Рішення № 16109382, 07.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа № 5/56/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз», м. Полтава

до Концерну «Термо», м. Луганськ

про стягнення 17913,21 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Полтавагаз»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 14972 грн. та трьох відсотків річних в сумі 5896 грн.21 коп. за прострочення повернення відповідачем грошових коштів в сумі 197000 грн., які були перераховані як передоплата за дві міні котельні за договором купівлі-продажу від 18.09.2007 № 7/57/07 та стягнуті з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008 по справі № 18/6пд.

23.05.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача від 17.05.2011 №14/3475 про зменшення позовних вимог, в якій він зменшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5896 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування в сумі 12017 грн. 00 коп.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Позивач у справі в судове засідання не з’явився, втім надіслав на адресу суду лист №14/3476 від 17.05.2011, в якому просить суд розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами.

Відповідач у справі в судове засідання також не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Відтак, оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, яка визначена в довідці ЄДРПОУ від 05.05.2011 № 9893781, суд дійшов висновку, що він був повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008 у справі №18/6пд, яке набрало законної сили, встановлено факт перерахування позивачем відповідачу передоплати в загальній сумі 394000 грн. за майбутню поставку 4-х модульних транспортабельних міні котелень МТМ-100 на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2007 № 7/57/07 та додатку до нього № 1 (специфікації), укладеним між сторонами за позовом та стягнуто з відповідача на користь позивача 197000 грн. передплати за не здійснену поставку двох міні котелень та судові витрати.

На виконання зазначеного рішення суду позивачу був виданий наказ від 23.03.2008 №18/6пд і відкрито виконавче провадження.

Разом з цим, відповідно до довідки ВДВС від 06.06.2011 зазначений наказ на цей час не виконаний.

Відтак, оскільки відповідач до теперішнього часу грошові кошти в сумі 197000 грн. не сплатив, позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 12017 грн. та трьох відсотків річних в сумі 5896 грн. 21 коп. за прострочення повернення відповідачем грошових коштів в сумі 197000 грн. за період: квітень 2010 р. –березень 2011 р. (включно).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, припиняється зобов’язання, згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, оскільки відповідачем обов’язок повернення грошових коштів в сумі 197000 грн., факт невиконання якого встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008р. в справі №18/6пд не виконано до теперішнього часу, а в країні відбулися інфляційні процеси позивач має право на збереження реальної величини неповернутих коштів та на отримання плати за користування його коштами за весь час прострочення.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а також не скористався правом участі в судових засіданнях.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 12017 грн. та трьох відсотків річних в сумі 5896,21 грн., розрахунки яких відповідають матеріалам справи і нормам чинного законодавства, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну «Термо», м. Луганськ, вул. 50 років заснування СРСР, 59/1, код ЄДРПОУ 34019742 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз», м. Полтава, вул. Енгельса, 2, код ЄДРПОУ 03351912 втрати від інфляції в сумі 12017 грн. та 3% річних в сумі 5896,21 грн., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 179 грн. 13 коп. та 202 грн. 58 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2011.

Суддя Т.В.Васильченко