Ухвала суду № 16110666, 06.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" червня 2011 р.

№ 1/17-2011-892

Суддя Найфлейш В.Д., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Техноінформ” (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Бугаївська, б. 35, код ЄДРПОУ 23166542)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Техноінформ” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв’язку з неспроможністю останнього погасити кредиторську заборгованість в сумі 13 946 026, 97 грн.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Положення вказаних статей Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачають можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурами за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Заявник обґрунтовує заявлені грошові вимоги в сумі 13 946 026, 97 грн. договором про відкриття кредитної лінії № 66-ВН/08 від 26.05.2008р., договором від 22.10.2008р. про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 26.05.2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 66-ВН/08 від 26.05.2008р., додатковою угодою № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 66-ВН/08 від 26.05.2008р., меморіальним валютним ордером № 1297147 від 27.05.2008р., меморіальним ордером № 1297235 від 27.05.2008р., повідомленням-вимогою від 25.03.2011р. за вих. № 825/5/06-2-2.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Документи, якими заявник обґрунтовує заявлені грошові вимоги, не є виконавчими документами, перелік яких викладено у ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження”, а тому не можуть свідчити про безспірність вимог ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Техноіноформ”.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Приймаючи до уваги, що заявник не надав суду передбачені ч. 8 ст. 7 Закону України документи, а саме рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, у зв’язку з чим господарський суд дійшов висновку щодо відсутності доказів безспірності грошових вимог заявника до ТОВ „Київ-Техноінформ” в сумі 13 946 026, 97 грн., заява Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Техноінформ” (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Бугаївська, б. 35, код ЄДРПОУ 23166542) повернути заявнику без розгляду.

2. Видати довідку на повернення державного мита.

У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн., сплачене за платіжним дорученням № 11245367 від 30.05.2011р., підлягає поверненню.

Додаток: заява про порушення провадження у справі про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 31-му арк., довідка на повернення державного мита.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя Найфлейш В.Д.