Рішення № 16110638, 27.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2011 р.Справа № 9/17-1252-2011 За позовом: Відділу культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР";

Третя особа: Білгород-Дністровська міська рада;

про розірвання договору оренди, повернення майна з орендного користування та стягнення 21090,21грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 30.03.2011 р. за вх. №1625/2011 Відділ культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору оренди, повернення майна з орендного користування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" (далі Відповідач) в сумі 21090,21 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Білгород-Дністровської міської ради.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Представник третьої особи (Білгород-Дністровська міська рада), у судовому засіданні від 20.04.2011 року надавав усні пояснення по суті спору.

Відповідач у судових засіданнях, призначених на 20.04.2011 р., 16.05.2011 р. та 27.05.2011 р. не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, так як 19.04.2011 року за вх. №12304/2011 надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, яка у судовому засіданні від 20.04.2011 р. була задоволена. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між міським відділом культури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, який є балансоутримувачем нерухомого майна, що передається у орендне користування, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" було укладено договір оренди майна комунальної власності від 17.08.2007 р. (в подальшому - договір) на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 21.06.2007 р. № 706.

На підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 28.09.2006 р. № 95-V було затверджено структуру та загальну чисельність апарату Білгород-Дністровської міської ради та її виконавчих органів відповідно до якої міський відділ культури виконавчого комітету міської ради було перетворено на відділ культури Білгород-Дністровської міської ради, який є правонаступником міського відділу культури. Цей факт підтверджується рішенням міської ради від 17.07.2007 р. № 300-V „Положення про відділ культури Білгород-Дністровської міської ради”.

Відповідно до п. 13 рішення міської ради від 15.01.2007 р. № І72- V, бюджетним установам та комунальним підприємствам міста було дозволено здавати приміщення, які знаходяться у них на балансі в оренду згідно діючого законодавства.

Згідно переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгорода-Дністровського, затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 05.06.2001 р. № 608, до комунальної власності територіальної громади м. Білгорода-Дністровського належить не житлова будівля літ. „А”, що розташована за вул. Леніна, 29 в м. Білгороді-Дністровському, Одеської області. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 707250 від 23.02.2006 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВХ № 356696 від 03.03.2006 р.

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є 7/100 частини не житлової будівлі літ. „А”, яка складається з приміщень: 1-9, 1-10, 1-19, 1-20, 1-21 та 1/2 частини приміщення 1-31, загальною площею 71,4 кв. м., що розташована за вищевказаною адресою.

На підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 09.04.2009 р. № 695 - V, було внесено зміни до вищезазначеного договору оренди відповідно, а саме до п. 1.1 договору, що підтверджується договором про внесення змін до договору оренди від 15.04.2010 року.

Так, відповідно до внесених змін, п. 1.1 договору оренди від 17.08.2007 р. було викладено в новій редакції. А саме: предметом договору є 6/100 частини не житлової будівлі, яка складається з наступних приміщень: 1-9, 1-10, 1-19, 1-20 та 1/2 частини приміщення 1-31, загальною площею 58,15 кв. м., що розташована за вищевказаною адресою.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846. Так, за базовий місяць 2007 року орендна плата складає 923 грн. 79 коп. (ПДВ - 153 грн. 97 коп.).

Згідно п. 5.1 договору про внесення змін до договору оренди від 15.04.2010 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду комунального майна затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009 р. № 733-V. Орендна плата за базовий місяць 2010 року складає 1 115 грн. 62 коп. (ПДВ - 185 грн. 94 коп.).

Відповідно до п. 5.2 договору, орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця, з урахуванням індексу інфляції.

Крім того, відповідно до п. 7.1.2 договору, відповідач має вчасно здійснювати орендні платежі.

Так, всупереч п. 5.2 договору, відповідач сплачував орендну плату не у встановлені договором строки, що спричинило виникнення заборгованості з жовтня місяця 2009 року у розмірі 20 146 грн.

Відповідно до п. 9.7 договору, чинність вищезазначеного договору припиняється внаслідок несплати орендарем (відповідачем) орендної плати впродовж 3-х місяців.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди майна комунальної власності, а саме заборгованість по орендній платі у сумі 20 146 грн., на думку позивача є підставою для дострокового розірвання вищезазначеного договору.

Так, відповідно до п. 5.4 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором щодо перерахування орендної плати має сплатити пеню у розмірі 944,21 грн.

Відділ культури Білгород-Дністровської міської ради вважає, що неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно до договору та заборгованості по сплаті орендної плати більше 3-х місяців є істотною підставою для розірвання вищевказаного договору, а несплачені суми підлягають обов'язковому стягненню.

27.05.2011 року за вх. №16587/2011 представником позивача було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Відділ культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради повідомив, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу у розмірі 5000 грн., проте інша частинка боргу у сумі 15146 грн. так і залишилася не сплаченою.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" суму основного боргу 15146 грн., пеню 944,21 грн., розірвати договір оренди майна комунальної власності та зобовязати повернути з орендного користування майно.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р.).

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі був укладений договір оренди майна комунальної власності, згідно з яким позивач (Орендодавець) зобовязався передати відповідачу (Орендар) у строкове платне користування нерухомий обєкт комунальної власності на підставі рішень виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 706 від 21.06.2007 року, а відповідач зобовязався прийняти орендоване майно, відповідно до його призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що термін дії договору складає 5 (пять) років, з моменту передачі обєкта орендарю.

Відповідно до п. 5.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 з наступними змінами та доповненнями, згідно доданому розрахунку розмір орендної плати за базовий місяць червень 2007 року складає 923,79 грн. (в тому числі ПДВ 153,97 грн.), що було змінено відповідно до договору про внесення змін до договору оренди від 17.08.2007 року, на відповідні суми 1115,62 грн., та ПДВ 185,94 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вказує позивач, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 17.08.2007 року щодо внесення орендної плати у нього виникла заборгованість з орендної плати, яка на момент подання позову склала 20 146 грн.

При цьому, як зясовано судом, позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість з орендної плати, про що свідчить претензія про сплату заборгованості від 11.01.2011 року за №6. Проте, відповіді від відповідача позивачем не отримувались.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно уточнень позивача, під час розгляду справи, відповідачем було вчинено часткову проплату основного боргу у розмірі 5000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №102 від 29.04.2011 року на суму 3000 грн., та №109 від 06.05.2011 року на суму 2000 грн., що свідчить про визнання боргу відповідачем.

З огляду на вищенаведені положення законодавства та враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, яка склала 15 146 грн.

При цьому слід зазначити, що розмір спірної суми заборгованості відповідач не оспорив. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими, в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, становить 944,21 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

Однією з підстав для розірвання спірного договору оренди майна позивач визначає той факт, що орендарем не сплачується орендна плата, чим порушуються умови договору оренди та положення ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 284 і ст. 285 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України).

П. 9.7. спірного договору оренди передбачено право орендодавця на припинення договору у порядку, встановленому чинним законодавством, якщо орендар не вносить орендної плати протягом 3-х місяців понад строку її сплати, вказаного.

Відтак, враховуючи той факт, що відповідачем не виконувались зобовязання по сплаті орендної плати, що є порушенням однієї з істотних умов спірного договору оренди, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору оренди майна від 17.08.2007 р., укладеного між сторонами по справі.

До того ж згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

Відповідно до п. 9.7 спірного договору оренди від 17 серпня 2007 року його дія припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду господарського суду.

Ст. 770 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Так, оскільки спірний договір оренди розірвано судом та відсутні правові підстави для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо повернення відповідачем 6/100 частини не житлової будівлі літ. „А”, яка складається з приміщень: 1-9, 1-10, 1-19, 1-20 та ? частини приміщення 1-31 загальною площею 58,15 кв. м., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 29, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, на користь Відділу культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, буд. 29, код ЄДРПОУ 34652157) на користь Відділу культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20996533) 15146 грн. основного боргу, 944,21 грн. пені, 330,90 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди комунального майна від 17.08.2007 р. укладений між Міським відділом культури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20996533) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, буд. 29, код ЄДРПОУ 34652157).

4. Зобовязати Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМИНТЕР" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, буд. 29, код ЄДРПОУ 34652157) повернути з орендного користування 6/100 частини не житлової будівлі літ. „А”, яка складається з приміщень: 1-9, 1-10, 1-19, 1-20 та ? частини приміщення 1-31 загальною площею 58,15 кв. м., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 29, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, на користь Відділу культури Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20996533).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 03 червня 2011 року.