Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2011 № 11/5026/536/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Кошіля В.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивачаКімлик Ю.М.,
від відповідачаОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від12.04.2011 (суддя Довгань К.І.)
за позовомМалого приватного підприємства фірми «МЕД»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
простягнення 58342,45 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство фірма «МЕД» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) 58642,72грн. основного боргу, 16792,33грн. пені та 882,05грн. 3% річних.
В ході розгляду справи господарським судом першої інстанції позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 44810,18грн. основного боргу, 12858,28грн. пені та 673,99грн. 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від12.04.2011 у справі №11/5026/536/2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 44810,18грн. основного боргу, 12858,28грн. пені, 673,99грн. 3% річних, 583,42грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
04.05.2010 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №128 (далі договір), за умовами якого позивач, як продавець, зобовязався поставити та передати у власність відповідача, як покупця, товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1.).
Відповідно до п.2.1., п.2.2. договору одиниця виміру кількості товару вказується у відвантажувальних та супроводжувальних документах; загальна кількість товару вказується у відвантажувальних та супроводжувальних документах на кожну партію.
Товар рахується прийнятим відповідачем з моменту підписання документів на товар (п.3.1. договору).
Ціна за одиницю товару визначається рахунком позивача (п.4.1. договору).
Оплата за куплений товар проводиться відповідачем на умовах відстрочки шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 30 банківських днів (п.5.1. договору).
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 61591,54грн., про що свідчать видаткові накладні (а.с.35-40) та відомість про вантаж (а.с.41-42); про отримання відповідачем товару за зазначеними накладними свідчить підпис представника відповідача та печатка відповідача на даних накладних. Крім того, відповідач не заперечує та підтверджує отримання товару на загальну суму 61591,54грн.
Згідно із ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчить матеріали справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від17.01.2011 вих.№45 (а.с.11), в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар в 7денний термін з дня отримання даної претензії.
Відповідь відповідача на вищевказану претензію позивача в матеріалах справи відсутня.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідач у період з 04.08.2010 по 17.03.2011 перерахував на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 16781,36грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 44810,18грн., проти чого відповідач не заперечує та підтверджує.
Докази про погашення відповідачем заборгованості в розмірі 44810,18грн. в матеріалах справи відсутні, не надав їх відповідач і в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді.
Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обовязку щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар в розмірі 44810,18грн. обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 673,99грн. 3% річних за період з 19.07.2010 по 17.01.2011, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено вище позивач звернувся до відповідача з претензію вих.№45 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в 7денний термін з дня отримання претензії 17.01.2011.
Відповідно до положень п.4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007 №1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за №1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку (без урахування вихідних днів обєктів поштового звязку) (п.4.1.): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в обєкті поштового звязку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.4.2.).
Таким чином, оскільки дана претензія була направлена відповідачу 17.01.2011 та враховуючи строк пересилання поштової кореспонденції (3 дні) семиденний термін, встановлений п.2 ст.530 ЦК України, необхідно відраховувати від 21.01.2011, тобто відповідач зобовязаний був виконати вимоги позивача та сплатити вартість поставленого товару в строк до 27.01.2011.
Отже, нарахування 3% річних має починатись з 28.01.2011 та закінчуватись 09.03.2011 (дата звернення позивача з позовом до господарського суду першої інстанції згідно із поштовим штемпелем на конверті).
Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 151,00грн. 3% річних.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 12858,28грн. за період з 19.07.2010 по 17.01.2011 апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п.9.1. договору у випадку порушення своїх зобовязань за цим договором винна сторона відшкодовує спричинені збитки (пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення), в тому числі неотриманий прибуток порядку передбаченому чинним законодавством України. Порушення зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
Як встановлено вище, відповідач повинен був оплатити позивачу грошові кошти за поставлений товар в строк до 27.01.2011.
Частиною6 ст.232 ГПК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано
Оскільки зобовязання відповідача оплатити поставлений йому товар мало бути виконано в строк до 27.01.2011, нарахування пені позивач мав право здійснювати з 28.01.2011 по 28.07.2011, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 12858,28грн. за період з 19.07.2010 по 17.01.2011 задоволенню не підлягає.
Щодо нарахування пені за період з 28.01.2011 по 28.07.2011 апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до абзацу3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В господарському суді першої інстанції позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача пені за період з 28.01.2011 по 28.07.2011.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції частковому скасуванню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Черкаської області від12.04.2011 у справі №11/5026/536/2011 скасувати частково.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Малого приватного підприємства фірми «МЕД» (21000, м.Вінниця, вул.Немирівське шосе,201-А, код 20112988) 44810,18грн. основного боргу, 151,00грн. 3% річних, 449,60грн. державного мита, 181,87грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.В задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства фірми «МЕД» про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені у розмірі 12858,28грн. відмовити.
5.Стягнути з Малого приватного підприємства фірми «МЕД» (21000, м.Вінниця, вул.Немирівське шосе,201-А, код 20112988) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 66,90грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
6.Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.
7.Матеріали справи №11/5026/536/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 16113172, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/5026/536/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: