункту 4 та 13 постанови КМ України від 12.05.2007р. №724 "Правил поліпшення якісного складу лісів". На ділянці проведено польовий перелік незаконно зрізаних дерев, внаслідок якого виявлено, що незаконно зрізано 411 дерев, з яких 16 дерев породи береза повисла, які не були зазначені в матеріалах відводу; на лісосіці 85 вид.42 пл.3,2 га встановлено незаконне рубання 73 дерев породи сосна звичайна (без лісорубного квитка) ; по матеріалах актів весняної ревізії виявлено на території лісництва 21 незаконно зрізане дерево, факт порушення зафіксовано у книзі лісопорушень лісгоспу, але збитки, нанесені навколишньому природному середовищу, не обраховані, тільки нарахована таксова вартість деревини.

Актом від 17.06.2010 року засвідчено, що посадові особи ДП "Олевський лісгосп АПК" та провідний інженер лісопатолог ЖОКАП «Житомироблагроліс» Ничипорук С.І., які були присутні при проведенні перевірки від підпису відмовилися ( а.с.8).

17 червня 2010 року начальником відділу нагляду за дотриманням правил ведення лісового господарства ДСЛП «Вінницялісозахист» Маліцьким І.В. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Легенчуком С.Л. складено відомості обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу ДП "Олевський лісгосп АПК" Копищанське лісництво , весняна ревізія обходів 2010 року, квартал № 85, виділ 42, площа 3,2 га., квартал № 70, виділ 28, площа 3,7 га. ( а.с.14-16).

В подальшому, 30.06.2010 року позивачем направлено відповідачу претензію № 160-19/6 з пропозицією в місячний строк відшкодувати шкоду, заподіяну лісовому господарству незаконною рубкою дерев на суму 497111,99 гривень ( а.с.17-19).

Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та інші особи зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68); шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року (надалі Порядок).

Відповідно до п.п. 2.2,3.2,3.8, 4.13,4.16,4.23,4.24 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства"(далі Порядок),затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 та зареєстрованого в Мінюсті України 15.01.2009р. за №18/16034, для здійснення планової чи позапланової перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки та за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3). До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.

З врахуванням положень Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, апеляційний господарський суд вважає, що належними та допустимими доказами порушення відповідачем норм природоохоронного законодавств вважаються у їх сукупності : направлення на перевірку, належним чином оформлений акт перевірки з додатками (порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання) та припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства.

Між тим, матеріали справи не містять доказів видачі компетентним органом наказу про проведення перевірки та подальшого складання та скерування позивачем відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища відповідачу.

Також, позивачем не надано доказів передачі акту перевірки через канцелярію відповідачу (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) як і його направлення рекомендованим листом на адресу відповідача.

Поряд з тим, долучені позивачем польові перелікові відомості пнів незаконно зрізаних дерев у кв.70 вид.28 пл.3,7 Копищанське лісництво не містять даних про те, у присутності яких посадових осіб відповідача вони складалися.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

В силу ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Поряд з тим, за пунктом 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 12.05.2007 року підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи Мінприроди.

Додатково подані відповідачем докази: лісорубний квиток № 12 від 15.03.2010 року, промфінплан на 2010 рік, заходи формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2010 року, акт обстеження на предмет проведення рубок, наряди-акти на виконання робіт вказують, що рубка дерев у кв.70 вид.28.пл.3,7 га. прохідна рубка 2010 року відповідачем здійснювалася на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень. Також, наявні у матеріалах справи наказ від 16.06.2010 року, рапорт головного лісничого від 16.06.2010 року, акт від 16.06.2010 року, пояснення від 16.06.2010 року, свідчать про допущення описки у лісорубному квитку № 35 від 04.05.2010 року при його складанні, однак така описка у відповідності до інструкції Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів, затвердженої наказом N 26 від 31.03.1993 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища, не являється підставою для аналювання лісорубного квитка.

За таких обставин апеляційний суд вважає безпідставним покладення судом першої інстанції на відповідача 497 111,99 гривень завданої шкоди, так як не вбачає причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає,

що місцевий суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та визнав їх встановленими за відсутності належних доказів, а висновки, що викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому у відповідності до статті 104 ГПК України вважає за необхідне рішення господарського суду Житомирської області від 10 березня 2011 року у справі 6/1606 скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити Державній екологічній інспекції в Житомирській області (м.Житомир) у задоволенні позову до дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" ( Житомирська область, м.Олевськ) про стягнення шкоди у сумі 497111,99 гривень гривень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 2485,56 підлягають стягненню з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК".

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства " Олевський лісгосп АПК " ЖОКАП " Житомироблагроліс" задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10 березня 2011 року у справі № 6/1606 скасувати.

Прийняти нове.

В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Дочірнього підприємства " Олевський лісгосп АПК " ЖОКАП " Житомироблагроліс " про стягнення 497 111 грн. 99 коп. відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирскій області( м.Житомир,вул.Черняхівського ,12а код ЄДРПОУ 34973282 ) на користь Дочірнього підприємства " Олевський лісгосп АПК " ЖОКАП " Житомироблагроліс "(Житомирська область,м.Олевськ,вул.Чапаєва ,114,код ЄДРПОУ 05418483) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 2485 грн. 56 коп( дві тисячі чотириста вісімдесят п"ять гривень 56 коп. )

Господарському суду Житомирської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Сініцина Л.М.