Рішення № 161200, 26.09.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" вересня 2006 р.           Справа № 256/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до HOKAIR Italia s.r.l., Італія

Товариства з обмеженою відповідальністю „Брайт”,

м. Вишневе

простягнення 207 050 грн.,

за участю представників

від позивача: Панова Л.С., довір. б/н від 01.03.2006р.,

від відповідача: не з`явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява HOKAIR Italia s.r.l. (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Брайт” (далі –Відповідач) про стягнення 207 050 грн. заборгованості за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 28.08.2006 року та від 12.09.2006 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно листа від 25.10.2002 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про продаж останньому 800 мішків какао за умови сплати позивачу за товар суми в розмірі 45000 доларів США.

У зв’язку з відсутністю у позивача зазначеного товару, останній купив у фірми SUNIOR AND Co BV Амстердам (Нідерланди) 800 мішків какао, які мали надійти до відповідача транзитом, розрахувавшись за нього шляхом відкриття кредитної лінії в банку.

Як вбачається з матеріалів справи, фірма SUNIOR AND Co BV відгрузила відповідачу 800 мішків какао на суму 40000 доларів США та виставила позивачу для оплати рахунок-фактуру на 40000 доларів США.

26.11.2002 року після надходження 800 мішків какао на адресу відповідача, позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 512/02 на суму 41000 доларів США (погоджену шляхом переговорів між сторонами), в якому зазначалися умови поставки: франко завод, умови відправки: вантажівкою і оплата –на протязі 120 днів, тобто до 26.03.2003 року.

Частиною 2 ст. 151 ЦК УРСР встановлено, що зобов’язання виникають з договору або з інших підстав, передбачених ст.4 цього Кодексу. Згідно з ст. 4 ЦК УРСР цивільні права та обов’язки виникають із угод, передбачених законом, а також із угод непередбачених законом, але таких, що не суперечать йому.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 42, 154 цього Кодексу договір укладається в певній формі: усній, письмовій чи шляхом вчинення конклюдентних дій. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч і за законом для даного виду договорів ця форма і не була передбачена. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надіслала.

Цим положенням кореспондують положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року, ратифікованої Україною 03.01.1990 року, зокрема ст. 13, відповідно до якої під письмовою формою розуміються повідомлення телеграфом і телетайпом.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач зобов’язаний забезпечити поставку відповідачу товару, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання по оплаті поставленого товару, а лише повідомив позивача, за допомогою факсимільного зв’язку, що перерахує кошти на протязі тижня, проте, заборгованість відповідача щодо оплати поставленого товару в сумі 41000 доларів США на момент розгляду справи залишилась не погашеною.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3, 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 01.08.1988 року з поправками, внесеними Протоколом про зміну конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів, ратифікованій Постановою Верховної Ради України 14.07.1993 року, термін, впродовж якого сторона має право вимоги до іншої сторони, що не виконує свої зобов’язання, встановлюється в 4 роки і виникає з моменту вимоги.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 41000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову складає 207 050 грн. правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Брайт” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чапаєва, 1-А, код 30640420) на користь HOKAIR Italia s.r.l. (42100 Промислова зона Манказале-Реджо Емілія, вул. Раффаелло, 49/А, фіскальний код та реєстраційний номер в Реєстрі підприємств Реджо Емілії 00468170352) 207 050 грн. боргу, 2070,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова