Постанова № 16113413, 27.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 5023/109/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

прокурор - не з*явився

позивача - не з'явився

відповідача - Христофоров Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. № 1440Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.11 р. у справі № 5023/109/11

за позовом Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області м. Лозова в особі ДП " Лозівський кінний завод № 124 " с. Кінне

до ТОВ "Сокіл", с. Соколова Балка

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011р. Лозівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі позивача, Державного підприємства Лозівський кінний завод № 124, звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору від 28 квітня 2009 року на надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт, який укладено між позивачем та відповідачем, ТОВ "Сокіл", та зобов’язанням сторони повернути в натурі все, що вони одержали на виконання договору. Позов обґрунтовано перевіркою, яка проводилась Управлінням Держкомзему у Лозівському районі Харківської області, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09 листопада 2010 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. по справі №5023/109/11 ( суддя Калініченко Н.В.) в позові відмовлено, з посиланням на те, що вимоги прокурора ґрунтуються на припущеннях, відсутність належних доказів існування порушень земельного законодавства, доказів фактичної передачі земельної ділянки в оренду, договором досягнута домовленість само щодо надання послуг по обробітку ріллі і умови договору виконуються.

Прокурор з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У апеляційній скарзі прокурор зазначив, що суд не дослідив доводи, викладені в позовній заяві, щодо удаваності правочину, предметом спірного договору в даному випадку є відновлення ТОВ «Сокіл» родючості ґрунтів на земельній ділянці площею 811 га., яка знаходиться у володінні ДП Лозівський кінний завод № 124, а державне підприємство за це надає можливість товариству «Сокіл» користуватися даною земельною ділянкою, тобто виконавець фактично не надає послуги замовнику, а здійснює повноправне користування землею, і отримує за виконане не плату, а увесь дохід від виконаної роботи у вигляді зібраного врожаю із земельної ділянки площею 811 га.

Прокурор вважає, що даний договір фактично є прихованим договором оренди землі та у позивача відсутнє право на земельну ділянку, а саме державний акт на право постійного користування земельною, та ДП " Лозівський кінний завод 124 " не має права укладати будь-яких договорів, що стосуються землі.

Прокурор у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив.

Представник позивача у призначене судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач з обставинами викладеними у апеляційній сказі не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що доводи прокурора викладені у позовної заяві та в апеляційній скарзі є лише припущеннями, які не доведені належними доказами, належних доказів існування порушень земельного законодавства, доказів фактичної передачі земельної ділянки в оренду не надано.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 28 квітня 2009 року між Лозівським кінним заводом № 124 (позивачем) та ТОВ "Сокіл" (відповідачем) укладений договір за № 1 про надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт.

У п. п. 1.1., 1.2 п. 1 договору зазначено, що відповідач зобов’язався виконати перелік робіт на площі 811 га. згідно специфікації (додаток 1), що є невід’ємною частиною договору по обробітку ріллі сільськогосподарського призначення та перерахувати на користь відповідача кошти в розмірі 243300 грн. для відновлення родючості ґрунтів на полях № 1, 2, 3, 4 першої сівозміни і поля № 7 другої сівозміни з розрахунку 300 грн./га. (в 2010 р. відповідачем надаються кошти для відновлення родючості ґрунтів на 577 га. в сумі 173100 грн., згідно до п.п. 2.2 п. 2 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що позивач здійснює оплату наданих послуг всім зібраним врожаєм сільськогосподарських культур вирощених на полях № 1, 2, 3, 4 першої сівозміни та поля № 7 другої сівозміни.

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд першої інстанції, не дослідивши матеріали справи, безпідставно вважав зазначений договір - договором надання послуг. Сторони договору правомочні на укладення саме договору на надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт і їх наміри відповідають саме отриманню Кінним заводом зиску у вигляді виконання робіт по обробці землі та отриманню коштів від відповідача в розмірі 243300 грн. для відновлення родючості ґрунтів на полях № 1, 2, 3, 4 першої сівозміни і поля № 7 другої сівозміни з розрахунку 300 грн./га., що не суперечить нормам чинного законодавства України, що регулюють укладення договорів про надання послуг

При цьому не враховано,що фактично предметом спірного договору є відновлення ТОВ «Сокіл»родючості ґрунтів на земельній ділянці площею 811 га., яка знаходиться у володінні ДП Лозівський кінний завод № 124, який за це надає можливість товариству «Сокіл»користуватися даною земельною ділянкою, тобто виконавець фактично не надає послуги замовнику, а здійснює повноправне користування землею, і отримує за виконане не плату,а увесь зібраний врожай із земельної ділянки площею 811 га.

Зазначене підтверджується актом виконаних робіт від 4.05.2009р., за яким відповідачем надана послуга по посіву сої всього на суму 1532368,61 грн., та актом приймання - здачі виконаних робіт від 14.05.2010р., за яким підтверджується посів та внесення пестицидів на суму 2980719,7грн.

Як свідчать матеріали справи весь врожай отриманий відповідачем, а позивач по прибутковим ордерам №27 від 26.03.2010р.,№ 48 від 13.05.2010р.,№78 від 5.07.2010р.,№ 75 від 25.06.2010р. отримав кошти у сумі 152200 грн., в ордерах зазначено: за виконання робіт та за вирощування сої. Виконання робіт позивачем не підтверджується матеріалами справи, так як згідно зазначених актів роботи виконувались відповідачем.

Отже, відповідач використовує земельну ділянку та сплачує позивачу плату за її використання, тобто зазначений договір про надання послуг сторони вчинили для приховання іншого правочина, який насправді вчинений сторонами та має ознаки договору оренди.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За статтею 15 Закону України "Про оренду землі" перелічено істотні умови договору оренди землі та зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, договір не є договором надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, зміст договору суперечить вимогам ЦК України та Закону України "Про оренду землі, договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тем більш, у позивача відсутнє право на земельну ділянку, а саме державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, та ДП «Лозівський кінний завод 124»не має права укладати будь-яких договорів, що стосуються землі, що підтверджується п. п. 4.5.4.6 Статуту кінного заводу.

В зв’язку з чим є підстави для скасування рішення суду та задоволення позовної заяви в частині визнання договору № 1 від 28.04.2009 р. про надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт недійсним.

Судова колегія вважає, що вимога про зобов’язання сторін повернути в натурі все, що вони одержали на виконання договору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних

наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як свідчать матеріали справи одержане відповідачем полягає в користуванні земельною ділянкою, що неможливо повернути, а відповідач повинен відшкодувати вартість того, що одержано, що прокурором не враховано та в позові не зазначена вартість одержаного відповідачем та не вимагається її відшкодування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви прокурора можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 235 ЦК України, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011р. по справі № 5023/109/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 28 квітня 2009 року на надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт, який укладено між ДП «Лозівський кінний завод № 124»та ТОВ "Сокіл".

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ТОВ "Сокіл" ( 39352, Полтавська область, Новосанжарський район, С. Соколова Балка код ЄДРПОУ 31040860) в доход державного бюджету України (одержувач УДК у м. Харкові № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача –ГУДКУ у Харківської обл. МФО 8511011) - 85 грн. держмита, 42,5 грн. держмита по скарзі.

Стягнути з ТОВ «Сокіл » ( 39352, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка код ЄДРПОУ 31040860 ) в доход державного бюджету України ( одержувач УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002.код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації - 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача – ГУДКУ у Харківської області, МФО 851011) - 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Накази доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 27.05.2011 р.