Рішення № 16108852, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

Справа № 28/1930.05.11

12 год. 20 хв.

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Совинтертрейд»

ДоДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Провизнання недійсними податкових повідомлень рішень № 212/26-062/0 від 11.05.2004р., № 212/26-062/1 від 08.07.2004р. та першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за № 1/6946 від 29.12.2004р

СуддяМитрохіна А.В.

Секретар судового засіданняЦибульський Р.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 за дов. № 09-01-30 від 20.01.2009р.

Від відповідача ОСОБА_2 за дов. № 3033/9/10-2009 від 16.03.2011р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Совинтертрейд" з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 11.05.2004 р. № 212/26-062/0, 08.07.2004 р. № 212/26-062/1, першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.12.2004 р. № 1/6946, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 974709,00 грн., в тому числі основний платіж 649806,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 324903,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий кредит підприємством сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту позапланової перевірки від 07.05.2004р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевіркою позивача встановлено, що підприємством за період з 01.12.2000 р. по 12.10.2001 р. перераховано ПП "Сакка Трейдінг" 7852890,27 грн. у якості оплати товару на виконання умов договору купівлі-продажу від 28.11.2000 р. № 7, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2003 р. статут ПП «Сакка Трейдінг»визнано недійсним з моменту державної реєстрації підприємства, реєстрація у якості платника податку на додану вартість скасована, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ вказаного підприємства визнано недійсним з моменту його включення. А тому відповідач вважає, що позивач не мав право на включення до складу податкового кредиту за період з березня 2001 року по жовтень 2001 року включно сплачені суми податку на додану вартість на загальну суму 649806,00грн. на підставі податкових накладних, одержаних від ПП «Сакка Трейдінг», як таких, що видані особою, належним чином не зареєстрованою в якості платника ПДВ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням №212/26-062/0 від 11.05.2004 р. відповідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено ТОВ «Совинтертрейд»податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 649806,4 грн. за період з березня 2001 року по жовтень 2001 року.

В ході адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення. При цьому, з тих же підстав відповідачем також було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2004 р. № 212/26-062/0 на загальну суму 974709,00 грн., першу податкову вимогу № 1/6946 від 29.12.2004 р.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 33/26-20/22959051 від 07.05.2004 р. "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Совинтертрейд" (код ЄДРПОУ 22959051) при здійсненні взаємовідносин з ПП «Сакка-Трейдінг»(код ЄДРПОУ 31113341) за період з 01.12.2000 р. по 12.10.2001 р.»(далі Акт перевірки від 07.05.2004 р.).

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Як зазначено в акті перевірки від 07.05.2004 р., перевіркою встановлено, що між ТОВ «Совинтертрейд»(покупець) та ПП «Сакка-Трейдінг»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 7 від 28.11.2000 р., згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товари у відповідності з накладними, що є невідємною частиною договору. Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця. На виконання умов цього договору ТОВ «Совинтертрейд»отримало від ПП «Сакка-Трейдінг»за період з 01.12.2000 р. по 12.10.2001 р. згідно накладних та податкових накладних, які наведені в таблицях Акту перевірки від 07.05.2004 р., товар на загальну суму 7852890,27 грн., в т.ч. ПДВ 1308815,03 грн. Позивачем перераховано продавцю грошові кошти на загальну суму 7 852 890,27 грн., в т.ч. ПДВ 1 308 815,03 грн. Постачальником на адресу ТОВ "Совинтертрейд" виписані податкові накладні на загальну суму 7 852 890,27 грн., в т.ч. ПДВ 1 308 815,03 грн., які відображені позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг). Сума податку на додану вартість в розмірі 1 308 815,03 грн. включена до складу податкового кредиту підприємства у відповідних податкових періодах.

Також в акті перевірки від 07.05.2004 р. зазначено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2003 р. визнані недійсними Статут та ПП "Сакка Трейдінг", свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Сакка Трейдінг», скасована реєстрація в якості платника податку на додану вартість, а Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Сакка Трейдінг»№ 37552463 від 25.10.2000 р. з моменту включення до реєстру, а саме з 25.10.2000 р.

На підставі вказаного судового рішення актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.12.2003 р. № 2784 було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37552463 ПП «Сакка Трейдінг».

За висновками акту перевірки від 07.05.2004 р., позивачем, в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме до податкового кредиту по ПДВ включено суми податку по податковим накладним виписаним особою, яка не зареєстрована у якості платника на додану вартість, а тому не мала права їх складати, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 649806,40 грн. (за період з березня 2001 р. по жовтень 2001 р.).

Висновки акту перевірки судом не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач в період з 01.12.2000 р. по 12.10.2001 р. здійснив господарську операцію з придбання у ПП «Сакка Трейдінг»товару на суму 7852890,27 грн. в т. ч. ПДВ 1308815,03грн. Копії видаткових накладних, платіжних доручень та витяг з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) наявні у матеріалах справи.

В ціні поставленого за укладеним договором товару, позивачем було сплачено податок на додану вартість, та отримано податкові накладні. Оплата за товар здійснювалась безготівковими коштами на розрахунковий рахунок ПП «Сакка Трейдінг»згідно платіжних доручень, про що зазначено також у акті перевірки.

Зауважень щодо оформлення податкових накладних у перевіряючих не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів чи ступінь дотримання ними податкової дисципліни.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкової накладної на момент перевірки.

Згідно акту перевірки податкові накладні виписані позивачу ПП «Сакка Трейдінг»не прийняті в якості підтвердження суми витрат щодо сплаченого податку на додану вартість, оскільки виписані неплатником податку в силу рішення районного суду яким визнане недійсним свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства з моменту його видачі.

Посилання відповідача на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2003 р. яким були визнані недійсними статут та свідоцтво платника ПДВ ПП «Сакка Трейдінг», як на доказ неправомірності видання вказаним підприємством податкових накладних позивачу та, відповідно, безпідставність врахування позивачем таких податкових накладних у податковому обліку судом також не приймається до уваги виходячи з наступного.

За результатами перегляду справи рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.07.2006 р. в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до ПП "Сакка Трейдінг", Кононенко П.В. про визнання недійсними установчих документів, скасування реєстрації в якості платника ПДВ та свідоцтва платника ПДВ відмовлено. Ухвалою Верховного Суду України від 05.12.2006 р. відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва у відкритті касаційного провадження. Тобто підстави вважати недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Комерційна компанія Легата"відсутні.

На момент виконання зобов'язань за укладеними договорами згідно отриманих податкових накладних, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якою не визнає податкова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Окрім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Чинним на момент розгляду справи Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону). За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Таким чином, суд вважає, що сума податку на додану вартість в розмірі 649806,00 грн. правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту в період з березня 2001 р. по жовтень 2001 року на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Сакка-Трейдінг», зареєстрованого платником податку на додану вартість.

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Судом також враховується, що Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII зі змінами і доповненнями (діяв на момент виникнення спірних правовідносин ) для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вчинення зазначених дій є не тільки правом, а й прямим обов'язком податкових органів.

За таких обставин, висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсним.

Крім того, підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ч. 2 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Ухвала про порушення провадження у даній справі була винесена 27.12.2004р., в той час як оскаржувана перша податкова вимога була прийнята відповідачем 29.12.2004 р., що є порушенням означених положень Закону № 2181.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 71, 94, 97, 158 - 163 КАС України, господарський суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Совинтертрейд»задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 212/26-062/0 від 11.05.2004р.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 212/26-062/1 від 08.07.2004р.

4. Визнати недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 1/6946 від 29.12.2004 р.

5. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Совинтертрейд" (01010, м. Київ, вул. Московська 7, код ЄДРПОУ 22959051) 203 грн. (двісті три гривні) судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 КАС України та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Митрохіна

Дата підписання постанови 03.06.2011