Рішення № 16107516, 06.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.11 р. Справа № 37/102

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк, ідентифікаційний код 31018243

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса, ідентифікаційний код 36919562

та Відповідача 2: Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк, ідентифікаційний код 31272550

про: стягнення солідарно з Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк: за договором поруки №20/01-11 від 20.01.2011р. заборгованість в розмірі 100,00грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса: за договором оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р. заборгованість з орендної плати, комунальних платежів та експлуатаційним витратам в розмірі 172037,85грн., пені в розмірі 6193,36грн., 3% річних в розмірі 1272,61грн., інфляції в розмірі 3268,72грн., штрафу в розмірі 1000,00грн. та зобовязання повернути орендоване майно за актом прийому-передачі

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю від 22.04.2011р.);

від Відповідача 1 не зявився;

від Відповідача 2 не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 26.04.2011р. на 23.05.2011р., з 23.05.2011р. на 06.06.2011р.

У судовому засіданні 06.06.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса (далі Відповідач 1) та Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк (далі Відповідач 2) про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк: за договором поруки №20/01-11 від 20.01.2011р. заборгованість в розмірі 100,00грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса: за договором оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р. заборгованість з орендної плати, комунальних платежів та експлуатаційним витратам в розмірі 172037,85грн., пені в розмірі 6193,36грн., 3% річних в розмірі 1272,61грн., інфляції в розмірі 3268,72грн., штрафу в розмірі 1000,00грн. та зобовязання повернути орендоване майно за актом прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення грошових зобовязань за договором оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р. та неповернення обєкту оренди за актом після закінчення строку дії договору, у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляції, штрафу та висування вимог щодо повернення обєкту оренди за актом приймання-передачі, а також наявність часткової поруки за орендаря з боку Відповідача 2.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № А-010/35 від 22.02.2010р. з додатками, акт прийому-передачі, договір поруки №20/01-11 від 20.01.2011р., лист №1/15 від 15.10.2010р., лист №429 від 20.10.2010р., акт огляду приміщень від 24.02.2010р., лист №507 від 28.12.2010р., вимогу №49 від 02.02.2011р., акт звіряння взаєморозрахунків, право установчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, Постановою Правління НБУ „Про регулювання грошово-кредитного ринку” від 09.08.2010р. №377, ст.ст. 193, 230, 284-286,343 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 779, 785 Цивільного кодексу України та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду (а.с.а.с.61-99).

Уточненням позовних вимог, наданих 16.05.2011р. (а.с.а.с.101, 102), Позивач намагався змінити предмет позову в частині, вимагаючи розірвання договору оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р., укладеного з Відповідачем 1, та солідарно стягнути на свою користь заборгованість з Відповідача 2 у розмірі 100грн. та з Відповідача 1 у розмірі 183672,54грн., про неможливість здійснення чого (зміни предмету позову) суд визначив в ухвалі від 23.05.2011р.

Відповідач 1 у судові засідання не зявлявся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с. 61, 62), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд, оскільки до компетенції суду не віднесено обовязку із фактичного встановлення місцезнаходження Відповідача.

Відповідач 2 у судові засідання не зявлявся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність останнього про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання ухвал (а.с.а.с.56, 57).

Представник Позивача у судовому засіданні 06.06.2011р. підтримав свої первісні вимоги у повному обсягу, вказуючи на запитання суду, що всі заявлені до стягнення суми нараховані за період після закінчення строку орендних правовідносин за договором №А-010/35 від 22.02.2010р., на наголошуючи на відсутності будь-яких додаткових доказів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачами документи та їх неявка без пояснення причин попри вжиті заходи з належного повідомлення про судовий розгляд у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України, істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи з огляду на достатність наданого судом часу для формуванні і доведення до його відома позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі їх наявності).

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем 1 (Орендар) укладено договір оренди № А-010/35 (а.с.а.с. 9-16), згідно п.1.1, 1.2, 6.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в Торговому комплексі „Обжора”, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б, на 2-му поверсі торгівельного комплексу „Обжора”, площею 471,30 кв.м. (далі приміщення схема а.с.18), для організації і здійснення торгової діяльності магазину одягу „ТУСО” строком до 31.12.2010р.

Приналежність Позивачеві будівлі, в якій розташовано обєкт оренди підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.01.2004р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.01.2004р. та технічним паспортом (а.с.а.с.86-99).

Згідно умов розділу 2 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання зі оплати орендної плати за подальші після першого місяця з моменту відкриття для відвідувачів обєкту, розрахованої за формулою: С=S*Z*K, де С вартість орендної плати обєкту оренди з урахуванням ПДВ на місяць; S площа обєкту в квадратних метрах; Z - узгоджений сторонами еквівалент орендної плати за 1кв.м. за 1 місяць, який становить 120грн. з урахуванням ПДВ; К коефіцієнт відношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату виставлення рахунку на оплату до прийнятого розрахункового курсу на момент підписання договору. За останній місць орендна плата розраховується за цією ж формулою, але без застосування коефіцієнту К (п. 2.5.). У відповідності до п. 2.6. договору розрахована за визначеним вище порядком орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 5-ти банківських днів (але не пізніше 5-ого числа поточного місяця). з моменту отримання рахунку, який виставляється Орендареві у період з 25 по 30 число кожного місяця за наступний місяць.

Окрім орендних платежів п. 2.9. договору визначає обовязок Орендаря з моменту відкриття обєкту оренди для відвідувачів відшкодовувати Орендодавцю витрати з комунальних послуг (електроенергія, водо- і газозабезпечення, вентиляція і кондиціювання), що сплачуються за тарифами, встановленими відповідними державними і комунальними органами пропорційно площі обєкту оренди або на підставі приладів обліку; а також експлуатаційні витрати пропорційно займаної площі з розрахунку 5,5грн. за 1 кв.м.

Своєчасна і в повному обсягу сплата орендних, комунальних та експлуатаційних платежів п. 3.3.3. договору віднесена до обовязків Орендаря. Пункт 3.3.6 договору, в свою чергу, встановлює обовязок орендаря не пізніше 7 календарних днів з дня припинення дії цього договору вивезти своє майно, а також повернути Орендодавцю обєкт оренди за актом прийому-передачі. Обєкт оренди повинен бути повернений у стані не гіршому ніж при отриманні в оренду з урахуванням природного зносу та із збереженням параметрів роботи інженерних систем згідно акту прийому-передачі для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт (п.5.10). Стан приміщення на момент повернення оцінюється комісією, що складається з представників обох сторін. У разі виявлення погіршення стану приміщення, останній зобовязується своїми силами і за свій рахунок усунути всі недоліки або відшкодувати Орендодавцю вартість їх виправлення за ринковими цінами, що діють на момент виправлення зазначених недоліків (п.5.11).

Пунктом 5.2 договору за порушення строків оплати орендної плати, а також строків відшкодування Орендодавцю витрат по комунальним послугам та експлуатаційним витратам, в обємі та строках, передбачених даним договором, встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення. Крім того, якщо прострочення по сплаті орендної плати або інших платежів за договором складає більше 10-ти банківських днів, то Орендар повинен сплатити (окрім пені) штраф у розмірі 1000,00грн.

Пункт 6.3. договору серед підстав його припинення вказує на закінчення строку оренди.

01.06.2009р. обєкт оренди згідно умов договору був переданий Відповідачеві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.28).

Листом №1/15 від 15.10.2010р. (а.с.30) Орендар просив Орендодавця 30.11.2010р. розірвати договір оренди у звязку із закриттям магазину., з приводу чого той повідомив листом №429 від 20.10.2010р. (а.с.31) про розірвання договору лише з 31.12.2010р. за умов попереднього здійснення звіряння взаєморозрахунків, виконання необхідних робіт і поверхня обєкту оренди у відповідності до умов договору.

11.01.2011р. комісією, що складається з представників обох сторін (Коцюба П.Н. інженер ТК „Обжора” від Орендодавця) та Вєткін Р.Б. (на підставі (а.с.33) довіреності №04 від 24.02.2010р. від Орендаря) було проведено обстеження „Обєкту оренди” та складений акт (а.с.32) за яким встановлено наявність недоліків, що підлягають усуненню протягом 7 календарних днів тобто до 18.01.2011р. включно.

Позивач листом №507 від 28.12.2010р. (а.с.34) повідомив Відповідача 1, про наявність заборгованості за договором оренди і необхідності її погашення у звязку із закінченням строку договору 31.12.2010р. та зазначив, що орендна плата буде нараховуватися до моменту передачі приміщення Орендодавцю у стані, повністю придатному для подальшої експлуатації.

Задля забезпечення виконання Орендарем своїх зобовязань за договором оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р., 20.01.2011р. між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 2 (Поручитель) був укладений договір поруки №20/01-11 (а.с. 29), згідно п.п.1.1, 4.1 якого Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за виконання зобовязань, що виникли на підставі договору оренди, але на суму не більше 100,00грн., до 31.05.2011р.

Позивач звернувся з вимогою №49 від 02.02.2011р. (а.с.35-36) до Відповідача 1, якою вимагав в строк до 11.02.2011р. надати письмову відповідь стосовно повернення обєкта оренди Орендодавцю, у стані повністю придатному для подальшої експлуатації.

Позивач, враховуючи несплату Орендарем та поручителям розрахованих (а.с.63) станом на 31.03.2011р. за період після 31.12.2010р. орендних, комунальних і експлуатаційних платежів заборгованість по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам в загальному розмірі 172037,85грн., нарахувавши на цю заборгованість додатково пеню в сумі 6193,36грн., 3% річних в розмірі 1272,61грн., інфляційну індексацію в сумі 3268,72грн. та штраф в розмірі 1000грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи також зобовязати Відповідача 1 повернути орендоване майно за актом прийому-передачі.

Уточненням позовних вимог, наданих 16.05.2011р. (а.с.а.с.101, 102), Позивач намагався змінити предмет позову в частині, вимагаючи розірвання договору оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р., укладеного з Відповідачем 1, та солідарно стягнути на свою користь заборгованість з Відповідача 2 у розмірі 100грн. та з Відповідача 1 заборгованість в розмірі 183672,54грн.

Відповідачі 1, 2 процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Як вбачається із наявних в мета ріалах справи документів (а.с.а.с.64-83) акти наданих послуг щодо комунальних витрат та оренди, а також складені рахунку відносно спірн7го періоду Орендарем не підписані та не оплачені.

Суд розглядає справу виключно в контексті всіх первісних вимог, оскільки їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення зобовязань за договором оренди). В свою чергу, викладені Позивачем за змістом уточнення, наданого 16.05.2011р. (а.с.а.с.101, 102), позовні вимоги судом не розглядаються, оскільки опосередкована такими уточненням зміна предмету позову всупереч ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вчинена вже після початку розгляду справи по суті.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимог до Відповідачів такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні солідарно Відповідача 1 та Відповідача 2 до виконання частини прострочених грошових зобовязань за договором оренди та зобовязанні Відповідача сплатити решту боргу із застосуванням наслідків прострочення у вигляді стягнення штрафних санкцій, 3% річних і інфляційної індексації та повернення орендованого майна у звязку із припиненням орендних правовідносин через закінчення строку дії договору та відмову Орендаря від його продовження.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, умовами договору оренди № А-010/35 від 22.02.2010р. та договору поруки №20/01-11 від 20.01.2011р.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного субєктивного права (інтересу) обєкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації експлуатаційних і комунальних витрат на утримання орендованого майна узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, та положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем 1 договір оренди є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених вимог в частині стягнення грошових коштів, підставою виникнення та існування у період формування (з 31.12.2010р. по 31.03.2011р.) стягуваних грошових сум відповідного (захищуваного) субєктивного права Позивача на їх отримання є орендні правовідносин за договором оренди № А-010/35 від 22.02.2010р., який встановлює обовязок Орендаря сплачувати передбачені договором платежі на користь Орендодавця (орендні, комунальні та експлуатаційні).

Таким чином, обєктом судового захисту у даній справі виступають права Позивача як орендодавця на отримання відповідних складових передбачених договором оренди № А-010/35 від 22.02.2010р. платежів, а порушенням з боку Відповідача слід вважати невиконання обовязків із здійснення таких платежів впродовж розглядуваного періоду. зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат відповідно до умов вказаного договору.

Між тим, виходячи із встановлених судом обставин на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у Позивача не має субєктивного права нараховувати і отримувати стягувані орендні, комунальні та експлуатаційні платежі за період з 31.12.2010р. по 31.03.2011р., оскільки волевиявлення сторін, викладене в листах №1/15 від 15.10.2010р. та №429 від 20.10.2010р. (а.с.а.с. 30, 31), унеможливлює повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України. Таким чином, орендні правовідносини між сторонами припинились 31.12.2010р. в порядку ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України (у звязку із закінченням строку договору).

При цьому, відсутність підписаного акту про повернення обєкту оренди не впливає на вказаний висновок суду, адже навіть фактичне продовження користування майном після визначеної дати закінчення строку договору за умов наявності висловленого волевиявлення будь-якої сторони відносно їх припинення (заперечення) у світлі ст. 764 Цивільного кодексу України унеможливлюють автоматичну пролонгацію.

Відсутність грошового зобовязання зумовлює і відсутність підстав для нарахування стягуваних в межах цієї справи 3% річних, інфляційної індексації та штрафних санкцій, адже за змістом ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України настання таких наслідків вимаже існування простроченої заборгованості.

Таким чином, відсутність захищуваного субєктивного права визначає неможливість його порушення та застосування судового захисту від такого порушення, що зумовлює відмову у задоволені позовних вимог відносно Відповідачів щодо стягнення грошових коштів як юридично і доказово неспроможних. Дійсно, визначені ч. 1 ст. 19 Конституції України засади побудови правопорядку, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та які безпосередньо застосовуються при виконання цивільних обовязків (ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України), унеможливлює спонукання Відповідача до виконання відсутність обовязків у судовому порядку.

Відносно вимог про зобовязання Відповідача 1 повернути обєкт оренди позиція суду полягає в такому:

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння обєктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.

Як було встановлено судом, орендні правовідносини, а отже і правова підстава для перебування обєкту оренди в користуванні і володінні Відповідача 1, припинились 31.12.2010р., наслідком чого відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України є обовязок орендаря повернути обєкт оренди на умовах, визначених у договорі.

Згідно п. 3.2.6 договору оренди повернення майна здійснюється Орендарем Орендодавцю не пізніше 7-ми календарних днів з моменту припинення договору у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, і опосередковується актом приймання-передачі. Обовязковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

У світлі наведених висновків суду неповернення обєкту оренди Орендодавцю за актом приймання-передачі, доказів на спростування чого до справи не надано, є порушенням відповідних зобовязань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Відтак, порушені права Позивача підлягають захисту способом, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме у спосіб спонукання Відповідача 1 до примусового виконання обовязку з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. Вказаний спосіб судового захисту є співмірним та адекватними наявному порушенню прав Позивача, а отже відповідає вимогам ефективного захисту, встановленим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобовязання виконати певну дію (в розглядуваному випадку повернути обєкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк визначений умовами договору, суд, встановлює саме його (7 календарних днів) для вчинення відповідних дій з моменту набрання рішенням законної сили задля забезпечення Відповідачеві 1 можливості звільнити приміщення від власних речей і привести його у відповідний стан.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу розподіляються стягуються між Відповідачем 1 і Позивачем відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса (ідентифікаційний код 36919562) та Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31272550) про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Каверін", м. Донецьк: за договором поруки №20/01-11 від 20.01.2011р. заборгованість в розмірі 100,00грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса: за договором оренди нежитлового приміщення №А-010/35 від 22.02.2010р. заборгованість з орендної плати, комунальних платежів та експлуатаційним витратам в розмірі 172037,85грн., пені в розмірі 6193,36грн., 3% річних в розмірі 1272,61грн., інфляції в розмірі 3268,72грн., штрафу в розмірі 1000,00грн. та зобовязати повернути орендоване майно за актом прийому-передачі задовольнити частково.

2. Зобовязати Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса (ідентифікаційний код 36919562) протягом 7-ми календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) за актом приймання-передачі нежитлове приміщення площею 471,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б, на 2-му поверсі торгівельного комплексу „Обжора”.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Універмагів "Тусо", м. Одеса (ідентифікаційний код 36919562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 85 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2011р.

Суддя Попков Д.О.