Рішення № 16106843, 08.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 5005/5434/2011 За позовом: ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

До відповідача-1: ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

Про: визнання контракту на управління підприємством недійсним

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність від 08.06.2010 року №717, представник; ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26.10.1998 року

Від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність №1 від 15.06.2010 року, представник; ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26.10.1998 року

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_2, яким просить:

- контракт від 20.02.2008 року на управління ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" визнати недійсним з 20.02.2009 року;

- визнати ОСОБА_2 таким, що з 20.02.2009 року до теперішнього часу не має права управляти товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", представляти його інтереси перед третіми особами, вести фінансово-господарську діяльність товариства, розпоряджатись майном та коштами підприємства;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії контракту на управління підприємством закінчився 20.02.2009 року, однак всупереч цьому відповідач безпідставно та протиправно продовжує представляти інтереси підприємства перед третіми особами, вести фінансово-господарську діяльність товариства, розпоряджатись майном та коштами підприємства що спричиняє порушення охоронюваних законом інтересів товариства, а також прав і свобод його учасника, а саме ОСОБА_1

06.06.2011 року від позивача надійшло (факсом) клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із хворобою позивача.

ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" проти позову заперечують, посилаючись на те, що спір про визнання недійсним з 20.02.2009 року контракту від 20.02.2008 року на управління ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" є суто трудовим спором та не підлягає розгляду господарським судом. Відповідачі-1,2 зазначають, що наданий до суду позивачем контракт від 20.02.2008 року строком на один рік є підробленим, оскільки на ньому відсутня печатка підприємства та до суду не наданий його оригінал. Відповідачі-1,2 надали до суду копію контракту на управління підприємством від 20.02.2008 року строком до 20.02.2016 року. Відповідачі-1,2 зазначають, що посилання позивача на узурпацію влади ОСОБА_2 є безпідставним, так як сам позивач ухиляється від проведення загальних зборів, що унеможливлює нормальну роботу товариства (неможливо прийняти рішення на загальних зборах).

Розгляд справи був відкладений з 17.05.2011 року на 07.06.2011 року.

В судовому засіданні 07.06.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи представників відповідачів-1,2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2008 року відбулися збори, на яких прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", учасниками якого є: ОСОБА_2 із часткою 51% в статутному капіталі та ОСОБА_1 із часткою 49% в статутному капіталі. Головою зборів учасників обрано ОСОБА_1, секретарем зборів - ОСОБА_2.

На зборах прийнято рішення призначити директором товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" ОСОБА_2 з правом розпорядчого підпису у банку.

20 лютого 2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" (ідентифікаційний номер 35594662), про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №1 223 102 0000 003590.

Згідно Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" засновниками товариства є: ОСОБА_2 із часткою 51% в статутному капіталі та ОСОБА_1 із часткою 49% в статутному капіталі.

Відповідно до п.7.1 Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників. Збори учасників товариства обирають голову зборів товариства на строк 3 роки (п.7.5 Статуту).

Виконавчим органом товариства є одноособовий орган директор товариства. З директором укладається трудовий договір (контракт), який від імені товариства підписує голова зборів товариства (п.п. 7.16, 7.17 Статуту).

20 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" в особі голови зборів ОСОБА_1 (Вищий орган) та ОСОБА_2 (Керівник) був укладений контракт на управління підприємством, відповідно до п.1.1 якого за цим контрактом Директор зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію, що ним формується, здійснювати поточне управління (керівництво) товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", забезпечувати його високоприбуткову діяльність, а Вищий орган зобов'язується створювати необхідні умови для роботи Директора, виплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові блага.

Цей контракт є трудовим договором. На підставі цього контракту виникають трудові стосунки між Директором і Підприємством, які з боку останнього реалізуються Вищим органом і працівниками Підприємства (п.1.2 контракту).

Відповідно до п.5.1 контракту (в редакції, наданій позивачем) Директор зобов'язується працювати з 20.02.2008 року по 20.02.2009 року по цьому контракту. Причиною розірвання контракту зі сторони Директора протягом року можуть бути тільки форс-мажорні обставини. По закінченні строку дії цього контракту його умови аналізуються з урахуванням практики діяльності Підприємства і обґрунтовані пропозиції сторін враховуються шляхом внесення до контракту відповідних змін і доповнень.

Цей контракт діє з 20.02.2008 року по 20.02.2009 року та припиняється після закінчення терміну дії контракту (п.п.5.3, 5.6 контракту в редакції наданої позивачем).

Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 після закінчення строку дії контракту продовжує представляти інтереси підприємства, вести фінансово-господарську діяльність, розпоряджатися майном підприємства, просить визнати недійсним з 20.02.2009 року контракт від 20.02.2008 року та визнати ОСОБА_2 таким, що з 20.02.2009 року не має права управляти товариством, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 Господарського кодексу України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа (п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

У випадку коли в позовній заяві об'єднано вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання, звільнення, відкликання, поновлення на посаді тощо керівників чи інших посадових осіб товариства з підстав порушення норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", інших норм цивільного та господарського законодавства, статуту товариства з вимогами скасувати наказ про призначення (звільнення, відкликання) керівника чи іншої посадової особи або розірвати трудовий контракт, укладений з керівником чи іншими посадовими особами товариства, господарський суд повинен на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження в частині вимог, які стосуються відповідного наказу або трудового контракту (п.1.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04/5-14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині визнання недійсним з 20.02.2009 року контракту від 20.02.2008 року на управління ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до пункту а) ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставою позову - є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та фізичні особи мають право звертатися до господарськрго суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, громадяни (у корпоративних спорах), а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Доказів того, що право позивача, як учасника товариства на управління справами товариства порушено до матеріалів справи не надано.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається, заявлена позивачем вимога про визнання ОСОБА_2 таким, що з 20.02.2009 року до теперішнього часу не має права управляти товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", представляти його інтереси перед третіми особами, вести фінансово-господарську діяльність товариства, розпоряджатись майном та коштами підприємства, не відповідає засобам захисту цивільних прав, які здійснюються в установленому порядку судом, передбаченому ст. 16 Цивільного кодекс України.

Вимога про встановлення факту того, що відповідач не має певних прав, не призводить до поновлення порушених прав позивача. Вона не може бути предметом спору, самостійно розглядатися окремо в господарській справі.

Вказана вимога є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Ці факти можуть встановлюватись судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2007 року у справі № 24/174).

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.

Отже, встановлення такого факту, як визнання відсутності у відповідача-1 певних прав, може бути здійснено судом при вирішенні трудового спору про визнання недійсним контракту на управління товариством.

Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

З урахуванням вищенаведених норм права, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що з 20.02.2009 року до теперішнього часу не має права управляти товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", представляти його інтереси перед третіми особами, вести фінансово-господарську діяльність товариства, розпоряджатись майном та коштами підприємства, не відповідає положенням чинного законодавства, не призведе до поновлення порушеного права позивача, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не надано доказів на його підтвердження, крім того, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем надмірно сплачене державне мито в сумі 151 грн. зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету згідно п. 1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито".

Керуючись ст.ст.1, 33, 49, 80 ч.1 п.1, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним з 20.02.2009 року контракту від 20.02.2008 року на управління ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю "Материкцентр".

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (51937, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) із державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 151 грн., перераховане згідно квитанції №1/131 від 14.03.2011 року, яка знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 08.06.2011 року