Рішення № 16109084, 03.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2011 р. Справа № 17/048-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Бориславський авторемонтний завод”

до Публічного акціонерного товариства „Кранобудівна фірма „Стріла”

про стягнення 17816,46грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Захтей В.С. (голова правління);

від відповідача не зявилися;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Бориславський авторемонтний завод” (далі позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства „Кранобудівна фірма „Стріла” (далі відповідач) про стягнення 17816,46грн. заборгованості, з яких: 11000,04грн. основного боргу та 6816,42грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 6 від 02.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2011р. порушено провадження у справі № 17/048-11, розгляд справи призначено на 20.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2011р. розгляд справи відкладено на 03.06.2011р.

У судовому засіданні 03.06.2011р. представник позивача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву про уточнення суми позову № 12 від 01.06.2011р. (а.с. 51), згідно якої останній зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 10052,61грн. заборгованості, з яких: 8993,32грн. основного боргу та 1053,29грн. пені, яка прийнята судом.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2011р. не зявилися, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Бориславський авторемонтний завод” (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Кранобудівна фірма „Стріла” (Покупець), яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Кранобудівна фірма „Стріла”, укладено договір № 6, згідно якого продавець зобовязався продати, а покупець купити і оплатити продукцію (товар) в асортименті, вказаному в додатку 1, який є основною частиною договору.

Ціна на товар вказана по позиціях в додатку 1, загальна сума договору становить 132000,48грн. При зміні цін на енергоносії, сировину і комплектуючі ціна на товар може бути змінена, про що продавець письмово повідомляє покупця. У випадку згоди з новою ціною покупець і продавець оформляють додаткову угоду з встановленням нової ціни і суми договору (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Згідно п. 3.1., 3.2. договору умови платежу 100 % передоплата за кожну партію товару. При надходженні передоплати на розрахунковий рахунок продавця до зміни ціни на продукцію, ціни на товар зміні не підлягають.

Відповідно до 4.1. договору поставка товару здійснюється партіями згідно графіку поставки додатку № 1, який є основною частиною договору, протягом 10 днів з моменту одержання коштів на рахунок продавця.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що покупець проводить приймання товару по кількості на основі рахунку-фактури і по якості на відповідність сертифікату якості продавця, вимогам і технічним умовам.

Термін дії договору до 31.12.2008р. (п. 12.4. договору).

03.01.2008р. між сторонами погоджено специфікацію до договору (а.с. 8 на звороті).

На виконання п. 1.1. договору № 6 від 02.01.2008р. позивач 07.08.2008р. передав відповідачу товар на загальну суму 11000,04грн., а саме: згідно накладної № 203 від 07.08.2008р. (а.с. 9), який отриманий представником відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 468465 від 07.08.2008р. (а.с. 10).

Суд встановив, що станом на момент розгляду справи відповідач розрахувався за отриманий від позивача згідно накладної № 203 від 07.08.2008р. товар частково на суму 2000,72грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 47), довідкою ВАТ „Бориславський авторемонтний завод” № 14 від 01.06.2011р. (а.с. 54), підписаною головою правління та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Відкритого акціонерного товариства „Бориславський авторемонтний завод” та актом звірки від 02.09.2008р. (а.с. 49), підписаним та скріпленим печатками обох сторін, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 8999,32грн. (11000,04грн. 2000,72грн.).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 5 від 10.03.2011р. (а.с. 12) про сплату боргу. Відповідач зазначену вимогу позивача не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Предметом позову, з урахуванням заяви про уточнення суми позову № 12 від 01.06.2011р. (а.с. 51), є вимога про стягнення 8993,32грн. основного боргу та 1053,29грн. пені.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору № 6 від 02.01.2008р. 07.08.2008р. передав відповідачу товар на загальну суму 11000,04грн., а саме: згідно накладної № 203 від 07.08.2008р. (а.с. 9), який отриманий представником відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 468465 від 07.08.2008р. (а.с. 10); відповідач розрахувався за отриманий від позивача згідно видаткової накладної товар частково на суму 2000,72грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 47) та актом звірки від 02.09.2008р. (а.с. 49), підписаним та скріпленим печатками обох сторін, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 8999,32грн. (11000,04грн. 2000,72грн.), який не погашений відповідачем на момент судового розгляду справи, що підтверджується банківською випискою (а.с. 47), довідкою ВАТ „Бориславський авторемонтний завод” № 14 від 01.06.2011р. (а.с. 54), підписаною головою правління та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Відкритого акціонерного товариства „Бориславський авторемонтний завод” та актом звірки від 02.09.2008р. (а.с. 49), підписаним та скріпленим печатками обох сторін; 10.03.2011р. позивач предявив відповідачу претензію № 5 від 10.03.2011р. (а.с. 12) про сплату останнім боргу за отриманий від позивача товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 8999,32грн. боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 6 від 02.01.2008р., позивачем за період з 07.08.2008р. по 07.02.2009р. нарахована пеня в сумі 1053,29грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору сторін погоджено, що за порушення термінів оплати покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 53), арифметично вірний розмір пені становить1091,72грн. за період з 07.08.2008р. по 07.02.2009р.

З огляду на те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 1053,29грн. пені підлягає задоволенню в розмірі 1053,29грн. пені.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 8999,32грн. основного боргу та 1053,29грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Кранобудівна фірма „Стріла” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1; код ЄДРПОУ 01349495) на користь Відкритого акціонерного товариства „Бориславський авторемонтний завод” (82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, буд. 7; код ЄДРПОУ 05461480) 8 999 (вісім тисяч девятсот девяносто девять гривень) 32 коп. основного боргу, 1053 (одну тисячу пятдесят три гривні) 29 коп. пені, 102 (сто дві гривні) 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 06.06.2011р.