Рішення № 16120107, 09.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11 Справа № 26/69/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Спільного підприємства „Донбаспромпоставка”, м.Луганськ

до Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління з постачання та збуту продукції”, м.Перевальськ Луганської області

про стягнення 50438 грн. 39 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1., довіреність №б/н від 07.04.2011;

від відповідача не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9629 грн. 30 коп., інфляційних нарахувань в сумі 40809 грн. 09 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухав представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

05.02.2009 господарським судом Луганської області було розглянуто справу №7/255 за позовом Спільного підприємства „Донбаспромпоставка” до ДП „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління з постачання та збуту продукції” про стягнення суми боргу за договором №39/06 від 01.02.2006 у сумі 130757 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань в сумі 55723 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 9021 грн. 19 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2009 позовні вимоги було задоволено частково: з відповідача було стягнуто заборгованість в сумі 130755 грн. 06 коп., 3% річних в сумі 9021 грн. 01 коп., інфляційні нарахування в сумі 55710 грн. 66 коп., державне мито в сумі 1954 грн. 87 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117 грн. 99 коп.

Вказане рішення суду по справі №7/255 відповідачем не оскаржувалось та набрало чинності 21.02.2009, про що свідчить виданий господарським судом Луганської області наказ від 21.02.2009.

Як зазначив позивач, станом на день звернення з позовом відповідачем грошові зобовязання не виконані, борг не сплачений, тому позивач додатково нарахував відповідачу 3% річних в сумі 9629 грн. 30 коп. та інфляційні нарахування в сумі 40809 грн. 09 коп.

Враховуючи доводи позивача, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Як зазначено в ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення містяться і в ст.202, ст.203 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідачем вимоги позову не спростовані, доказів відсутності суми боргу не надано.

За таких обставин позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.11.2008 по 15.04.2011 в сумі 9629 грн. 30 коп. та інфляційні нарахування за період з 01.11.2008 по 01.04.2011 в сумі 40809 грн. 09 коп., які і підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.06.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля”, вул.Лермонтова, б.1в, м.Луганськ, іден. код 32473323 в особі відокремленого підрозділу „Управління з постачання та збуту продукції”, вул.Миру, б.5, м.Перевальськ Луганської області, іден. код 26447098 на користь Спільного підприємства „Донбаспромпоставка”, вул.Руднєва, б.60, м.Луганськ, іден. код 24191418 інфляційні нарахування у сумі 40809 грн. 09 коп., 3% річних у сумі 9629 грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 504 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.06.2011.

Суддя С.С. Єжова