Постанова № 16112675, 07.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2011 року Справа № 5005/2715/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі –Савін В.Ю.

за участю представників

позивача: Шульга М.О.

відповідача: Станкевич Н.Є.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011р. у справі № 5005/2715/2011

за позовом Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ

до відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш”, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про зміну п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ВАТ „Дніпровагонмаш”, з метою приведення у відповідність до чинного законодавства орендної плати за користування земельною ділянкою (з урахуванням заяви про зміну підстав позову).

Справа розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанції. Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2011р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010р. у справі №11/224-10, справу передано на новий розгляд до господарського суду.

За результатами повторного розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011 р. у справі № 5005/2715/2011 (суддя Юзіков С.Г.), позовні вимоги задоволено та внесено відповідні зміни до п.3.1 спірного договору. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що орендна плата за користування земельною ділянкою, узгоджена сторонами в договорі, не може бути меншою ніж встановлено нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що полягає у безпідставності застосування позивачем при розрахунку розміру орендної плати іншої нормативної грошової оцінки землі та порушення орендодавцем порядку зміни господарських договорів, передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 16.07.2003р. між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»(Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки пл. 0,1184 га, яка знаходиться в м. Дніпродзержинську пр. Аношкіна,142, для розміщення адміністративної будівлі.

Умовами договору сторони узгодили строк дії договору (до 13.06.2013р.), суму орендної плати та порядок її сплати (п.п. 3.1, 3.2 договору), визначилися, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру земельного податку; інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п.3.3), передбачили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо умов договору та інші спори вирішуються в судовому порядку (п.п. 7.1, 7.6).

Відповідно до умов п. 3.1 договору орендна плата за користування земельною ділянкою підлягала сплаті у грошовій формі в розмірі 3279,36 грн/рік, що становить 273,28 грн/міс.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку та сплачував встановлену договором орендну плату, що не заперечується сторонами.

Зі зміною положень ст. 21 Закону України „Про оренду землі” позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди в частині зміни орендної плати (лист №5вих-10/59зв від 04.03.2010р.); пропозиція містила посилання на зміни в земельному законодавстві та необхідність внесення змін до діючого договору оренди шляхом укладення додаткового договору, виходячи із приписів чинного законодавства.

Лист позивача відповідачем був залишений без реагування.

З набранням чинності Податковим кодексом України (з 01.01.2011р.) питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою віднесено до сфери регулювання цього Кодексу.

В силу ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

З метою приведення рішень міської ради у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення № 60-04/УІ від 28.01.2011 року, яким встановлено застосовувати ставку орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку під час укладання додаткових угод до договорів оренди землі, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”).

Вищезазначене рішення Дніпродзержинської міської ради не змінено, не скасовано і є чинним на момент розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди –спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності до положень вказаних норм внесення змін до договору здійснюється судом не за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку запропонування змін (як на то вказує скаржник), а в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством.

Висновки господарського суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи щодо наявності підстав для внесення змін у договір за ініціативою однієї зі сторін (в даному випадку орендодавця).

Колегія суддів поділяє висновок місцевого суду про те, що зміна законодавства щодо розміру орендної плати є тією істотною обставиною, що зумовлює обов’язкове внесення змін в договір оренди земельної ділянки. Орендна плата за користування земельною ділянкою, узгоджена сторонами в договорі, не може бути меншою ніж встановлено нормами чинного законодавства. За вказаних обставин вимоги позивача про внесення змін в спірний договір відповідно до чинного законодавства є обґрунтованими та правомірно задоволені господарським судом.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи скаржника не приймаються до уваги в силу викладеного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011 року у справі № 5005/2715/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: В.Г.Головко

Т. Г. Стрелець