Постанова № 16113293, 31.05.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

31.05.11Справа № 10/2/5022-53/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Ярмощук Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Галактика»б/н від 21.03.2011 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2011 року

у справі № 10/2/5022-53/2011

за позовом Приватного малого підприємства «Галактика», м.Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Тернопільська міська рада, м.Тернопіль.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Тернопіль

про визнання правочину недійсним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

за участю представників сторін:

від позивача:Цимбалюк О.Д.- директор (наказ в мат. справи) Федорович В.Ю. - представник (доручення в мат.справи);

від відповідача: ОСОБА_1- представник (довіреність в матеріалах справи);

від третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи); ОСОБА_4- представник міської ради(доручення в матеріалах справи).

Розпорядженням в.о. голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг»

Присутнім учасникам судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Заяв про відвід суддям не заявлено.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 19.05.11р.

СУДОМ ВСТАНОВЛЕНО :

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2011 року у справі № 10/2/5022-53/2011 (суддя Півторак М.Є.) в позові ПМП «Галактика» до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; зобовязання ПМП «ТФ «Будівельник»відновити стан земельної ділянки, в т.ч.: знести самочинні будови(10-ти поверховий будинок, фундамент будинку, побутові споруди для робочих і охорони)- до 01 квітня 2011р.; звільнення земельної ділянки від будівельних відходів і провести рекультивацію землі - до 15 квітня 2011р.; визнання Договору про спільну діяльність від 16.04.06р. недійсним.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано статтями 11, 15, 16, 203, 215, 257, 267, 376, 626, 638, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статтями 20, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій".

З таким рішенням не погоджується позивач - Приватне мале підприємство «Галактика», оскаржило його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції при його прийнятті норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано залучив до справи у якості третьої особи ОСОБА_2, яка насправді не має жодного відношення до спору між сторонами, оскільки з доданого нею договору незрозуміло, до якого саме будівництва по вулиці Головацького №1, №2 чи №3, вона має відношення.Крім того, зауважує, що ОСОБА_2 не може бути третьою особою у розумінні ст.27 ГПК, а відтак, суд помилково прийняв до уваги заяву останньої щодо пропущення позовної давності для визнання договору недійсним позивачем, а це, в свою чергу, на думку скаржника, суперечить ч.3 ст.267 ЦК України. Також скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду містить ряд непорозумінь, а саме, в рішенні вказано, що на час подачі позову до господарського суду ПМП «ТФ«Будівельник»спорудила на земельній ділянці 10-поверховий житловий будинок, а це не відповідає дійсності, адже на земельній ділянці по вул.Головацького,3 у Тернополі розташовані саме самочинні споруди: одна 10-поверхова, друга-це фундамент і частина першого поверху, ще є побутові споруди для будівельників. Скаржник, звертає увагу суду, що приписом № 18-18/09 від 15.05.09р. Інспекція держархбудконтролю вимагала від відповідача отримання заключення ліцензованої проектної організації щодо надійності та безпечності збудованого обєкта, чого зроблено не було, крім того дозволу на знесення будинку позивача відповідач не надав. Всупереч Договору про спільну діяльність, відповідачем роботу по зміні меж земельної ділянки для взаємного зручного розташування будинків, також зроблено не було.

На підставі наведеного скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2011 року у справі № 10/2/5022-53/2011 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, встановивши нові розумні терміни виконання дій по усуненню перешкод та відновленню стану земельної ділянки та Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.02.11р. в частині залучення ОСОБА_2 до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 скористалась правом, наданим ст.96 ГПК України, та направила відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки ухвала від 25.02.11р. є законною, а її оскарження виходить за межі строків, встановлених ГПК України. Крім того, зазначає, що між нею та ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»02.03.07р. було укладено Договір на пайове будівництво двохкімнатної квартири №13 за адресою вул. Головацького 3-А в м.Тернополі. По даному Договору третьою стороною кошти сплачені повністю, тому в разі задоволення даного позову таке рішення вплине на права та обовязки по відношенню до відповідача і в тому числі останньої, а це суперечить ст.47 Конституції України, якою передбачено право громадян на житло. Також вказує, що в ст.27 ГПК України чітко зазначено, якими правами користуються треті особи, які не заявляють самостійних вимог, тому безпідставними є твердження позивача про помилкове прийняття заяви ОСОБА_2 про пропущення позовної давності позивачем щодо заявлення вимоги про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 16.04.2006 року. Вважає, що при винесенні рішення Господарським судом Тернопільської області дотримано всі норми процесуального права та жодним чином не порушено норми матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів зробила висновок про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

При цьому колегія виходила з наступного:

Господарським судом Тернопільської області при розгляді спору між сторонами встановлено, що 20 квітня 2006 року між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" (надалі іменується "Забудовник") та Приватним малим підприємством „Галактика" (надалі іменується "Замовник") було укладено Договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві.

Пунктом 1.1. Договору сторони визначили, що Забудовник та Замовник зобов'язуються здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою: вул. Головацького, 3, м. Тернопіль (надалі іменується "об'єкт").

Спільну діяльність в будівництві об'єкту Замовник і Забудовник здійснюють шляхом вчинення дій, передбачених в розділі 2 договору. У зв'язку з цим, внесками в спільну діяльність визнаються грошові кошти, майнові права, виконані роботи та їх результати, професійні та інші знання, ділова репутація.

Розподіл результатів спільної діяльності Замовник і Забудовник здійснюють згідно з розділом 3 даного договору.

Строк початку будівництва до 01 липня 2006 р.; строк закінчення будівництва згідно ДБН України.

Умовами договору передбачено (п. 2.1.1.) обов»язок замовника (ПМП "Галактика") зобовязувалося надати Забудовнику земельну ділянку, площею 0,7 га за адресою вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, яка належить Замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030, до початку будівництва Забудовником обєкту, згідно з актом приймання-передачі.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору, та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором. Зобов»язаня і права сторін визначено пунктами 2.1, 2.2, 2,3 та 2.4.2 договору.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, крім випадків порушення зобов'язань за даним Договором.

Встановлено, що на виконання умов п.2.3.7. Договору відповідач звертався до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про отримання дозволу на будівництво обєкта.

15.03.2007 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення №304 "Про звернення приватного малого підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" з питань будівництва", яким дозволив приватному малому підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник" (ід.Код30066909) будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення на земельній ділянці за адресою вул. Головацького,3 (п.1 рішення) та зобовязано ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" погодити проектну документацію в управліннях містобудівного та архітектурного комплексу, житлово-комунального господарства та екології та приступити до будівельних робіт після отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудівного та архітектурного комплексу (копія рішення знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до згаданого рішення № 304 ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" отримала дозвіл на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, що відповідає приписам статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій" та п. 2.3.7. Договору.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.00 року за № 945/5166), яке розроблене згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій". Вказане положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реконструкції та капітального ремонту обєктів.

Встановлено, що представником відповідача та третьої особи у судовому засіданні першої інстанції подано копію Заяви (Додаток № 1 до п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт) поданої 13.06.2009 року ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль Начальнику інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва групи житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів і приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі.

Інспекцією держархбудконтролю у Тернопільській області було прийнято до розгляду вказану заяву, про що свідчить резолюція та відмова у наданні дозволу на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Головацького, 3.

Також, встановлено, що у серпні 2009 року ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" звернулася з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання протиправним рішення, викладеного у листі № 75 від 05 травня 2009 року щодо ненадання дозволу на будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов задоволено частково: зобовязано Інспекцію надати ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщення громадського призначення,а саме: двох житлових будинків: перша черга 79-квартирний житловий будинок, друга черга 81-квартирний будинок, а третю чергу після виготовлення та подачі в Інспекцію необхідної проектної документації. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасована, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою від 26 жовтня 2010 року у справі № К-21392/10 Вищий Адміністративний Суд України касаційну скаргу приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" залишив без задоволення; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року по справі залишив без змін.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не отримав в Інспекції архбудконтролю у Тернопільській області дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, що порушує вимоги, встановлені у статті 29 зазначеного Закону. Проте, на час подачі позову до господарського суду ПМП "ТФ"Будівельник" почала спорудження на земельній ділянці 10-поверхового житлового будиноку.

Суд першої інстанції встановив, що Інспекцією держархбудконтролю у Тернопільській області здійснювалася перевірка дотримання вимог Закону України "Про планування та забудову територій" і було встановлено, що відповідач самовільно, без погодженої і затвердженої в установленому порядку проектної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт органів ДАБК розпочав будівельні роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, чим порушив статтю 29 Закону України "Про планування та забудову територій", а тому 30 жовтня 2006 року видала Припис № 72 ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" про припинення виконання жодних будівельно-монтажних робіт на зазначеному обєкті до отримання дозволу на їх виконання, а також 30.10.2006 року було винесено Постанову № 39 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, якою на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 30.10.2006 року № 39 накладено на ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" штраф у сумі 7 358,00 грн. (сім тисяч триста пятдесят вісім гривень).

15 травня 2009 року Інспекція держархбудконтролю у Тернопільській області повторно видала ПП "ТФ "Будівельник" Припис № 18-18/09, в якому зазначає, що ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" без дозволу на виконання будівельних робіт органів ДАБК практично завершує будівельні роботи з будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення, що розташовані за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 та вказала на невідкладне припинення виконання будівельних робіт на вказаних обєктах; привести збудований обєкт у відповідність до вимог діючого законодавства, в тому числі отримати заключення ліцензованої проектної організації щодо надійності та безпечності збудованого обєкта; 02 червня 2009 року начальником Інспекції було винесено Постанову № 22-18/09 про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування, якою було накладено на ПП "ТФ "Будівельник" штраф у сумі 179 123,60 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять три гривні).

Досліджені документи підтверджують, що земельна ділянка площею 0,7000 га, яка розташована по вул. Головацького, 3 в місті Тернополі знаходиться у користуванні приватного малого підприємства "Галактика", м. Тернопіль, про що свідчить Державний Акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002030, виданого 26 квітня 2001 року Тернопільською міською радою.

у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою вказано, цільове призначення (використання) земельної ділянки для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку. земельна ділянка по вул. Головацькій, 3 в м. Тернополі надана позивачеві в постійне користування для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку.

Також встановлено, що відповідач у справі використав надане йому п. 2.4.2. Договору право на укладання з третіми особами договорів на пайову участь у будівництві житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі. Зокрема, приватне мале підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" уклала 02 березня 2007 року з ОСОБА_2 Договір, згідно умов якого ПМП приймає у пайове будівництво на двохкімнатну квартиру № 13, проектною загальною площею 76,68 кв. м. за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 .

Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Стаття 638 ЦК України, встановлює, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статей 1130, ч. 2 статті 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна мета може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного Кодексу України будівля, споруди, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Статтею 376 ЦК України, передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частина 5 вказує, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У частині 7 також зазначено, що лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Згідно частини 1 статті 24 Законом України “Про планування та забудову територій“ фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснювати будівництво обєктів містобудування, зобовязані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво обєктів містобудування.

Згідно зі статтею 29 цього Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення обєкта до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання, яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В той же час, згідно п. 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

На підставі вищевказаних норм, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про відсутність перелічених позивачем умов у спірному договорі, які б дозволяли визнати його недійсним. Правомірно враховано те, що звертаючись з позовом про визнання Договору недійсним, позивач в якості підстави для задоволення вимог зазначив: Договір неповний, не існує Додатку № 1, який мав би бути невід'ємною частиною Договору, оскільки мета Договору - створення і розподіл результатів спільної діяльності і у відповідному розділі 3 Договору всі пункти посилаються на Додаток № 1.

Судом також вірно зазначено, що отримання дозволів та оформлення документації для початку будівництва обєкту за своїм юридичним змістом є зобовязаннями відповідача за договором. Про те, за загальним правилом невиконання чи не належне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, у такому разі зацікавлена особа має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною. Крім того, встановлено, що вказаний договір перебуває у стадії виконання сторонами своїх зобовязань. Відповідач прийняв до часткового виконання умови Договору від 20.04.2006 року та здійснює будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі

Щодо посилань скаржника, на необґрунтованість залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, то дане твердження є безпідставним, та таким що не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується нормами чинного законодавства, зокрема ч.1, 4 ст. 27 ГПК України, передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Що стосується, застосування позовної давності, то судом першої інстанції, правомірно застосовано норми статей 256, частини 4 статті 267, статті 257, ст. 261 ЦК України, оскільки, заявлені вимоги ПМП "Галактика" стосуються відносин, які виникли у 2006 році на підставі Договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, укладеного 20 квітня 2006 року і правомірність укладення якого оспорюється позивачем.

Таким чином, враховуючи заяву третьої особи про застосування строку позовної давності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсним Договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві сплив 20 квітня 2009 року, відтак, пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яким визнано позовні вимоги приватного малого підприємства "Галактика", м.Тернопіль безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарським судом Тернопілської області було належним чином досліджено обставини, що мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2011 року у справі № 10/2/5022-53/2011 без змін.

2.Судові витрати покласти на Приватне мале підприємство «Галактика».

3.Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

Головуючий-суддя Дубник О.П.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Скрипчук О.С.

Повний текст складено:

06.06.2011 року