Рішення № 16120491, 09.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2011 р.Справа № 3/35/5022-451/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (код ЄДРПОУ 35634872) юридична адреса: вул. Шота Руставелі, 38Б, кім.12, м. Київ; місце знаходження: вул. Очаківська, 5/6, 2-й поверх, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (код ЄДРПОУ 35073676) вул. Л. Курбаса, 5 Ч, м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості

За участю представників сторін від :

позивача: ОСОБА_1.довіреність б/н від 01.02.2011р.

відповідач: не зявився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль про стягнення заборгованості на суму 116 473 грн. 86 коп. , з яких 96 553 грн. 80 коп. основний борг, 14134 грн. 68 коп. - інфляційні нарахування , 5785 грн. 38 коп. 3% річних , за угодою на прибирання приміщень №227 від 22.11.2007р.

Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.05.2011р. , в порядку ст.. 22 ГПК України , заяву позивача про уточнення позовних вимог за вх.. 12626(н) від 26.05.2011р. прийнято до розгляду .

Таким чином, предметом позову є :

- стягнення заборгованості на суму 128 495 грн. 70 коп. , з яких 96 553 грн. 80 коп. основний борг, 24886 грн. 33 коп. інфляційні нарахування , 7055 грн. 57 коп. 3% річних.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення , дата вручення - 04.04.11р., 12.04.11р., 26.04.11р., 16.05.11р., 23.05.11р., 26.05.11р. та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .

Відповідно до п.3.6. Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвалами суду від 07.04.2011р. , від 21.04.2011р., від 05.05.2011р., від 19.05.2011р. та від 26.05.2011р. розгляд справи №3/35/5022-451/2011 , в порядку ст. 77 ГПК України , відкладався відповідно на 21.04.2011р. на 11:00 год., на 05.05.2011р на 11:40 год. , на 19.05.2011р. на 12:00 год., на 26.05.2011р. на 16:30 год. та на 09.06.2011р. на 16:40 год.

Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 13.06.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від 26 травня 2011 року.

У розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Під час судового розгляду справи, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу „ Діловодство суду ” (компакт-диск CD-R, серійний номер 119 172 МЕ 29685).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

22 листопада 2007 року Філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" в м. Тернополі (надалі, Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурне науково-виробниче підприємство "Група компаній ГРІФФІН" (надалі, Виконавець) уклали між собою угоду на прибирання приміщень №227, згідно якої Виконавець бере на себе виконання комплексу робіт з прибирання приміщень Замовника , місцезнаходження (адреси) та площі яких , вказані в Додатку №1 до Угоди (далі, обєкти), а Замовник зобовязується оплачувати виконувані Виконавцем роботи відповідно до умов цієї Угоди . (п.1.1., п.1.6. Угоди).

Пунктом 3.2. даної Угоди, передбачено , що прийом - передача виконаних за місяць робіт за Угодою здійснюється сторонами кожного разу за актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін , скріплюється їх печатками і є невідємною частиною Угодою.

Оплата робіт, які здійснюються Виконавцем за даною Угодою , проводиться після підписання Сторонами Акту по всіх Обєктах протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Замовником від Виконавця відповідного рахунку на оплату. (п.3.4. Угоди).

Ця Угода вступає в силу з 22.11.2007р. за умовами його підписання сторонами , і діє рік до 22.11.2008р. Дія цієї Угоди може бути припинена достроково зі спільної згоди сторін або на письмову вимогу однієї із сторін. (п.6.1., п.6.2. Угоди)

20 березня 2008 року між Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна " в м. Тернополі та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венчурне науково-виробниче підприємство "Група компаній ГРІФФІН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" укладено договір про внесення змін в договір №227 від 22.11.2007р. , яким погодили зміну сторони в Угоді №227 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВП "Група компаній Гріффін" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" .

До Угоди №227 від 22.11.2007р. між сторонами у даній справі було укладено додатки №1, №2, №3 (знаходяться в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи , позивач виконав свої договірні зобовязання належним чином , надав послуги по прибиранню приміщень , в свою чергу відповідач прийняв роботи , що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001675 від 28.10.2011р., №ОУ-0001861 від 30.11.2008р., №ОУ-0002113 від 16.12.2008р., №ОУ-0000033 від 20.01.2009р. , №ОУ-000298 від 25.02.2009р., №ОУ-000533 25.03.2009р. , №ОУ-000720 від 21.04.2009р., завірені представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб (знаходяться в матеріалах справи) .

Однак, відповідач, в порушення умов договору, грошові зобов'язання не виконав , і його заборгованість перед позивачем, станом на час розгляду справи в суді , становить 96 553 грн. 80 коп.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

12 серпня 2009 року позивачем надіслано відповідачу претензію №44/08 про неналежне виконання зобовязання на суму 96 553 грн. 80 коп. , що підтверджується фіскальним чеком №6168 від 15.08.2009р. та повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією ( дата вручення "17.08.2009р." ).

Вказана претензія відповідачем залишена без відповідного реагування .

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 96 553 грн. 80 коп. основного боргу , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В результаті несвоєчасної оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 24886 грн. 33 коп. та 3% річних 7055 грн. 57 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України).

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 24886 грн. 33 коп. та 3% річних 7055 грн. 57 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

У судовому засіданні 09.06.2011р. позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на майно відповідача , що знаходиться на його балансі та на грошові кошти , що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р 26009305280201 в АТ "Свед Банк" (публічний) , МФО 350664, а також на всі можливі рахунки відповідача.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 ГПК України передбачає , що позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони:

проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;

надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Згідно Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 “ Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ”, (з наступними змінами та доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для забезпечення позову поданням відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.

У заяві про забезпечення позову, позивач стверджує, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти з свого розрахункового рахунку , що зробить неможливим виконання рішення суду

Однак, позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено доказів підтвердження факту вчинення відповідачем вказаних дій, доводи позивача базуються на припущеннях і що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду , а відтак, суд вважає, що клопотання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТзОВ "Вестер Україна" , документально не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 1284 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову , відмовити.

2.Позов задовольнити .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (код ЄДРПОУ 35073676) вул. Л. Курбаса, 5 Ч, м. Тернопіль в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (код ЄДРПОУ 35634872) юридична адреса: вул. Шота Руставелі, 38Б, кім.12, м. Київ; місце знаходження: вул. Очаківська, 5/6, 2-й поверх, м. Київ - 96 553 грн. 80 коп. боргу, 24886 грн. 33 коп. втрат від інфляції , 7055 грн. 57 коп. 3% річних, 1284 грн. 96 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, “14” червня 2011 року, через місцевий господарський суд.

6.Рішення направити сторонам у справі .

СуддяІ.М. Турецький