Рішення № 16111371, 02.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 червня 2011 року справа № 5020-359/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(99040, АДРЕСА_1),

Приватного підприємства «Вента-Крим»

(99003, м. Севастополь, вул. Руднєва, 1Г)

про стягнення 24369,67 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача (Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») ОСОБА_4, довіреність №339 від 10.12.2010;

відповідача (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) не зявився;

відповідача (Приватне підприємство «Вента-Крим») не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 177154,26 грн.

Ухвалою від 14.03.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Ухвалою від 12.05.2011 суд залучив до участі у справі іншого відповідача Приватне підприємство «Вента-Крим».

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2011 надав суду уточнення позовних вимог, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по процентам в розмірі 24369,67 грн., а саме: за кредитним договором №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007 17526,05 грн., за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007 6843,62 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 525, 526, 553, 554, 1046, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобовязань за кредитними договорами №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007 і №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007 та договором поруки від 09.09.2009, у звязку з чим станом на 09.02.2011 за ними утворилась заборгованість по процентам в розмірі 24369,67 грн.

В судовому засіданні 02.06.2011 представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) в судове засідання 02.06.2011 явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить підпис представника в повідомленні про оголошення перерви у справі (арк. с. 134), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відзиві на позов відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти позову заперечує з тих підстав, що на момент подачі даного позову вже існували рішення господарського суду міста Севастополя про стягнення з Приватного підприємства «Вента-Крим»заборгованості за кредитними договорами №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007 і №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007, а тому провадження по справі підлягає припиненню у відповідності з пунктом 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідач вважає, що договір поруки від 09.09.2009 припинив свою дію і взагалі є не чинним.

Відповідач (Приватне підприємство «Вента-Крим») в судове засідання неодноразово не зявлявся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням Приватного підприємства «Вента-Крим»є: 99003, м. Севастополь, вул. Руднєва, 1Г, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду надсилались відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку з позначками «за зазначеною адресою не проживає», можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до пункту 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/164 від 18.03.2008 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи неодноразово відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору продовжувався судом за клопотанням сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2007 між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «ТАС-Комерцбанк»(Банк) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та Приватним підприємством «Вента-Крим»(Позичальник) був укладений кредитний договір №Т19122006К15/07-42.

Згідно з умовами даного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, в розмірі 100000,00 грн.

Строк користування кредитною лінією з 12 червня 2007 року по 11 червня 2008 року (пункт 1.3 договору).

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 18% річних (пункт 1.4 договору).

Умовами пунктів 3.1-3.3 договору встановлений обовязок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитною лінією, а саме: проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розмірі процентної ставки, встановленої п. 1.4 договору, з дня надання кредитної лінії до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Порядок та строки повернення кредиту, порядок нарахування та сплати процентів передбачені пунктами 4.1-4.6 договору.

Виконання Позичальником своїх зобовязань за кредитним договором забезпечується заставою: автобус БАЗ А-079, жовтий колір, 2003 р.в., державний номер НОМЕР_1 (пункт 5.1 договору).

10.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк»(Банк) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та Приватним підприємством «Вента-Крим»(Позичальник) був укладений кредитний договір №Т08062007К15/07-66.

Згідно з умовами даного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, в розмірі 31150,00 грн.

Строк користування кредитною лінією з 10 грудня 2007 року по 09 грудня 2008 року (пункт 1.3 договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору №Т08062007К15/07-66 плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 17% річних.

Умовами пунктів 3.1-3.3 договору встановлений обовязок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитною лінією, а саме: проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розмірі процентної ставки, встановленої п. 1.4 договору, з дня надання кредитної лінії до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Порядок та строки повернення кредиту, порядок нарахування та сплати процентів передбачені пунктами 4.1-4.6 договору.

Виконання Позичальником своїх зобовязань за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 забезпечується заставою: обладнання: верстат для різки профілю ПВХ, рольганг вимірювальний, верстат для зварювання ПВХ профілей, верстат для обробки торца імпоста, компресор повітряний, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Паршина, 6 (пункт 5.1 договору).

09.09.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Поручитель), Публічним акціонерним товариством «Сведбанк»(Кредитор) та Приватним підприємством «Вента-Крим»(Боржник) був укладений договір поруки, за умовами якого Поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязків Боржника перед Кредитором за кредитними договорами №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007 та №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007, укладеними між Кредитором та Боржником, згідно розрахунку заборгованості станом на 09.09.2009, а саме:

за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 42655,12 грн.;

за кредитним договором №Т19122006К15/07-42 142949,80 грн.,

а всього 185604,92 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки Поручитель зобовязується сплатити суму боргу Кредитору у рахунок погашення заборгованості Боржника за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (згідно розрахунку заборгованості станом на 09.09.2009) у строк до 29.10.2009.

Пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитними договорами в повному обсязі.

Як вважає позивач, відповідачі свої зобовязання за кредитними договорами та договором поруки не виконують, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтями 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 5.2. договору поруки передбачено, що цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених статтею 559 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Цього в договорі поруки не встановлено. Отже, в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється.

Строк виконання основного зобовязання встановлений за кредитним договором №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007 до 11.06.2008, за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007 до 09.12.2008.

Банк тільки 26.10.2010 (вих. №1344) звернувся до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою погасити заборгованість по кредитним договорам №Т19122006К15/07-42 і №Т08062007К15/07-66 станом на 19.10.2010 в розмірі 185604,92 грн. (арк. с. 25).

Таким чином, виходячи з положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України, порука за договором поруки від 09.09.2009 припинилася.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 07.10.2009 по справі №6-6486св09.

Крім того, аналізуючи норми статті 553 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.05.2009 по справі №5020-5/125 з Приватного підприємства «Вента-Крим»стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»заборгованість за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 в розмірі 35143,76 грн. (арк. с. 84-85).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.05.2009 по справі №5020-5/124 з Приватного підприємства «Вента-Крим»стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»заборгованість за кредитним договором №Т19122006К15/07-42 в розмірі 119732,78 грн. (арк. с. 86-87).

Договір поруки був укладений 09.09.2009, після винесення господарським судом міста Севастополя вказаних рішень. Тобто, на момент укладення договору поруки, зобов'язання за кредитними договорами вже були порушені, за що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не може нести відповідальність, а тому, суд вважає, що договір поруки від 09.09.2009 підлягає визнанню недійсним.

Згідно з пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 такого клопотання заявлено не було.

На підставі викладеного, суд вважає, що у позові Публічному акціонерному товариству «Сведбанк»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги до Приватного підприємства «Вента-Крим»такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 02.06.2011 представник позивача надав суду розрахунок заборгованості за кредитними договорами та просить суд стягнути заборгованість по процентам в розмірі 24369,67 грн. за період з 05.05.2009 (з моменту винесення рішень господарським судом міста Севастополя у справах №5020-5/125 і №5020-5/124) по 09.02.2011 (до моменту звернення позивачем до суду).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені в статті 526 цього Кодексу.

Приватне підприємство «Вента-Крим»своїх зобов'язань за кредитними договорами не виконало й після видачі судових наказів заборгованість за кредитними договорами Публічному акціонерному товариству «Сведбанк»до моменту звернення до суду із даним позовом не повернуло, тому кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами, оскільки зобов'язання припиняються не внаслідок ухвалення судового рішення, а в результаті належного виконання грошового зобов'язання. Таке грошове зобов'язання не було виконане належним чином.

Дана правова позиція також викладена в ухвалі Верховного суду України від 07.10.2009 по справі №6-6486св09.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача Приватного підприємства «Вента-Крим»заборгованості по процентам в розмірі 24369,67 грн. такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (Приватне підприємство «Вента-Крим») відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В позові Публічному акціонерному товариству «Сведбанк»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

2. Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до Приватного підприємства «Вента-Крим» задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Вента-Крим» (99003, м. Севастополь, вул. Руднева, 1-Г, код ЄДРПОУ 34751731, п/р 26002055009201 в ПАТ «Сведбанк», МФО 300164) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) заборгованість по процентам в сумі 24369,67 грн. за період з 05.05.2009 по 09.02.2011, з яких: 17526,05 грн. заборгованість по процентам за кредитним договором №Т19122006К15/07-42 від 12.06.2007, 6843,62 грн. заборгованість по процентам за кредитним договором №Т08062007К15/07-66 від 10.12.2007, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 243,69 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 06.06.2011