Рішення № 16112443, 31.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

31.05.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?31? травня 2011 року справа № 7/66

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Дочірньої компанії ?Газ України? Національної акціонерної компанії ?Нафтогаз України?

04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1

До Закритого акціонерного товариства виробничо торгової фірми ?Сіверянка?

14020, м. Чернігів, вул. Малиновського,36

Про стягнення 109629,50 грн.

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - дов. № 165/10 від 23.12.2010 р.

Від відповідача : не з?явився

Суть спору:

Дочірньою компанією ?Газ України? Національної акціонерної компанії ?Нафтогаз України? подано позов до Закритого акціонерного товариства виробничо торгової фірми ?Сіверянка? про стягнення 90965,72 грн. боргу за поставлений в період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. природний газ згідно договору на постачання природного газу № 06/09-1060 БО 39 від 23.09.2009 р., 7019,64 грн. пені, 8534,38 грн. інфляційних, 3109,76 грн. річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 02051503.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

23.09.2009 р. між ДК ?Газ України? НАК ?Нафтогаз України? (позивачем) та ЗАТ ВТФ ?Сіверянка? (відповідачем) укладено договір № 06/09 1060 БО 39 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався передати у власність відповідачу природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобовязувався прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору сторони визначили, що в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. позивач передає відповідачу газ в обсязі 310 тис. куб.м. 21.12.2009 р. між сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору поставки природного газу № 06/09 1060 БО 39 від 23.09.2009 р. відповідно до якого сторони доповнили п. 2.1. договору підпунктом 2.1.1. згідно з яким в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. позивач передає відповідачу газ в обсязі 90 тис. куб.м.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що приймання передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 р. № 605 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 р. № 36) та вартість.

Відповідно до актів приймання передачі природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та інших споживачів від 30.11.2009 р. на суму 20586,85 грн., від 31.12.2009 р. на суму 36668,69 грн., від 31.01.2010 р. на суму 42430,91 грн., від 28.02.2010 р. на суму 29334,95 грн., від 31.03.2010 р. на суму 25537,13 грн., від 30.04.2010 р. на суму 2619,19 грн. в період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р., включно, позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 157177,72 грн.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування. розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, ПДВ 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільчими трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2182,66 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2619,19 грн.(п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості газу згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач умови договору виконав частково розрахувався за поставлений газ в сумі 66212 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2022 від 29.12.2009 р., виписками банку по рахунку.

На момент розгляду справи в суді борг відповідача склав 90965,72 грн.

Відповідач не надав доказів сплати боргу.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 90965,72 грн. боргу за поставлений газ є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. цього договору відповідач зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується позивачем за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п. 7.10. договору). Пунктом 9.3. договору сторони визначили, що строк позовної давності та стягненню неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення 7019,64 грн. пені за прострочення виконання грошового зобовязання в період з 27.10.2010 р. по 27.04.2011 р.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 7019,64 грн. пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення 8534,38 грн. інфляційних за період з грудня 2009 р. по березень 2011 р. та 3109,76 грн. 3% річних за період з 11.12.2009 р. по 27.04.2011 р.

Відповідачем не надано доказів сплати даних сум нарахувань.

Вимоги позивача по стягненню 8534,38 грн. інфляційних та 3109,76 грн. річних правомірні, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 526,549,550,611,625,712 Цивільного кодексу України, ст..49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства виробничо торгової фірми ?Сіверянка?, м. Чернігів, вул. Малиновського,36 (р. 26009000167 в ЗАТ Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100, код 00310143) на користь Дочірньої компанії ?Газ України? Національної акціонерної компанії ?Газ України?, м. Київ, вул. Шолуденка,1(р. 26008301970 в ВАТ ?Ощадбанк? м. Київ, МФО 300465, код 31301827) 90965,72 грн. боргу, 7019,64 грн. пені, 8534,38 грн. інфляційних, 3109,76 грн. річних, 1096,30 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 03.06.2011 р.