Ухвала суду № 16118520, 31.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-10035/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Бєлової Л.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання: Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Поліхімпром»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Поліхімпром»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100361 грн.,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Поліхімпром» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100361 грн.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Поліхімпром»звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкового органу на підставі направлення від 19.06.2009 р. № 941/22-02 відповідно до наказу від 19.06.2009 р. № 458/22-02 була проведена виїзна позапланова перевірка відповідача з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно імпортного Контракту від 07.06.2007 р. № 1-б/N за період з 07.06.2007 р. по 01.06.2009 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 99/2202/32711058 від 06.07.2009 р., яким встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме не отримання товару на загальну суму 4100000 рублів.

Також, відповідачем було порушено вимоги п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме порушено строки декларування валютних цінностей та іншого майна.

У звязку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки податковою інспекцією було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392202/0 від 17.07.2009 р. пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобовязань 186361 грн.

Згідно довідки про фінансово-майновий стан ТОВ «Завод «Поліхімпром»доданої до матеріалів справи, останнім було сплачено в рахунок погашення боргу 86000 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 100361 грн. = (186361 грн. 86000 грн.)

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів розрахунків, передбачених ст. 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не отриманого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

На підставі п. 2 ст. 16 вищезазначеного Декрету Кабміну та п. 2.7, 2.10 ст. 2, п. 3.1 ст. 3 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 р. № 49, зареєстрованого в Мінюсті 04.04.2001 р. № 209/4430 порушення резидентами строків декларування валютних цінностей тягне за собою накладання штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відповідно до п. 4.5 ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену Законом.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 р. визначено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували обґрунтування позивача.

Доводи апелянта щодо пропуску строку давності, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, судова колегія вважає безпідставними, оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392202/0 було винесено17.07.2009 року. Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаних санкцій за рахунок активів платника податків 02.07.2010 року, тобто майже через рік після винесення вказаного рішення. За такий період часу відповідачем не було оскаржено дане рішення податкового органу ані в адміністративному, ані в судовому порядку. До того ж, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було частково погашено накладену суму штрафних (фінансових) санкцій згідно вказаного рішення.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Поліхімпром»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді: