Рішення № 16104677, 25.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.11р.

Справа № 5005/4259/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 108,67 грн. за поставлену електроенергію

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Голубенко В.В., начальник юридичного відділу КМЕМ ПАТ "ЕК

"Дніпрообленерго", дов. № 153 від 20.04.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10 442,57 грн., пені - 355,65 грн., 3% річних - 76,06 грн., інфляційних втрат - 234,39 грн. за поставлену електроенергію.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №400116 від 01.01.2004 року щодо оплати спожитої активної електроенергії у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України з 19.04.11р. по 05.05.11р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідач в судове засідання не з'явився, у запереченні на позов в задоволені позовних вимог позивача просить відмовити в повному обсязі з підстав недостатнього фінансування відповідача з держбюджету України та з підстав того, що кошторисом ГУМВС України в Дніпропетровській області не передбачено виділення з держбюджету грошових коштів на погашення пені, 3% річних та інфляційних витрат, просить справу розглянути по суті у відсутності представника відповідача.

Позивачем до справи додано свідоцтво про держану реєстрацію підприємства серії А01 №064319, довідку АА № 444341 з ЄДРПОУ від 12.04.2011р., відповідно до якої назву Позивача змінено на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" у зв'язку з чим слід провести заміну назви позивача з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником сторони не заявлялось.

Розгляд справи відкладався з 05.05.11 до 24.05.11р.

В судовому засіданні 24.05.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (далі - Енергопостачальник, Позивач) та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Споживач, Відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №400116 (далі - Договір), відповідно до п.1 Договору Енергопостачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Цей Договір укладається на строк до 31 грудня 2004 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.9., 9.9.1. Договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив постачання активної електричної енергії відповідачу, що підтверджується актами про споживання електроенергії за спірний період, з серпня 2010 року по березень 2011 року та виставив на її оплату рахунки в сумі 10 442,57 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.

За умовами договору (п.п. 2.3.3), Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 4 Додатку №3 "Порядок розрахунків" до договору, Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії наступним чином:

- до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового періоду оплачує за кожний тиждень 30 відсотків обсягу електричної енергії, за заявленої на розрахунковий період;

- остання оплата у поточному розрахунковому періоді здійснюється за два банковських дні до кінця розрахункового періоду у сумі, що дорівнює різниці між вартістю100% очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому періоді та попередніх поточних платежів за електроенергію;

- остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі рахунку, наданого Енергопостачальником, протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Згідно п.4 додатку до Договору передбачено, що Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку.

Позивач, згідно взятих на себе зобов'язань по договору виставив відповідачу рахунки (а.с. 27-33) на оплату, які відповідач не оплатив.

Внаслідок невиконання умов договору в частині оплати за спожиту активну електроенергію за відповідачем виникла заборгованість у сумі 10 442,57 грн., яка відповідно до виставленого рахунку не оплачена.

Споживач доказів оплати спірної суми заборгованості у встановлені Договором строки та на час розгляду даного спору не надав, обставин, зазначених позивачем не спростував.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обґрунтованих доказів неможливості оплати боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 10 442,57 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 355,65 грн., 3% річних - 76,06 грн., інфляційних втрат - 234,39 грн. за прострочення оплати боргу.

Заперечення відповідача проти стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних витрат у зв’язку з тим, що кошторисом ГУМВС України в Дніпропетровській області не передбачено виділення з держбюджету грошових коштів на погашення пені, 3% річних та інфляційних витрат, судом не приймаються на підставі наступного.

Згідно з приписами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Пунктом 4.2.1. договору сторонами встановлено, що за внесення платежів, передбачених п.2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком 3 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Енергопостачальнику пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно наданому позивачем та перевіреному судом розрахунку, до стягнення підлягає пеня за прострочення оплати по активній та реактивній електроенергії за період з 01.09.10р. по 25.03.11р. в сумі 355,65 грн.

Частина 2 п. 4.2.1. Договору передбачає, якщо у разі прострочення зазначених платежів Споживач на Вимогу Енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума 3% річних за прострочення оплати по активній електроенергії за період з 01.09.10р по 25.03.11р. складає 76,06 грн., інфляційні витрати з вересня 2010 року по березень 2011 року складають 234,39 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 355,65 грн. - пені, 76,06 грн. - 3% річних, та 234,39 грн. - інфляційних втрат.

У запереченні на позов відповідач заявив про зменшення розміру штрафних санкцій, на підставі ст. 233 ГК України.

Відповідно до п.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 2.4 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”, застосування якого є можливим і до іншого виду неустойки –штрафу, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Крім того, суд враховує, що невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору виникло майже рік тому і до звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість не оплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обґрунтованих доказів в підтвердження неможливості виконання своїх обов’язків по договору відповідач суду не надав.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги викладене, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в сумі 111,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити Позивача - Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, буд 20а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08592141) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 41, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130843) основну заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 442,57 грн. (десять тисяч чотириста сорок дві грн. 57 коп.), пеню - 355,65 грн. (триста п'ятдесят п'ять грн. 65 коп.), 3% річних - 76,06 грн. (сімдесят шість грн. 06 коп.), інфляційних втрат - 234,39 грн. (двісті тридцять чотири грн. 39 коп.), витрати по сплаті державного мита - 111,09 грн. (сто одинадцять грн. 09 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 26.05.2011р.