Рішення № 16120021, 09.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11 Справа № 16/74/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Красний Луч", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 43842 грн. 63 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2011 №20;

відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 38898 грн. 06 коп. за період з січня 2010 року по лютий 2011 року, боргу за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп., інфляційних нарахувань у сумі 555 грн. 55 коп.., 3% річних у сумі 211 грн. 54 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії від 17.12.2007 №1007.

Відповідач у засідання суду не прибув.

На адресу господарського суду Луганської області 08.06.2011 від відповідача надійшов відзив від 06.06.11 №132, яким він заперечив проти позову з підстав відсутності діючого договору між сторонами спору.

Між тим, відповідач підписав акт звірення взаємних розрахунків від 29.04.11 з позивачем на суму 43075,54грн. (активна електроенергія на суму 38898,06грн.+ 4177,48грн. = 43075,54грн.) за використання електроенергії по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2007 №1007. Акт додано до справи представником позивача. Акт підписано повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 17.12.2007 №1007 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобовязався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобовязався оплачувати використання електромереж позивача на підставі предявленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 9.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з січня 2010 року по лютий 2011, про що відповідачу надіслано рахунки для оплати вартості спожитої активної електроенергії на суму 38898,06грн. Даний факт підтверджено матеріалами справи, в тому числі: звітами та актами відповідача про використану електроенергію у вказаний період, актом звірення взаємних розрахунків.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 17.12.2007 №1007 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію за вказаний термін, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 38898,06грн. за активну електроенергію (у відповідності до умов договору).

Борг за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп. за вказаний період також підтверджено матеріалами справи: договором (з додатками), предявленими позивачем рахунками відповідачу на оплату, які відповідач отримав та не оплатив перетоки реактивної електроенергії.

Крім того, за несвоєчасне виконання обовязків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 555,55грн. за період з 14.01.11 по 01.04.11, 3% річних у сумі 211,54грн. за період з 14.01.11 по 11.03.11.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 17.12.2007 №1007, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом періоду січень 2010 року та січень-лютий 2011 року і заборгованість відповідача - за спожиту активну електричну енергію у сумі 38898 грн. 06 коп. за період з січня 2010 року по лютий 2011 року, боргу за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп.

Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків на оплату використаної відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу.

Таким чином, позивач виконав свої обовязки перед відповідачем у відповідності до умов договору на постачання електроенергії від 17.12.2007 №1 та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обовязки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії - за спожиту активну електричну енергію у сумі 38898 грн. 06 коп. за період з січня 2010 року по лютий 2011 року, боргу за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії в частині оплати спожитої активної електроенергії та оплати по перетіканню реактивної електроенергії і вимоги закону.

У встановлений пунктом 8 Порядку розрахунків, що є додатком до укладеного договору, строк 5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобовязання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію та оплаті рахунків за реактивну енергію не було виконане. За таких підстав позовні вимоги в частині боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 38898 грн. 06 коп. за період з січня 2010 року по лютий 2011 року, боргу за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп. слід задовольнити.

Стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 555,55грн. за період з 14.01.11 по 01.04.11, 3% річних у сумі 211,54грн. за період з 14.01.11 по 11.03.11. цілком правомірні та обґрунтовані і дані вимоги відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора (позивача) зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності діючого договору між сторонами спору з підстав того, що договір закінчив свою дію 31.12.08, і у відповідача відсутні грошові зобовязання перед позивачем, спростовуються матеріалами справи - звітами та актами відповідача про використану електроенергію у вказаний період, які відповідач надсилав позивачеві на виконання умов вказаного договору і за результатами споживання електроенергії. Відповідач помилково оцінив умови договору в частині пункту 9.3, який вказує, що за відсутності заяв сторін про припинення договору за один місяць до його закінчення, договір діє на наступний календарний рік. Докази того, що відповідач відмовився від договору на постачання електроенергії від 17.12.2007 №1007, укладеного з позивачем. В матеріалах справи відсутні.

За таких підстав позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Красний Луч", м. Красний Луч Луганської області, площа «Трофимова», ід. Код 14308753 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне обєднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», ід. Код 31443937 на п/р 260303179060 в ЛОУ Ощадбанку борг за спожиту активну електроенергію в сумі 38898,06грн., на п/р 2600518645 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, 3 % річних у сумі 211,54грн., інфляційні нарахування в сумі 555,55грн., боргу за компенсацію перетоків реактивної електричної енергії у сумі 4177 грн. 48 коп., витрати по державному миту в сумі 438,43грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2367грн. Видати наказ.

Рішення підписане 10.06.11

Суддя Р. Шеліхіна