ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" травня 2011 р. Справа № 7/056-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект», м. Київ,
доЗакритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100», Київська область, Вишгородський район, с. Демидів,
простягнення 55517,40грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю №28 від 30.03.2011року
від відповідача: не зявились,
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області за встановленою господарським судом м. Києва підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»(далі позивач) б/н від 05.04.2011року (вх.№1670 від 26.04.2011року) до Закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(далі відповідач) про стягнення 55517,40грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №12 від 12.05.2009року, зокрема, щодо проведення повної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 55517,40грн. суму боргу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2011року було порушено провадження у справі №7/056-11 та призначено її розгляд на 12.05.2011року.
У судовому засіданні 12.05.2011року представник позивача у справі надав витребувані ухвалою суду від 26.04.2011року документи, які залучені судом до матеріалів справи, та надав усні пояснення щодо поставки товару відповідачу саме по укладеному договору поставки №12 від 12.05.2009року, оскільки жодних інших договорів сторонами не укладалось.
У звязку з неявкою у судове засідання 12.05.2011року представників відповідача, який відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, розгляд справи було відкладено на 26.05.2011року.
У судовому засіданні 26.05.2011року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
У судове засідання 26.05.2011року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи повторно не зявився, про причини неявки відповідач не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 26.05.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
12.05.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»(постачальник за договором, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №12 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобовязався виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність запчастини до автомобілів та дорожньо-будівельної техніки, а покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.
Як визначено п. 1.2. договору, товар поставляється окремими партіями. Сторони обумовлюють кількість товару в партії належно-оформленим факсимільним повідомленням на підставі заявок, які є невідємною частиною договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що перехід права власності на товар здійснюється з моменту приймання передачі товару, що оформлюється накладною.
Згідно п. 4.1. договору розрахунки за товар можуть здійснюватись шляхом передоплати або після поставки товару.
Ціна товару визначається по кожній партії товару окремо, згідно додатків, які є невідємною частиною договору (п. 4.2. договору).
У відповідності до п. 4.6. договору загальна ціна договору є орієнтована і складає 300000,00грн., в тому числі ПДВ.
Згідно п. 6.1. договору строк його дії складає з 12.05.2009року по 31.12.2011року, або до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»виготовило та поставило Закритому акціонерному товариству «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»товар на загальну суму 55517,40грн.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних:
-№РН-0000718 від 07.10.2009року на суму 10188,00грн.;
-№РН-0000008 від 06.01.2010року на суму 4980,00грн.;
-№РН-0000524 від 17.05.2010року на суму 25258,20грн.;
-№РН-0000525 від 17.05.2010року на суму 10392,00грн.;
-№РН-0000526 від 17.05.2010року на суму 2448,00грн.;
-№РН-0000527 від 17.05.2010року на суму 2251,20грн.
Згідно умов договору та вимог чинного законодавства позивачем на підставі вищезазначених накладних були виписані і податкові накладні на загальну суму 55517,40грн. (копії видаткових та податкових накладних наявні в матеріалах справи).
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками товариств.
Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обовязкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.
Господарським судом досліджено, що поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача, повноваження яких на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довіреності №437 від 06.10.2009року, №180 від 17.05.2010року та №1 від 06.01.2010року.
З вищенаведеного господарський суд дійшов до висновку, що у період з 07.10.2009року по 17.05.2010року (тобто в межах дії договору поставки №2 від 12.05.2009року) Товариство з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»виготовило та поставило, а Закрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»отримало продукцію на загальну суму 55517,40грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.
З метою оплати поставленого товару позивачем було виставлено відповідачеві рахунки-фактури №СФ-001014 від 07.10.2009року на суму 10188,00грн., №СФ-000012* від 04.01.2010року у сумі 4980,00грн., №СФ-000519 від 25.03.2010року на суму 25258,20грн., №СФ-00577* від 07.04.2010року на суму 10392,00 грн., №СФ-000613* від 14.04.2010року на суму 2448,00 грн. та №СФ-000751* від 11.05.2010 року.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що у відповідача згідно умов договору виник обовязок оплатити вартість отриманого товару.
При цьому, господарським судом досліджено, що умовами договору не встановлений чіткий строк оплати поставленого товару, видаткові накладні також не містять строку оплати отриманого товару, а відтак, для визначення строку, протягом якого відповідач (покупець за договором) повинен оплатити вартість поставленого по видаткових накладних товару слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, згідно з приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.
В матеріалах справи міститься копія претензії б/н і дати, в якій позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити вартість поставленого товару у сумі 55517,40грн. Дана претензія була направлена на адресу Закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»24.12.2010року та отримана уповноваженим представником відповідача 27.12.2010року, що підтверджується наявними копіями квитанції №1448 від 24.12.2010року та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що відповідач отримав вимогу про оплату вартості поставленого товару 27.12.2010року та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 530, ст. 253 ЦК України, Закрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»зобовязане було оплатити вартість товару до 04.01.2011року включно (27.12.2010року, початок перебігу, встановленого законом семиденного строку, +7 днів, і враховуючи, що останній день строку припав на вихідний день).
Однак, в порушення умов договору, відповідач вартість отриманого товару у сумі 55517,40грн. у строк до 04.01.2011року не оплатив.
З вищенаведених обставин справи, господарським судом встановлено, що станом на момент розгляду спору у суді сума боргу відповідача перед позивачем за поставлені згідно видаткових накладних товари становить 55517,40грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.
В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
До обовязків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обовязок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечно факт отримання по вищезазначеним накладним товару від позивача та не надано доказів сплати повної вартості отриманого товару.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за поставлений товар в розмірі 55517,40грн. обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, уроч. Берізки, 3, код ЄДРПОУ 36444825) на користь Закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(03057, м. Київ, пров. Польовий, 6, код ЄДРПОУ 30116967) 55 517 (пятдесят пять тисяч пятсот сімнадцять) грн. 40 коп. боргу, та судові витрати: 555 (пятсот пятдесят пять)грн. 18 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Повне рішення складено 03.06.2011року
Судове рішення № 16109038, Господарський суд Київської області було прийнято 26.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/056-11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: