Рішення № 16104949, 26.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.11р.Справа № 5005/3679/2011

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"", м. Дніпропетровськ, в особі Структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про скасування оперативно-господарської санкції

та

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"", м. Дніпропетровськ, в особі Структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 750 845, 97 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 64 від 04.04.2011р.; ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.05.2011р.; Асауленко С.В., посвідчення НОМЕР_1 від 23.03.2006р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 150 від 12.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява, з урахуванням уточнених позовних вимог, товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська областьдалі по тексту позивача до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" в особі структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія" в особі структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область далі по тексту відповідача про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування та сплати позивачем 750845,97грн. за „недовраховану” електроенергію, застосовану відповідачем до позивача.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 85,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2010р. працівниками структурного підрозділу відповідача Криворізьких міських електричних мереж інженером інспектором ОСОБА_4, електромонтером ОСОБА_5 і громадянином ОСОБА_6 було складено акт № В 000736, яким на належному позивачу обєкті «Макаронний цех», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Технічна, 7, в ТП-439, було зафіксовано безоблікове споживання електроенергії від тягової підстанції № 439 (далі - ТП-439), що належить відповідачеві на праві власності. Комісія відповідача, розглянувши вказаний акт, прийняла рішення, оформлене протоколом від 08.12.2010р. за № 419/13, про нарахування та сплату позивачем відповідачу за недораховану електричну енергію кошти в сумі 750845,97 грн. Дане рішення позивач за первісним позовом вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси. Відповідно до абз.2 п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі Правил), в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень, однак акт № В00736 від 26.11.2010р. посилання на пункти правил не містить, необґрунтовано в акті та жодним чином не доведено, що до ТП-439, яке належить відповідачеві на праві власності за допомогою засобів не чітко вказаних в акті, підключене саме обладнання позивача, засоби підключення, наведені в п. 1 акту, позивачу за первісним позовом не належать, що змістом спірного акту по суті не підтверджується. Позивач заперечує факт самовільного підключення та без облікового споживання електроенергії, так як це є технічно неможливим за відсутністю доступу у позивача за первісним позовом до ТП-439, що належить відповідачеві на праві власності, а електроенергію він споживає та оплачує згідно з умовами договору. Однією з осіб, яка брала участь у складанні акту № В000736 від 26.11.2010р.був ОСОБА_6 службове становище цієї особи в акті не вказано, отже в порушення п. 6.41 Правил, в складанні акту брала участь стороння особа. У день складення акту повноважні представники відповідача пояснили позивачу, що останнім ніяких порушень Правил не допущено, а акт потрібен для застосування заходів впливу до підрядної організації, яка за домовленістю з відповідачем виконувала роботи на ТП-439, належної відповідачу, на підставі договору підряду з відповідачем. Однак позивач договору підряду не бачив, а підпис на спірному акті поставив, як свідчення обізнаності у змісті акту, а не як згода зі змістом. В спірному акті було зазначено, що комісія відповідача буде розглядати акт на засіданні 01.12.2010р., але вказане засідання в цю дату не відбулося, протокол комісії не складався, позивачу не надавався, з правом на оскарження протокольного рішення відповідач позивача не ознайомив. Однак рішення комісії за спірним актом оформлене протоколом № 419/13 08.12.2010р., а протокол позивач на неодноразові вимоги отримав, лише 12.03.2011р.

Відповідач у судові засідання зявився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та не заснованими на законі посилаючись на те, що по-перше, членство комісії Енергопостачальника (відповідача за первісним позовом) затверджується актом органу юридичної особи, особи, які входять до складу комісії енергопостачальника (відповідача за первісним позовом), є робітники публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»і виконують свої безпосередні обовязки, що покладені на них керівництвом; по-друге, споживач електричної енергії (позивач за первісним позовом) був належним чином повідомлений про дату засідання з розгляду акту № В000736 від 26.11.2010р. про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору, яке відбулося 01.12.2010р. в присутності представника споживача директора позивача Асауленко С.В., однак через не можливість прийняти остаточного рішення, засідання комісії було відкладено на 08.12.2010р., про що під підпис було сповіщено представника споживача і останній був присутній на остаточному засіданні комісії; по третє, зазначає, що порядок виявлення порушення та складення актів про порушення затверджено п.6.41 Правил користування електричною енергією, а акт про порушення правил користування електричною енергією та/або умов договору № В000736 від 26.11.2010р. відповідає зазначеній нормі; по четверте, відповідач вважає застосування оперативно-господарської санкції правомірним, так як відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського кодексу України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. З урахуванням даної норми права п.4.2.3 Додаткової угоди № 1 закріплює, що «Споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, у разі таких дій або бездіяльності споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою», у зв'язку з чим відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою у якій просить суд стягнути з відповідача (позивача за первісним позовом) на користь позивача (відповідача за первісним позовом) вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 750845,97 грн., яку 14.04.2011року було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

12.04.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.04.2011р. та до 12.05.2011р. для надання сторонам часу залучити до справи докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

12.05.2011 р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2002р. між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) було укладено довгостроковий договір на постачання електричної енергії № 600766 (далі договір). Згідно п. 9.2 договору у всіх питаннях неврегульованих цим договором, сторони керуються положеннями чинного законодавства, зокрема Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими НКРЕ. Згідно з п. 1.1 договору предметом договору є постачання і передача електроенергії енергопостачальником (відповідачем за первісним позовом) та оплата спожитої електроенергії споживачем (позивачем за первісним позовом). Під час планової перевірки стану електричних приладів і електроустановок у приміщенні макаронного цеху позивача, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Технічна, 7, комісією за участю повноважних представників сторін було виявлено самовільне споживання електроенергії від ТП-439, що належить відповідачеві на праві власності шляхом підземного заведення і приєднання від РБ-9 РУ-0,4 кВ ТП двома кабельними лініями прокладеними в землі АСБ 3*150 та АСБ 3*120, увімкнутими паралельно. На даному приєднанні електролічильник відсутній. Позивачем даний акт підписано, однак цей підпис, за твердженням позивача, вказує на обізнаність у змісті акту, а не на згоду з його змістом. Позивачем за первісним позовом надано пояснення за вих. № 41 від 07.12.2010р., яке отримано, згідно штампу, 08.12.2010р., пояснення за вих. № 42 від 09.12.2010р., яке отримано 14.12.2010р. за місцем проведення засідання комісії постачальника електроенергії (відповідача за первісним позовом), однак 01.12.2010р., у присутності представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), у звязку з неможливістю прийняти остаточне рішення, акт № В000736 від 26.11.2010р. відправлено на доопрацювання. Прийнято рішення розгляд справи перенести на засідання комісії, яке відбудеться 08.12.2010р., про що листом позивач за первісним позовом був під розписку повідомлений. Остаточне рішення комісії, оформлене протоколом № 419/13 від 08.12.2010р., про проведення нарахування за період з 07.05.2010р. (технічна перевірка) по 26.11.2010р.(дата усунення порушення) згідно з пунктом № 2.9 та за формулою № 2.7 та 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією за недораховану електричну енергію підлягає сплаті у сумі 750845,97 грн., повноважний представник позивача з даним рішенням не погодився і звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд скасувати як неправомірну оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування відповідачем та сплати позивачем 750845,97грн. за „недовраховану” електроенергію, застосовану відповідачем до позивача.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 85,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем за первісним позовом в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно ч.1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно ч.2 ст. 236 Господарського кодексу України передбачено, що встановлений перелік оперативно-господарських санкцій встановлений у її частині першій , не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

За змістом вищезазначених положень чинного законодавства та умов, укладеного між позивачем та відповідачем довгострокового договору на постачання електричної енергії № 600766 від 28.05.2002року, вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 750845,97грн. вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Відповідно ч.2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт самовільного підключення і споживання позивачем електроенергії від ТП-439, що належить відповідачеві на праві власності (приєднання трифазне, від РБ-9 РУ-0,4 кВ ТП двома кабельними лініями прокладеними позивачем під землею АСБ 3*150 та АСБ 3*120, увімкнутими паралельно не знайшов свого документального підтвердження у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування та сплати позивачем 750845,97грн. за „недовраховану” електроенергію, застосовану відповідачем до позивача. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

-самовільне підключення позивачем, з метою безоблікового споживання електроенергії, шляхом підземного прокладання кабелю та підключення до ТП-439, що належить відповідачеві на праві власності, без згоди відповідача є практично і технічно неможливим;

- відповідно до вимог п.п.3.8 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін підписаного сторонами 25.09.2007року у вигляді Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 600766 від 28.05.2002року саме відповідач несе відповідальність за технічний стан електрообладнання ТП-439 та саме відповідач зобов'язується забезпечити на території своїх підстанцій схоронність та допуск до електромереж;

-відповідно до однолінійних схем надання доступу до місцевої (локальної) електромережі підписаних сторонами 29.05.2002року та 25.09.2007року у вигляді Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 600766 від 28.05.2002року сторони письмово підтвердили відсутність будь-яких порушень після чого позивач не мав самостійного доступу до ТП-439;

- на неодноразові вимоги суду відповідач не надав суду акт технічної перевірки на старий електролічильник, підстави встановлення нового електролічильника, пояснення працівників які проводили зняття старого і встановлення нового електролічильника, акт технічної перевірки при встановленні нового лічильника, технічні умови на підключення електроустановок до електромереж та інші документи.

Всупереч вимогам, визначених у пункті 6.41 Правил користування електричною енергією в акті №В000736 від 26.11.2010р. відповідачем взагалі не зазначено, в чому полягає саме порушення з боку споживача електричної енергії та які саме пункти даних Правил порушив саме позивач. Матеріали справи не містять доказів виявлення дій споживача, метою яких є безоблікове споживання електроенергії від ТП-439, що належить відповідачеві на праві власності, оскільки доступ до ТП-439 має тільки відповідач, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про скасування як неправомірну оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування відповідачем та сплати позивачем 750845,97грн. за „недовраховану” електроенергію, застосовану відповідачем до позивача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 85,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги відповідача (позивача за зустрічним позовом) до позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 750845,97 грн., слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як відповідач (позивач за зустрічним позовом) не довів належними доказами в чому полягає саме порушення з боку споживача (відповідача за зустрічним позовом) електричної енергії та які саме пункти Правил порушив позивач (відповідач за зустрічним позовом).

Відповідач (позивач за первісним позовом) вимагає стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) судові витрати по справі, а саме: 7 508,46 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, дослідивши матеріали справи дані вимоги слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Скасувати оперативногосподарську санкцію, застосовану публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034, п/р 26001060244477 у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 00130843, в ФКБ «Приватбанк», МФО 305750) у вигляді нарахування та сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»(50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 22-го Партзїзду, 22, код ЄДРПОУ 24445882, р/р 260059208 в АТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 280805) суми в розмірі 750845,97 грн. за недораховану електричну енергію.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034, п/р 26001060244477 у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 00130843, в ФКБ «Приватбанк», МФО 305750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»(50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 22-го Партзїзду, 22, код ЄДРПОУ 24445882, р/р 260059208 в АТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 280805), витрат на оплату держмита 85 грн. (вісімдесят пять грн.) та витрат на інформаційнотехнічне забезпечення 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

В зустрічному позові відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко Рішення підписано19.05.2011р.