ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.06.2011 Справа № 5024/601/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Чумаченко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" ЛТД, м. Херсон
про стягнення 4660 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, дов. б/н від 24.02.11 р.
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.05.2011 року
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 4660 грн. заборгованості за поставлений товар.
Заявою про уточнення позовних вимог від 24.05.2011 року позивач фактично доповнив позовні вимоги новим предметом та підставами, а саме просив також стягнути 126 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 36 грн. 30 коп. 3% річних.
Проте вказана заява судом до розгляду не приймається, оскільки заявлена після початку розгляду справи по суті, що є порушенням вимог частини 4 статті 22 ГПК України.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Як випливає з матеріалів справи позивач передав відповідачу шини за накладними №1445 від 06.07.2009 р. на суму 7840 грн., №1813 від 31.07.2009 р. на суму 4120 грн., №1896 від 06.08.2009 р. на суму 4140 грн. та №1580 від 08.04.2010 р. на суму 30932 грн., на загальну суму 47032 грн.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу №15-02/11 від 15.02.2011 р. про здійснення оплати заборгованості в сумі 4660 грн. за отримані шини за накладною №1580 від 08.04.2010 р. Вказана претензія отримана відповідачем 21.02.2011 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач на вказану претензію не відповів і суму заборгованості не сплатив. У звязку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 4660 грн. боргу за поставлений товар. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за накладною №1580 від 08.04.2010 р. відповідачем отримано товар на суму 30932 грн. Відповідач за отримані шини розрахувався частково в сумі 26272 грн., у звязку з чим загальний розмір боргу складає суму 4660грн., що і заявлено до стягнення. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Поняття зобовязання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобовязання, а саме: зобовязання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобовязання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.
До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладною №1580 від 08.04.2010р. на загальну суму 30932 грн.
З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу №15-02/11 від 15.02.2011 р. про здійснення оплати заборгованості в сумі 4660 грн. за отримані шини за накладною №1580 від 08.04.2010 р., яка отримана відповідачем 21.02.2011 р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 28.02.2011 р., чого зроблено не було.
Під час розгляду справи відповідач частково перерахував суму заборгованості в розмірі 2000 грн., у зв'язку з чим провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Щодо решти позовних вимог в частині стягнення 2660 грн. суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 2660 грн. боргу.
Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки часткова сплата заборгованості здійснена ним після звернення позивача до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" ЛТД (Миколаївське шосе, 11, кв. 16, м. Херсон, р/р 26002319 у Херсонській філії АБ "Укргазбанк", МФО 340177, код ЄДРПОУ 23132916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА" (вул. Закревського, 16, м. Київ, р/р 26000301014406 Відділення "Київська регіональна Дирекція" ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 35974863) - 2660 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. основного боргу припинити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 07.06.2011 р.
Судове рішення № 16111714, Господарський суд Херсонської області було прийнято 02.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5024/601/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: