Рішення № 16110958, 02.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2011 р.Справа № 30/17-1055-2011 Позивач: Приватне акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Стальканат Сілур»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфт сервіс»;

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

Про стягнення

та за зустрічним позовом: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Стальканат Сілур»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфт сервіс»;

Про визнання недійсною частини договору

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур»: ОСОБА_1- згідно довіреності №25 від 25.02.2011р.

Від ТОВ «Ліфт сервіс» : не зявився

Від ДАТ «Чорноморнафтогаз»: ОСОБА_2.- згідно довіреності №11\5 від 04.01.2011р.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Стальканат- Сілур»(далі - ПАТ «ВО «Стальканат Сілур») ,звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ліфт сервіс» та Державного акціонерного товариства (далі-ДАТ) „Чорноморнафтогаз» про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у сумі 863 грн. 46 коп. та стягнення з ДАТ „Чорноморнафтогаз» заборгованості у сумі 85 482 грн. 37 коп., пені у сумі 6636 грн. 80 коп., інфляційних у сумі 3 022 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 1 284 грн. 54 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач ТОВ «Ліфт сервіс»про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не зявлявся. про поважність причин незявлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідач- ДАТ „Чорноморнафтогаз» проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, ДАТ „Чорноморнафтогаз” подало зустрічну позовну заяву до ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс»про визнання недійсною окремої частини (умови господарського зобовязання) Договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс», а саме: визнання недійсним розміру зобовязання ТОВ „Ліфт сервіс” за Договором поруки №3 від 14.09.2010р., зазначеного як 1% від суми основного зобовязання за Договором поставки №960 від 06.09.2010р.

У письмових пояснення до зустрічної позовної заяви, що надійшли до суду 28.04.2011р., позивач за зустрічним позовом уточним свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсним п.3.1 Договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ «Стальканат маркет», правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс», в частині що стосується розміру зобовязання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ «Стальканат маркет», зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобовязання за Договором поставки №960 від 06.09.2010р.

ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічний позов.

ТОВ «Ліфт сервіс»своїх заперечень щодо зустрічного позову до суду не надало.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06 вересня 2010р. між ТОВ «Стальканат маркет», правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур», (Постачальник) та ДАТ „Чорноморнафтогаз»(Покупець) був укладений Договір поставки №960\207, згідно якого Постачальник зобовязався передати (поставити) у визначений строк у власність Покупця товар згідно специфікації на загальну суму 86345 грн. 83 коп. (з ПДВ), а Покупець зобовязався прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах , визначених цим Договором.

Відповідно до розділу 4 Договору оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі.

Згідно накладної №5238\Км від 14.09.2010р., Довіреності серія 12 ААБ №143458\308 від 13.09.2010р., Покупець отримав товар на суму 86 345 грн. 83 коп. (з ПДВ). Але оплату за отриманий товар Покупцем здійснено не було. Станом на 01 листопада 2010р. сторони склали Акт №223 звіряння взаємних розрахунків, згідно якого сальдо на користь ТОВ «Стальканат маркет» складає 86345 грн. 83 коп.

З метою досудового врегулювання спору 12.01.2011р. ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур»було направлено на адресу ДАТ „Чорноморнафтогаз» претензію на суму 86345 грн. 83 коп., яку ДАТ „Чорноморнафтогаз» залишено без задоволення.

За умовами п.7.3 Договору у випадку несвоєчасного проведення кінцевого розрахунку за поставлену партію товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від простроченої суми.

Крім того, 14 вересня 2010р. між ТОВ «Ліфт сервіс»(Поручитель) та ТОВ «Стальканат маркет» (Кредитор) був укладений Договір №3 поруки, відповідно до якого Поручитель зобовязався відповідати перед Кредитором за виконання зобовязань ДАТ „Чорноморнафтогаз»(Боржник) за Договором поставки №960\207 від 06.09.2010р., укладеним між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.3.1 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобовязання за Основним договором по оплаті поставленого товару на суму, що відповідає одному відсотку від суми невиконаного грошового зобовязання і несе відповідальність за збитки та сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.

За умовами п.6.1 Договору Поручитель та Боржник несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність перед Кредитором за виконання зобовязань за Основним договором.

Додатковою угодою №1 до Договору поруки №3 від 14.09.2010р., підписаною 21.09.2010р., сторони домовилися викласти п.2.3 Договору поруки у такій редакції: 2.3 Виконання зобовязання, забезпеченого цим Договором , визначається п.4.2 Основного договору. Крім того, сторони виклали у новій редакції п.7.1 Договору та визначили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.

Позивач по справі зазначає, що зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у сумі 863 грн. 46 коп., а також стягнути з ДАТ „Чорноморнафтогаз» заборгованість у сумі 85 482 грн. 37 коп.

На підставі п.7.3 Договору поставки №960\207 від 06.09.2010р. позивач просить стягнути з ДАТ „Чорноморнафтогаз» пеню у сумі 6636 грн. 80 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував ДАТ „Чорноморнафтогаз» інфляційні у сумі 3 022 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 1 284 грн. 54 коп., які також просить стягнути з відповідача.

ДАТ „Чорноморнафтогаз» проти позову заперечує, посилаючись на те, що Договір поставки №960\207 від 06.09.2010р. був укладений між ДАТ „Чорноморнафтогаз» та ТОВ «Стальканат маркет» в межах діючого на той час Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008р., відповідно до п.84 якого істотні умови про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобовязань сторонами. Відповідач зазначає, що Положенням не передбачено можливості правонаступництва у майбутньому, після укладання договорів закупки і зобовязання повинні виконуватись виключно сторонами за договором. За таких обставин. відповідач вважає, що у ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур»відсутнє право вимоги за Договором поставки №960\207 від 06.09.2010р.

Крім того, на думку відповідача, ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур»невірно застосовано солідарну відповідальність за Договором поруки №3 від 14.09.2010р. та Договором поставки №960\207 від 06.09.2010р., адже встановлений Договором поруки розмір зобовязання (1% від суми основного зобовязання ) не передбачає забезпечення виконання ДАТ „Чорноморнафтогаз» зобовязання за Договором поставки , що суперечить поняттю поруки та ст.ст.546, 553 Цивільного кодексу України.

ДАТ „Чорноморнафтогаз» також подало зустрічну позовну заяву до ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс»про визнання недійсним п.3.1 Договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ «Стальканат маркет», правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс», в частині що стосується розміру зобовязання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ «Стальканат маркет», зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобовязання за Договором поставки №960 від 06.09.2010р.

В обґрунтування зустрічного позову ДАТ „Чорноморнафтогаз»зазначає, що виходячи з встановленого для ТОВ „Ліфт сервіс” розміру зобовязання - 1% від суми основного зобовязання за Договором поставки, вбачається відсутність як такого забезпечення, всупереч діючому законодавству, виконання ДАТ „Чорноморнафтогаз» свого основного зобовязання , що суперечить правовій природі поруки, яка відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України є одним із видів (способів) забезпечення виконання зобовязань.

На думку ДАТ „Чорноморнафтогаз», положення щодо встановлення зобовязання у розмірі 1% від суми основного зобовязання не відповідає правовій суті самої поруки, оскільки не передбачає забезпечення виконання ДАТ „Чорноморнафтогаз» основного зобовязання за Договором поставки, а отже, і не спрямовує Договір поруки на реальне настання правових наслідків, що є порушенням ч.ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України.

ДАТ „Чорноморнафтогаз»також вважає, що метою укладання Договору поруки №3 від 14.09.2010р. між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс»є уникнення територіальної підсудності при розгляді справи щодо стягнення заборгованості з ДАТ „Чорноморнафтогаз».

Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей , передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. При цьому, відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

ПАТ «ВО «Стальканат Сілур»проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Отже, укладення Договору поруки №3 від 14.09.2010р. між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс», на думку відповідача за зустрічним позовом не суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач за зустрічним позовом також вважає, що Договір поруки №3 від 14.09.2010р. між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» та ТОВ «Ліфт сервіс» ніяким чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ДАТ „Чорноморнафтогаз», так як ДАТ „Чорноморнафтогаз»є єдиним боржником ПАТ «ВО «Стальканат Сілур»за Договором поставки №960 від 06.09.2010р.

Крім того, ПАТ «ВО «Стальканат Сілур»зазначає, що порука є лише одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням , завдатком. Отже, порука є лише одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Згідно ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2010р. між ТОВ «Ліфт сервіс»(Поручитель) та ТОВ «Стальканат маркет» (Кредитор) був укладений Договір №3 поруки, відповідно до якого Поручитель зобовязався відповідати перед Кредитором за виконання зобовязань ДАТ „Чорноморнафтогаз» (Боржник) за Договором поставки №960\207 від 06.09.2010р., укладеним між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.3.1 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобовязання за Основним договором по оплаті поставленого товару на суму, що відповідає одному відсотку від суми невиконаного грошового зобовязання і несе відповідальність за збитки та сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.

За таких обставин, п.3.1 Договору поруки в частині що стосується розміру зобовязання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ «Стальканат маркет», зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобовязання за Договором поставки №960 від 06.09.2010р. , не суперечить нормам чинного законодавства України.

Крім того, слід зауважити, що ДАТ „Чорноморнафтогаз»є єдиним боржником ПАТ «ВО «Стальканат Сілур»за Договором поставки №960 від 06.09.2010р., тому, укладання Договору поруки №3 від 14.09.2010р. ніяким чином не порушує прав та інтересів ДАТ „Чорноморнафтогаз».

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ДАТ „Чорноморнафтогаз».

Що стосується первісного позову, то він підлягає задоволенню виходячи з такого:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2010р. між ТОВ «Стальканат маркет», правонаступником якого є ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур», (Постачальник) та ДАТ „Чорноморнафтогаз»(Покупець) був укладений Договір поставки №960\20, згідно якого Постачальник зобовязався передати (поставити) у визначений строк у власність Покупця товар згідно специфікації на загальну суму 86345 грн. 83 коп. (з ПДВ), а Покупець зобовязався прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно накладної №5238\Км від 14.09.2010р. , Довіреності серія 12 ААБ №143458\308 від 13.09.2010р., Покупець отримав товар на суму 86 345 грн. 83 коп. (з ПДВ). Але оплату за отриманий товар Покупцем здійснено не було. Станом на 01 листопада 2010р. сторони склали Акт №223 звіряння взаємних розрахунків, згідно якого сальдо на користь ТОВ «Стальканат маркет» складає 86345 грн. 83 коп.

Відповідно до розділу 4 Договору оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За таких обставин, ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур» правомірно просить суд стягнути з ДАТ „Чорноморнафтогаз»заборгованість у сумі 85482 грн. 37 коп., та солідарно з ТОВ „Ліфт сервіс” та ДАТ „Чорноморнафтогаз» у сумі 863 грн. 46 коп. з урахуванням п.3.1 та п.6.1 Договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ «Ліфт сервіс»(Поручитель) та ТОВ «Стальканат маркет» (Кредитор) .

За умовами п.7.3 Договору у випадку несвоєчасного проведення кінцевого розрахунку за поставлену партію товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% , але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від простроченої суми. На підстав зазначеного пункту Договору суд вважає правомірним нарахування позивачем за первісним позовом ДАТ „Чорноморнафтогаз»пені у сумі 6636 грн. 80 коп.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач за первісним позовом правомірно нарахував відповідачу - ДАТ „Чорноморнафтогаз» інфляційні у сумі 3022 грн. 10 коп. та 3% річних у сумі 1 284 грн. 54 коп.

За таких обставин, позов ПАТ «ВО «Стальканат- Сілур» є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Виробниче Обєднання „Стальканат- Сілур” задовольнити повністю .

2.Стягнути з Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (Автономна республіка Крим, м.Симферополь, пр.Кірова\пров.Совнаркомовський, 52\1, код ЄДРПОУ 00153117, р\р260020014162 в філії АТ „Укрексімбанк” в АР Крим, МФО 324786) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробниче Обєднання „Стальканат- Сілур” (м. Одеса, вул..Водопровідна, 16, код ЄДРПОУ 26209430, р\р 26005312024501 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) заборгованість у сумі 85482 грн. 37 коп., пеню у сумі 6636 грн. 80 коп., інфляційні у сумі 3022 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 1 284 грн. 54 коп., державне мито у сумі 980 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

3.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт сервіс” (м. Одеса, вул..Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 36232109, п\р 26001311681701 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 329209) та Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз (Автономна республіка Крим, м.Симферополь, пр.Кірова\пров.Совнаркомовський, 52\1, код ЄДРПОУ 00153117, р\р260020014162 в філії АТ „Укрексімбанк” в АР Крим, МФО 324786) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробниче Обєднання „Стальканат- Сілур” (м.Одеса, вул..Водопровідна, 16, код ЄДРПОУ 26209430, р\р 26005312024501 в АБ „Південний” м.Одеса, МФО 328209) заборгованість у сумі 863 грн. 46 коп.

4.У задоволенні зустрічного позову Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 07 червня 2011р.

Суддя Рога Н. В.