Рішення № 16110558, 01.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2011 р.Справа № 10/17-1361-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Більшовики»

про стягнення 12 222 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 05.05.2011р. №2989

від відповідача: не зявився

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Більшовики»12222 грн. основного боргу за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу товарів № 1/10 від 01.11.2010р.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.04.2011р., повернуті до суду органами звязку з повідомленням про те, що відповідач за вказаною адресою не знаходиться, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, із врахуванням при цьому положень, що містяться в п.11 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007р. №01-08/123, та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець, позивач) і ТОВ «Більшовики»( відповідач, покупець) укладений договір купівлі-продажу №1/10, згідно з яким, позивач зобовязується передати у власність відповідачу, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити набір посуду Vinzer line»за ціною 2037 грн. за 1 набір. Загальна кількість товару складає 6 наборів на суму 12222 грн.

Відповідно до умов п.п.2.1.,2.2 договору, позивач зобовязаний не пізніше 3 календарних днів з дня набрання чинності цим договором передати відповідачу товар, а відповідач зобовязаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Згідно з умовами п. 5.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк договору закінчується після повного розрахунку відповідача з позивачем за поставлений товар (п.5.2 договору).

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, а саме: набір посуду Vinzer e»на суму 12222 грн., що підтверджується актом прийому-передачі товару № 2/А від 01.11.2010р., який підписаний та засвідчений печаткою відповідача.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар у встановлений договором строк не розрахувався, а 14.02.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/02-4, в якій заявив вимогу в строк до 14.03.2011р. погасити суму заборгованості за договором № 1/10 від 01.11.2010р. в розмірі 12222 грн. Вказана претензія одержана відповідачем, про що свідчить підпис та печатка останнього на претензії.

Після одержання претензії відповідач також не розрахувався з позивачем за поставлений товар, а 14.03.2011р. між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача станом на 14.03.2011р. становить 12222 грн.

Оскільки вказану заборгованість відповідач позивачу не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12222 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким, позивач зобовязався передати у власність відповідача товар (набір посуду Vinzer »загальною вартістю 12222 грн.), а відповідач зобовязався прийняти та оплатити цей товар не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що товар, який позивач поставив відповідачу на суму 12222 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі товару від 01.11.2010р. №2/А, останнім не оплачений, як у строк, що вставлений умовами укладеного між сторонами договору, тобто, до 17.11.2010р., так і в подальшому після одержання претензії позивача та підписання акту звірки взаєморозрахунків. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Більшовики»(65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 4, код ЄДРПОУ 34321804) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основний борг в сумі 12222 (дванадцять тисяч двісті двадцять дві) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 122 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 02 червня 2011 року.