Постанова № 1611, 13.06.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.06.2006 р. справа №44/16

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової Т.А.

суддів

Діброви Г.І., Стойки О.В.,

при секретареві судового засідання

Тімошенко В.О.

за участю представників сторін:

від позивача:

Сагін М.В. за дов.

Томицька Н.М. за дов.,

від відповідача:

Орлов В.В. за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закрите акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" м.Єнакієве

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

15.03.2006 року

по справі

№44/16

за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" м.Єнакієве

до

Закрите акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" м.Єнакієве

про

стягнення 10814грн.40коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. по справі №44/16 задоволені позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” суми недостачі коксу доменного 10814грн.40коп.

Закрите акціонерне товариство “Єнакієвський коксохімпром”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, надало апеляційну скаргу, в якій вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, просить позивачу в позові відмовити.

Заявник скарги вважає, що господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність між сторонами договору поставки, а виходячи з цього –про наявність зобов’язань за цим договором.

Крім того, заявник скарги вважає, що господарським судом не надана належна оцінка факту прийняття вагонів без зауважень та недостачі, а також тим обставинам, що перевірка кількості здійснена з порушенням вимог ДСТУ 322-12-2-94, розділу 4, пункту 2.6 розділу 2 ТУУ 322-00190443-114-96.

Позивач, просить рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. у справі № 44/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтями 28, 29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У відповідності з частиною другою статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Закритим акціонерним товариством „Єнакієвський металургійний завод” та Закритим акціонерним товариством „Єнакієвський коксохімпром” 01.03.2005р. укладено договір №2500005 на поставку коксу доменного, кількість та номенклатура якого повинна бути вказана в специфікаціях.

В специфікації від 01.07.2005р. (додаток №6 до договору, див. а.с. № 15) узгоджена поставка коксу доменного у липні 2005р. у кількості 28000тн у сухій вазі за ціною 900грн.00коп. без ПДВ.

В специфікації від 01.08.2005р. (додаток №7 до договору, див. а.с. №16) сторонами визначена поставка коксу доменного марки КД-2 в кількості 32000 (+10%) тон (у сухій вазі) ціною 860грн.00коп. за 1 тону без ПДВ на загальну суму 33024000грн.00коп. (з урахуванням ПДВ 5504000грн.00коп.).

У додатку №1 до договору №2500005 від 22.12.2004р. визначений виробник продукції ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве та узгоджені його якісні показники.

Додатковою угодою №3 до договору 01.11.2005р. (див. а.с. № 14) сторони визначили строки дії договору з 01.03.2005р. по 31.12.2005р., та встановили, що інші пункти договору залишаються без змін.

Такі дії сторін не протирічать ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, господарський суд правильно визначив, що договір поставки є укладеним з 01.03.2005р., в даному договорі сторони обумовили умови щодо предмету договору, та строкам дії договору, ціні продукції, що поставляється, визначили якісні показники, узгодили порядок оплати продукції.

При наявності даних обставин, слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку, що договір поставки містить всі істотні умови передбачені для даного виду договорів та відповідає вимогам ст.181 Господарського Кодексу України, ст.ст.626, 638-639 ЦК України.

Пунктом 4.2 договору передбачено порядок, при якому позивач повинен забезпечити відповідача порожніми вагонами. Даним пунктом також передбачено переважування порожніх вагонів перед навантаженням та вже навантажених вагонів на 100-тонних вагонних вагах й передавання накладних внутрішньозаводського обігу за супровідною відомістю.

Відповідно до п.4.2.2 договору вивіз товару з території відповідача на територію позивача та подавання порожніх вагонів на територію відповідача здійснюється локомотивами заводу –позивача по справі.

Згідно з п.4.2.1 договору товар вважається переданим з моменту передачі накладних внутрішньозаводського обігу.

В матеріалах справи знаходяться копії накладних №№ 405, 404, 171, 403, 748, 749, 750, 179, 432, 178, 406, підтверджуючі завантаження коксу доменного у вагони №№67844670, 65242638, 67870311, 56013253, 1252, 91692228, 1221, 56462971, 67383836, 56329006 та 66850850, відповідно 29.07, 07.08., 17.08, 18.08.2005р., та прийняття даних накладних представником позивача.

Вказані вище вагони були вивезені з під’їзної колії відповідача локомотивом позивача, доставлені на під’їзну колію позивача, згідно наданого позивачем витягу з обліку вагонів, що передаються позивачем на під’їзні колії відповідача та вагонів, що повертаються позивачем з під’їзних колій відповідача, всі без виключення вагони були вивезені з під’їзних колій відповідача на Аресу позивача 18.08.2005р.

При прийманні коксу доменного по кількості та зважуванні вантажу на 200-тн. вагонних електромеханічних вагах станції Сортувальна позивачем виявлена недостача –13,0тн., комісія зробила висновок про те, що продукція, якої не вистачає у вагоні вміститися не могла.

Результати приймання зафіксовані актом № 395 від 18.08.2005р.

В порядку, передбаченому пунктом 16 Інструкції, позивач зу пинив подальше приймання продукції та забезпечив зберігання, про що є відмітка в акті при ймання продукції за кількістю від 18.08.2005року № 395.

Телефонограмою №517 від 18.08.05 року о 20год.10хв. позивач викликав представника відповідача на 18.08.05 року на 21год.10хв. для участі в прийманні вантажу за кількістю.

Оскільки відповідач відмовився від участі в прийманні вантажу, позивачем приймання продукції здійснено за участю представника громадськості Копачьова І.О., якій діяв за посвідченням №395а від 19.08.05 року, та складено акт №395а від 19.08.2005р.

19.08.2005р. і 21.08.2005р. здійснено переважування тари порожніх вагонів, про що складено акти №187 від 19.08.2005р. і №192 від 21.08.2005р. за участю інших представників громадськості Бондаренко М.І. та Яковлевої О.В., повноваження яких підтверджуються посвідченнями №187 та №192 від 19.08.05 року.

Згідно даних актів позивачем встановлена недостача 15,2тн. коксу, а з врахуванням якісних показників відповідача та норм природної втрати та норм точності зважування встановлена недостача 10,2тн. на суму 10814грн.40коп.

Відповідно пункту 6.1 договору оплата поставленого коксу здійснюється у вигляді попередньої оплати.

Позивачем здійснена оплата відвантаженої продукції платіжними дорученнями №2510639 від 20.07.05року, №2510742 від 21.07.05року, №2511955 від 11.08.05року, №2512037 від 12.08.05року, №2512682 від 25.08.05року та №2512753 від 26.08.05року.

Оскільки оплата продукції здійснена за поставлену відповідачем продукцію згідно даних вказаних у накладних, а фактично була отримана продукція менш на 10,2тн у сухій вазі, що підтверджено належним чином складеними актами по кількості, слід визнати, що господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення вартості неотриманої продукції у сумі 10814грн.40коп.

Доводи заявника апеляційної скарги про неукладеність договору поставки не прийняті апеляційним господарським судом до уваги за мотивами викладеними вище.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що приймання продукції здійснено з порушенням умов договору та Інструкції П-6 не приймаються судом до уваги, оскільки приймання продукції здійснено відповідно до умов договору викладених в розділі 4 “Умови поставки” та п.п.7.2, 7.4.1, розділу 7 “Умови передачі товару”.

Суд не приймає до уваги доводи заявника скарги про те, що приймання продукції повинно було здійснюватися з обов’язковою участю представника нейтральної контрольної організації, та про те, що дана умова не була виконана позивачем, оскільки за редакцією п.7.4.3. договору сторони не дійшли згоди при укладенні договору, про що свідчить протокол розбіжностей, тому суд визнає даний пункт договору неузгодженим і договір в цій частині неукладеним.

Доводи заявника скарги, щодо невизначення відповідачем Дm (показника загальної вологості коксу) при розрахунку вартості недостачі, а також заперечення щодо неотримання позивачем проб коксу за якістю, не приймаються до уваги, оскільки пунктом 4.3 ДСТУ №322-12-2-94 “Кокс кам’яновугільний, пековий та термоант рацит” прямо зазначено можливість використання для визначення сухої маси партії коксу масової частки загальної вологості, визначеної постачальником, що і було зроблено поставником продукції і не є порушенням вимог зазначених заявником скарги ДСТУ №322-12-2-94.

Господарський суд правильно визначив, що взаємовідносини за договором поставки регулюються ст.712 ЦК України, із застосуванням загальних положень по купівлі-продажу.

Відповідно статті 670 Цивільного Кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

На підставі викладеного, слід визнати, що суд першої інстанції з урахуванням фактичних обставин, доведеності наданими доказами факту відвантаження продукції з недостачею, що призвело до невиконання умов договору поставки, дійшов до правильного висновку про доведеність позивачем позовних вимог про стягнення вартості недостачі коксу доменного у сумі 10814грн.40коп. з Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве.

Враховуючі дані обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи, прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. по справі №44/16 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. по справі №44/16 залишити без задоволення.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді: Г.І. Діброва

О.В. Стойка

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС