Рішення № 16107449, 02.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.11 р. Справа № 11/82

за позовом Приватного підприємства „Текстиль-Контакт”, ЄДРПОУ 32274480, м.Донецк

до відповідача Приватного підприємства „ТК-Ріелінвест”, ЄДРПОУ 36191686, м.Донецьк

про стягнення 191 000 грн. 00 коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. за дов.

від відповідача: Руденко К.В. - дир.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Текстиль-Контакт”, м.Донецк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватне підприємство „ТК-Ріелінвест”, м.Донецьк, про повернення попередньої оплати в сумі 191000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №2п від 28.03.2011р., а саме, невиконання зобовязань з постачання товару в обумовлений строк.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву №12 від 16.05.2011р. визнав позовні вимоги повністю в сумі 191000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Згідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 28.03.2011р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу №2п, за умовами якого відповідач зобовязався продати, а позивач прийняти та сплатити товари згідно замовлення на умовах ЕХW (склад відповідача в м.Донецьк). За погодженням між сторонами в окремих випадках можуть застосовуватись і інші умови поставки.

Загальний обсяг купівлі-продажу по цьому договору (ціна договору) становить: вартість товару 260000,00 грн., загальна сума договору - 260000,00 грн.

Згідно п.2.1 договору поставка кожної партії товарів здійснюється на підставі та у відповідності погодженій сторонами специфікації, протягом 5 днів з моменту оплати товару.

Номенклатура, ціна та кількість товару визначається в специфікації, яка є невідємною частиною цього договору (п.2.3 договору).

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Одночасно, статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу №2п від 28.03.2011р. сторонами передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Стосовно цього договору датою видачі (отримання) товару вважається дата фактичної передачі товару продавцем покупцю. Датою сплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок продавця.

Згідно специфікації до договору купівлі-продажу №2п від 28.03.2011р. відповідач зобовязався продати позивачу бязь відб. (150) в кількості 10000,00 м.п., діагональ (85) в кількості 9500,00 м.п. на загальну суму 260000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Як встановлено судом, згідно платіжного доручення №138 від 04.04.2011р. позивачем на рахунок відповідача за умовами договору №2п від 28.03.2011р. було перераховано грошові кошти в загальній сумі 260000,00 грн.

Таким чином, виходячи з умов договору купівлі-продажу №2п від 28.03.2011р., судом встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобовязань перед відповідачем з перерахування попередньої оплати.

Проте, за висновками суду, відповідачем свої зобовязання з постачання товару позивачу на суму 260000,00 грн. за договором №2п від 28.03.2011р. всупереч ст.ст.525, 526, 662 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконані.

15.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №52 щодо термінового постачання товару за договором №2п від 28.03.2011р.

Направлення позивачем вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується квитанцією від 15.04.2011р. та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.04.2011р.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідних доказів постачання відповідачем товару позивачу в установлений договором №2п від 28.03.2011р термін до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

27.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №53 щодо повернення попередньої оплати в сумі 260000,00 грн. за договором №2п від 28.03.2011р. у звязку з простроченням строку поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданою до матеріалів справи випискою по рахунку відповідачем 27.04.2011р. було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 69000,00 грн. попередньої оплати за договором №2п від 28.03.2011р.

Доказів повернення позивачу залишкової суми попередньої оплати в розмірі 191000,00 грн. до матеріалів справи не надано.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву №12 від 16.05.2011р. визнав позовні вимоги повністю в сумі 191000,00 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги позивача про повернення відповідачем перерахованої попередньої оплати в сумі 191000,00 грн. за договором №2п від 28.03.2011р. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Текстиль-Контакт”, м.Донецк до Приватного підприємства „ТК-Ріелінвест”, м.Донецьк про стягнення попередньої оплати в сумі 191000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „ТК-Ріелінвест” (83086, м.Донецьк, пр.Лагутенка, 13, рах.26002138815 у ПАТ „Райффайзенбанк „Аваль” м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 36191686) на користь Приватного підприємства „Текстиль-Контакт” (83048, м.Донецьк, Київський район, вул.Артема, 116, рах.2600940011 у ПАТ „Райффайзенбанк „Аваль” м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 32274480) попередню оплату в сумі 191000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1910 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 02.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.06.2011р.

Суддя Соболєва С.М.