Рішення № 16119625, 14.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.11р.Справа № 5005/4626/2011 За позовом Державного промислового підприємства

"Кривбаспромводопостачання",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 524 948 грн 03 коп.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. б/н від 10.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2, нач. юр. відділу, дов. № 37 від 14.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

В травні 2010 року Позивач звернувся до суду та просив стягнути з Відповідача 3% річних - 305 236,53 грн, інфляційні втрати - 1 219 711,50 грн, посилаючись на договір №20 віцд 17.01.2007р. та невиконання Відповідачем рішення суду по справі №5/179-08, яке набрало законної сили 05.05.2008р.

Заявою від 17.08.2010р. позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 3% річних 351810,85 грн, інфляційні втрати 1141083,04 грн та відповідно до заяви від 02.09.2010р. остаточно просив стягнути з відповідача 3% річних 366463,45 грн, інфляційні втрати 1089878,70 грн з тих підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011р. постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2010р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010р. у справі №17/176-10 скасовані, та справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 08.04.2011р. справу було прийнято до провадження суддею Широбоковою Л.П. та справі присвоєно № 5005/4626/2011.

При новому розгляді справи представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, в додаткових поясненнях посилається на те, що діюче законодавство не повязує припинення зобовязання з наявністю судового рішення, відстроченням чи розстроченням його виконання та не звільняє боржника від сплати річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України судове рішення не може бути підставою виникнення прав та обовязків сторін, а позивач нараховує річні та інфляційні втрати саме за невиконання судового рішення та його нарахування є неправомірними. Також вважає, що за час відстрочення виконання судового рішення, яка надавалася судом, вказані нарахування не здійснюються, що також підтверджено Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011р. у цій справі, за його розрахунком втрати від інфляції складатимуть 170036,04 грн та 3% річних 70559,54 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008р. у справі №5/179-08 сторонами було укладено договір №20 від 17.01.1007р. на централізоване постачання питної води, за яким розрахунки проводяться щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним. Судом встановлена наявність заборгованості за період з 01.08.2007р. по 01.01.2008р. та було стягнуто з Комунального підприємства «Кривбасводоканал»на користь Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» борг з індексом інфляції та 3% річних 6436134,86 грн, пеню 142737,75 грн, витрати по сплаті держмита 25468,19 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117,85 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які вступили в законну силу є обов`язковими до виконання на всій території України.

Станом на 02.09.2010р. (остання заява про зміну позовних вимог) заборгованість за договором в повному обсязі не сплачена, рішення суду виконано частково, в погашення заборгованості відповідачем сплачено 1252086,15 грн. Оплати проводилися в період з 08.04.2008р. по 12.10.2009р. Заборгованість за поставлену воду на час розгляду цієї справи становить 4801429,38 грн, що підтверджується розрахунками позивача та відповідача, копіями документів про оплату, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також, якщо він прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач до цього часу не сплатив повною мірою заборгованість за договором, що встановлена рішенням суду від 24.04.2008р. у справі №5/179-08 .

Посилання відповідача на те, що рішення суду не є підставою виникнення зобовязання є правильними, однак позивач в позовній заяві в першу чергу посилається на договір, згідно якого у сторін наявні зобовязання, та на рішення суду, яким встановлено та стягнено борг за цим договором.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобо-в'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припи-няється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008р. №1/384-07).

З аналізу вище наведених норм слідує, що діючим законодавством не передбачено обмежень щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та річних після винесення рішення судом про стягнення боргу, а заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону.

3% річних за період прострочення платежів з 05.05.2008р. по 01.09.2010р. з врахуванням здійснених часткових оплат становлять 366463,45 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за травень 2008р. березень 2010р. включно - 1084496,94 грн. В решті вимоги про стягнення втрат від інфляції задоволенню не підлягають, оскільки при їх розрахунку позивач непослідовно застосовував індекс інфляції у визначеному ним періоді (не враховував індекси нижче 100% - дефляцію).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

За заявами Відповідача виконання рішення суду від 24.04.2008р. у справі №5/179-08 було неодноразово відстрочено, а саме ухвалами суду від 31.07.2008р. - до 01.10.2008р., від 06.11.2008р. - до 06.05.2009р., від 22.04.2009р. - до 01.09.2009р.

Ухвалою суду від 27.08.2009р. було розстрочено виконання рішення наступним чином: з вересня 2009р. по липень 2010р. шлґхом сплати по 243000,00 грн щомісячно, в серпні 2010р. 249372,50 грн.

Надання судом відстрочки чи розстрочення виконання рішення суду не змінює строків виконання зобовязання, які встановлені сторонами в договорі, а лише надає боржнику час, протягом якого не здійснюються виконавчі дії з метою можливості добровільного виконання рішення суду, не впливає на обовязок боржника сплатити заборгованість, а в разі прострочення оплати відповідні санкції, встановлені договором чи законом, зокрема, річні та інфляційні втрати. Вказана правова позиція підтверджена постановами Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. у справі №17/177-10, від 17.02.2011р. у справі №35/175-10, від 02.02.2011р. у справі №17/175-10.

Отже, заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону.

Зважаючи на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі річних 366463,45 грн, інфляційних втрат 1084 496,94 грн. В решті позову слід відмоити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 35, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.16, 257, 268, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6а, код ЄДРПОУ 03341316 (р/р 26003053502352 у КФ “Приватбанк” м. Кривого Рогу, МФО 305750) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" 50007, м. Кривий Ріг Дніпропет-ровської області, пр. Миру, 15-а, код ЄДРПОУ 00191017 (р/р 26000304141220 в Дзержинському без балансовому відділенні філії Центрально Міського відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Кривий Ріг, МФО 305493) 3% річних 366463,45 грн (триста шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят три грн 45 коп), інфляційні втрати 1084496,94 грн (один мільйон вісімдесят чотири тисячі чотириста девяносто шість грн 94 коп), витрати по сплаті держмита 14509,60 грн (чотирнадцять тисяч пятсот девять грн 60 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235,13 грн (двісті тридцять пять грн 13 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010р. у справі №17/176-10.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П.Широбокова

Рішення підписано 03 червня 2011р.