Рішення № 16104981, 26.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.11р.

Справа № 5005/4458/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧіП”, село Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області

до Приватного підприємства “Хоккайдо”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 360 грн. 09 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Пугач О.С. - директор, протокол від 30.03.2011р. №1;

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 6 360 грн. 09 коп., що складає: 4 248 грн. 20 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 01.11.2009р. №170 товар, 33 грн. 99 коп. –інфляційних збитків, 867 грн. 79 коп. - пені, 212 грн. 41 коп. –штрафу та 997 грн. 70 коп. - 20 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 01.11.2009р. №170 в частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.11.2009р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ЧіП” (постачальником) та відповідачем - Приватним підприємством “Хоккайдо” (покупцем) було укладено договір поставки №170 (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукцію (надалі –товар) у власність покупця, а покупець зобов’язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору;

- право власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки (пункт 2.6 Договору);

- пунктом 2.7 Договору передбачено, що зобов’язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту поставки покупцю товару, підписання сторонами оформленої належним чином накладної; товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженим представником покупця оформленої належним чином накладної (пункт 5.3 Договору);

- як вбачається на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 505 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними від 25.12.2009р. №4599 на суму 2 598 грн. 40 коп., від 14.01.2010р. №92 на суму 2 607 грн. 00 коп., від 14.01.2010р. №96 на суму 1 300 грн. 20 коп.;

- відповідно до положень пункту 6.3 Договору покупець зобов’язаний оплатити товар протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк оплати відповідачем за отриманий товар вважається таким, що настав і відповідач повинен був оплатити товар, отриманий по видатковій накладній від 25.12.2009р. №4599 до 08.01.2010р., по видатковим накладним від 14.01.2010р. №92 та №96 до 28.01.2010р.;

- як вбачається відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 2 257 грн. 40 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.45-48);

- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 248 грн. 20 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання;

- штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання;

- згідно із пунктом 7.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань згідно даного Договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості відповідної партії товару;

- отже, штраф становить 212 грн. 41 коп. (5% від суми 4 248 грн. 20 коп.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- як вбачається в пункті 7.3 Договору сторони передбачили у випадку, якщо прострочення оплати складе більше 10-ти календарних днів; покупець, крім сплати пені, що передбачений у пункті 7.2 даного Договору, повинен також сплатити на користь постачальника 20% відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення;

- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 33 грн. 99 коп. (січень 2010р.), а річні у розмірі 20% (за погодженням сторін) - 997 грн. 70 коп. (з 09.01.2010р. по 31.03.2011р.).

Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 867 грн. 79 коп., то такі вимоги є безпідставними, оскільки:

- згідно пункту 7.2 Договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару, крім сплати штрафу, передбаченого пунктом 7.1 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

- частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;

- штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- отже, штраф та пеня є штрафними санкціями і відносяться до господарських санкцій, тобто до одного виду юридичної відповідальності;

- відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- тому неможливо застосувати до відповідача одночасно такі господарські санкції, як штраф і пеню за одне і те саме правопорушення, а саме несвоєчасну оплату поставленого товару.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повних сумах, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Хоккайдо” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд.68, кв.110; фактична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд.41, оф.5; ідентифікаційний код 34061223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧіП” (юридична адреса: 51283, село Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, буд.7-А; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд.18, к.69; ідентифікаційний код 31181317; п/р 26003500001674 в Дніпропетровській філії ПАТ „Кредитпромбанк”, МФО 306890) 4 248 грн. 20 коп. –заборгованості, 33 грн. 99 коп. –інфляційних нарахувань, 997 грн. 70 коп. –річних, 212 грн. 41 коп. –штрафу, 102 грн. 00 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„30„ травня 2011р.