Рішення № 16111362, 06.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 червня 2011 року справа № 5020-600/2011 За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 25750044),

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

про стягнення 4917,24 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

Представники сторін:

Позивач (Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради) - Позняков С.О. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № б/н від 10.01.2011;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1.) - не з'явився.

Сутьспору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4917,24 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України обґрунтовані наявністю права позивача вимагати від відповідача відшкодування вартості безпідставного користування обєктом нерухомого майна нежитловим приміщенням (літ. ІІІ) прибудові до житлового пятиповерхового будинку, площею 9,70 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, яким користувався позивач.

Ухвалою від 20.04.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 05.05.2011.

У звязку з терміновим відрядженням судді Погребняка О.С., судове засідання 05.05.2011 було призначено на 18.05.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений 18.05.2011 на 06.06.2011.

У судове засідання 06.06.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини незявлення не сповістив.

Суд звертає увагу, що поштова кореспонденція Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка направлялась судом на його адресу: АДРЕСА_1, поверталась на адресу відправника з відміткою пошти про неможливість вручення у звязку з закінченням терміну зберігання.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Позивач у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, вказаних в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2007 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди № 153-07 (далі Договір)(а.с. 9-11).

Відповідно до розділу 1 Договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно нежитлове приміщення (літ. ІІІ) прибудову до житлового пятиповерхового будинку, площею 9,70 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на балансі РЕП-16 (далі Обєкт оренди), вартість якого складає 12950,00 грн.

У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що власником орендованого майна є Севастопольська міська Рада та передача майна в оренду не є підставою для переходу до орендаря права власності.

Пунктом 4.4.3 Договору встановлений обовязок Орендаря своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, що повязані із користуванням Обєктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата складає 167,75 грн. за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата оплачується Орендарем у сумі 167,75 грн. щомісячно.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю.

Відповідно до пункту 7.1, Договір діє з моменту його підписання до 28.11.2012.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 27.04.2009 по справі №5020-9/149 за позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2819,42 грн. та зобовязання усунути перешкоди в праві користування майном, договір №153-07 від 20.12.2007, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було визнано нікчемним, зобовязано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради перешкоди в праві користування майном - нежитловим приміщенням (літ. ІІІ) прибудови до житлового пятиповерхової будівлі, загальною площею 9,70 м2, шляхом повернення приміщення, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради вартість користування нерухомим майном в розмірі 2572,61 грн.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішення суду №5020-9/149, яке набрало законної сили 16.05.2009, були видані накази суду, які булі скеровані позивачем для примусового виконання у ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі.

01.11.2010 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа (наказу суду №5020-9/149) було закінчено у звязку з виконанням рішення суду від 27.04.2009 в повному обсязі.

Безпідставне користування нерухомим майном - нежитловим приміщенням (літ. ІІІ) прибудови до житлової пятиповерхової будівлі, загальною площею 9,70 м2, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, протягом тривалого часу стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення суми відшкодування за фактичне користування майном за період з 01.02.2009 по 31.10.2010 (до дати повернення майна, згідно з постановою ВДВС у Ленінському РУЮ у місті Севастополі від 01.11.2010) у розмірі 4917,24 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Докази звільнення відповідачем приміщення раніше дати винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВДВС у місті Севастополі від 01.11.2010 - відсутні.

Таким чином, відповідач до 01.11.2010 безпідставно користувався комунальним майном.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сам обєкт нерухомого майна був повернутий 01.11.2010, однак повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 01.02.2009 по 31.10.2010 є обґрунтованими.

Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044) вартість користування майном за період з 01.02.2009 по 31.10.2010 у розмірі 4917,24 грн. (чотири тисячі девятсот сімнадцять грн. 24 коп.), з яких:

- 97% - 4765,37 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят пять грн. 37 коп.) на рахунок 33213870700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400;

- 3% - 151,87 грн. (сто пятдесят одна грн. 87 коп.) на рахунок 31516933700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044) витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя підписО.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 07.06.2011