Рішення № 16107589, 19.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.11 р. Справа № 34/72

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Сімонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 2533грн.44коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 юрисконсульт (за довіреністю №7 від 05.01.2011р.),

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення 2533грн.44коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №402 від 01.12.2008р. в частині оплати за поставлений товар в сумі 1583грн.40коп., на підставі чого було нараховано штраф у розмірі 950грн.04коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору поставки №402 від 01.12.2008р., видаткової накладної №АМ-33927 від 19.05.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р., претензії №013/285 від 16.08.2010р. та оригінал зазначеної претензії, довідку про наявність заборгованості.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 612, 623-625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, які направлялись на адресу, зазначену відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №734486, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

14.04.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав клопотання, відповідно до якого просив не здійснювати фіксацію судового процесу технічними засобами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Эффект” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки №402, відповідно за яким постачальник (позивач) зобовязується передати покупцю (відповідачу) товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними накладними, які є невідємними частинами цього договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах цього договору (далі Договір).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору.

Оцінивши даний господарський договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість товару та порядок його оплати за Договором.

Відповідно до п.6.1.1. Договору постачальник зобовязується передати покупцю товар належної якості в асортименті та кількості відповідно до письмового замовника покупця, виходячи з наявності вказаного товару на складі постачальника на момент відгрузки.

Пунктом 1.3. ціни на товар встановлюються окремо на кожну партію товару.

Так, позивачем за видатковою накладною №АМ-33927 від 19.05.2010р., передано відповідачу товарно-матеріальні цінності на суму 1583грн.40коп., копія якої міститься в матеріалах справи.

Належність наведеної накладної до предмету спору перевірена судом.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару підтверджується підписом останнього на зазначеній накладній в графі „отримав” та відбитком печатки підприємця, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

Відповідно до п.6.2.3. Договору покупець зобовязаний сплатити куплений товар у строк, встановлений п.4.1. Договору.

За приписами пункту 4.1. Договору грошові кошти за поставлений товар перераховуються протягом 7 календарних днів після підписання накладних покупцем.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого відповідачем за видатковою накладною №АМ-33927 від 19.05.2010р. товару є 26.05.2010р.

За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 1583грн.40коп. за договором поставки №402 від 01.12.2008р., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р., підписаний та скріплений печатками сторін.

Також позивачем долучено до матеріалів справи оригінал претензії №013/285 від 16.08.2010р., відповідно до якої останній вимагав від відповідача сплати заборгованості. Зазначена претензія на зворотньому боці містить напис відповідача, скріплений підписом та відбитком печатки підприємця, за змістом якого відповідач визнає наявність заборгованості у розмірі 1583грн.40коп. та зобовязується сплатити зазначену заборгованість в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1583грн.40коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 1583грн.40коп. не погашена до теперішнього часу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості в розмірі 1583грн.40коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також у позовних вимогах позивач зазначає про стягнення штрафу у розмірі 950грн.40коп. за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати заборгованості.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів більше строку, встановленого п.4.1 Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.

П.1 ст.624 Цивільного кодексу України передбачено, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст.231 Цивільного кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 950грн.04коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 231, 509, 525, 526, 530, 624 Цивільного кодексу України; ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення 2533грн.44коп. задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83030, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” (83121, м.Донецьк, вул.Собінова, буд.2-б, код ЄДРПОУ 22016013) суму заборгованості у розмірі 1583грн.40коп., суму штрафу у розмірі 950грн.04коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2011р.

Суддя Сич Ю.В.