Рішення № 16110717, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 5/17-1317-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 33 007,29 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники, які брали участь у розгляді справи:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність №075 від 29.12.2010 року;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 33007,29 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2011 року було порушено провадження у справі 5/17-1317-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 30.05.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

07 грудня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди майна (оперативна оренда) №7.272, відповідно до п.1.1, орендодавець приймає на себе зобовязання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (надалі майно), згідно додатку №1 (специфікація елементів опалубки), яка є невідємною частиною цього договору, а орендар зобовязується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

При цьому, згідно положень п. 3.4. договору сторонами було передбачено, що у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням Сторонами окремих додаткових Специфікацій, що є невідємною частиною договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому-передачі) без оформлення Додаткових угод до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у розділі 2 договору сторонами було обумовлено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини Орендарю і діє до моменту повернення Орендарем майна у повному обсязі. Під моментом фактичної передачі майна слід розуміти відвантаження майна або його частини Орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі). Закінчення встановленого у п. 2.1. Договору терміну орендних правовідносин не звільняє Орендаря від обовязку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у Орендаря. Відповідно до п. 10.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.04.2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобовязань.

На виконання п.п. 1.1., 3.3. вищезазначеного договору позивач відповідно до накладних на переміщення: № ДК-0001534 від 10.12.2007р., №ДК-0001536 від 11.12.2007р., № ДК-0001544 від 12.12.2007р., №ДК-0001565 від 14.12.2007р., № ДК-0001576 від 15.12.2007р., №ДК-0001616 від 22.12.2007р., № ДК-0001632 від 26.12.2007р., №ДК-0000134, № ДК-0000133, №ДК-0000136, № ДК-0000135 від 25.01.2008р., №ДК-0000137, №ДК-0000138 від 26.01.2008р., № ДК-0000150, № ДК-0000151 від 29.01.2008р., ДК-0000163, ДК-0000164 від 30.01.2008р., №ДК-0000260 від 12.02.2008р., № ДК-0000283 від 14.02.2008 р., № ДК-0000308 від 22.02.2008р., №№ДК-0000400, ДК-0000401 від 04.03.2008р., №№ДК-0000410, ДК-0000411, ДК-0000412, ДК-0000413 від 05.03.2008 р., №№ДК-0000430, ДК-0000431, ДК-0000432, ДК-0000433 від 06.03.2008р., №№ДК-0000448, ДК-0000449 від 07.03.2008р., №ДК-0000459 від 11.03.2008р., №ДК-0000491 від 13.03.2008р., №№ДК-0001523, ДК-0001524, ДК-0001525, ДК-0001526, ДК-0001527 від 21.04.2008р., №ДК-0001531 від22.04.2008р., №ДК-0001533 від 23.04.2008р. передав Орендарю у тимчасове платне користування елементи будівельної опалубки відповідно до підписаних сторонами специфікацій. Факт користування відповідачем обєктами оренди підтверджується також актами наданих послуг, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п.п. 3.1., 3.2. договору сторони домовилися, що плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування майном і складає 4,2 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування Орендарю, та становить суму у розмірі 28463,78 грн. У разі передачі у тимчасове користування Орендарю частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

У відповідності до положень п. 3.5. Договору сторони передбачили, що орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1., 3.2.), щомісяця переказується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1. Договору) Орендар зобовязується сплачувати Орендодавцю шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, протягом дії договору та по цей час відповідачем не було належним чином виконано зобовязання щодо сплати орендних платежів за договором. Зокрема, за користування майном по договору відповідач сплатив лише частину суми орендної плати у розмірі 24231,90 грн., тоді як загальна сума нарахованої орендної плати, відповідно до актів наданих послуг (які містяться у матеріалах справи) по оренді майна за період 31.12.2007 року по 21.05.2009 року складає суму в розмірі 57239,19 грн.

Таким чином, відповідач порушив свої зобовязання щодо внесення орендної плати за договором, розмір якої становить 33007,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користуванні за плату на певний строк.

Згідно з вимогами ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ч. 2. ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених нормами ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Приписи ст.509 Цивільного кодексу України встановлюють, що, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розрахунки, які здійснені позивачем щодо до орендної оплати перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м.Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 20-а, , ЄДРПОУ 30530955, р/р 2600515493 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 300335) заборгованість по орендним платежам у розмірі 33007 (тридцять три тисячі сім) грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 330 (триста тридцять) грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 06.06.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Погребна К.Ф.