Рішення № 16118933, 24.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2011Справа №5002-32/874-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Керченського транспортного прокурора (98312, АР Крим, м. Керч, вул.. Гагаріна, 1) в інтересах держави в особі Керченської міської ради (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 17).

До відповідача Комунального підприємства Аеропорт «Керч» ( 98303, ар Крим, м. Керч, аеропорт, ідентифікаційний код 24040122).

До відповідача Фермерського господарства «Ракіта» (98228, АР Крим, с. Октябрське, вул.. Шкільна, 61 ідентифікаційний код 35457922).

Про визнання договору недійсним

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 02.23/826 від 06.05.2011р. у справі.

Від відповідача Комунального підприємства Аеропорт «Керч» не зявився.

Від відповідача Фермерського господарства «Ракіта» не зявився.

Від прокуратури - Сокол О.В., посвідчення 08089.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Керченський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Керченської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства Аеропорт «Керч» та до Фермерського господарства «Ракіта» про визнання недійсним договору № 4 про надання послуг та матеріальної допомоги з виробництва сільгосппродукції.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.03.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 24.03.2011р., від 04.04.2011р., від 12.04.2011р., від 10.05.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю у Комунального підприємства Аеропорт «Керч» правовстановлюючих документів , які б дозволили укласти вищезазначений договір, пунктами 1, 2 якого КП Аеропорт «Керч» надає ФГ «Ракита» 73 га орної землі.

Відповідач КП «Аеропорт «Керч» надіслав на адресу Господарського суду АР Крим телеграму, якою просив суд розглядати справу за наявними в її матеріалах документах та зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача ФГ «Ракіта» заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Республіканський комітет із земельних ресурсів АР Крим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.04.2011р. у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Крім того, відповідач просив суд призначити у справі судову експертизу.

З приводу цього клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому, обовязковою передумовою призначення експертизи є зясування суті поставлених питань, та визначення чи потребує їх розяснення спеціальних знань.

Як зазначається у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Позивач у клопотанні не зазначив взагалі яку саме експертизу він просить суд призначити, крім того, позивач просить на вирішення експертизи поставити питання: яке цільове призначення земельних ділянок у розмірі 73 га ораної землі та 83, 8 га ораної землі, наданих у користування за договором № 4 про надання послуг та матеріальної допомоги по виробництву сільгосппродукції від 11.08.2009р. та додатковою угодою до договору від 11.04.2010р.

Проте, в рамках даної справи, досліджуються повноваження КП Аеропорт «Керч» на укладання договору та додаткової угоди до нього, якими КП Аеропорт «Керч» розпорядився землею, яка йому не належить.

Цільове призначення земель КП Аеропорт «Керч», як земель транспорту та звязку, зазначено в довідці Республіканського комітету по земельним ресурсам № 31/01-8 від 26.01.2011р. ( а.с. 10), отже встановлення цього питання експертним шляхом є недоцільним.

За таких обставин, судом не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідач ФГ «Ракіта» не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до приписів Закону України «Про місцеве самоврядування» Керченська міська рада є органом місцевого самоврядування.

14.08.2009р. між Комунальним підприємством Аеропорт «Керч» (Ініціатор) та Фермерським господарством «Ракіта» (Учасник) укладений договір № 4 про надання послуг з матеріальної допомоги з виробництва сільгосппродукції. ( а.с. 6 -7).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Ініціатор надає 73 га піхотної землі, що належить аеропортові «Керч», а Учасник надає послуги з вирощування та збору сільськогосподарської продукції.

Строк дії Договору закріплений в пункті 7.1 та становить з моменту підписання та до 11.08.2011р.

Відповідно до пункту 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, при укладанні договору, яким врегульовані послуги, що стосуються безпосередньо використання земель КП Аеропорт «Керч», сторони повинні були враховувати особливі вимоги діючого законодавства, стосовно земельних ділянок державної або комунальної власності.

Пунктом 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, укладаючи оспорюваний договір та додаткову угоду до нього, КП аеропорт «Керч» фактично розпорядився 73 га та 83, 8 га землі, що йому належить.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державним комітетом України із земельних ресурсів земельна ділянка площею 350 га використовується КП аеропорт «Керч» під використання виробничої території та зон безпеки польотів. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку на момент перевірки ( 10.01.2011р.) не оформлені.

Отже, у КП аеропорт «Керч» не було законних підстав вважати, що земельна ділянка, якою він розпорядився, належить йому.

Відповідачами всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено документів, що підтверджують право власності, право постійного користування, право оренди на виконання приписів статті 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 72 Земельного кодексу України землі під аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту належать до земель авіаційного транспорту.

Пунктом 2 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Пунктом 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, укладання договору № 4 про надання послуг та матеріальної допомоги з виробництва сільгоспродукції та додаткової угоди до нього здійснене відповідачем - КП Аеропорт «Керч» із перевищенням наданих повноважень, оскілки він, по-перше, не є власником переданих за договором земель, а, по-друге, не наділений повноваженнями щодо зміни їх цільового призначення.

Пунктом б) частини 1 статті 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги мотивованими, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на відповідачів згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір про надання послуг та матеріальної допомоги з виробництва сільгосппродукції № 4 від 11.08.2009р., укладений між Комунальним підприємством Аеропорт «Керч» (98303, ар Крим, м. Керч, аеропорт, ідентифікаційний код 24040122) та Фермерським господарством «Ракіта» (98228, АР Крим, с. Октябрське, вул.. Шкільна, 61 ідентифікаційний код 35457922).

3.Визнати недійсною Додаткову угоду від 14.04.2010р. до договору про надання послуг та матеріальної допомоги з виробництва сільгосппродукції № 4 від 11.08.2009р., укладений між Комунальним підприємством Аеропорт «Керч» (98303, ар Крим, м. Керч, аеропорт, ідентифікаційний код 24040122) та Фермерським господарством «Ракіта» (98228, АР Крим, с. Октябрське, вул.. Шкільна, 61 ідентифікаційний код 35457922).

4.Стягнути з Комунального підприємства Аеропорт «Керч» (98303, ар Крим, м. Керч, аеропорт, ідентифікаційний код 24040122) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 42, 50 грн. державного мита.

5.Стягнути з Фермерського господарства «Ракіта» (98228, АР Крим, с. Октябрське, вул.. Шкільна, 61 ідентифікаційний код 35457922) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 42, 50 грн. державного мита.

6.Стягнути з Комунального підприємства Аеропорт «Керч» (98303, ар Крим, м. Керч, аеропорт, ідентифікаційний код 24040122) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, в банку одержувача: Головне Управління держказначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Стягнути з Фермерського господарства «Ракіта» (98228, АР Крим, с. Октябрське, вул.. Шкільна, 61 ідентифікаційний код 35457922) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, в банку одержувача: Головне Управління держказначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 25.05.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Направити рішення на адресу сторінвідповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.