Рішення № 16104148, 20.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.11р.Справа № 5005/3688/2011

За позовом Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм", м.Дніпропетровськ

про зміну п.3.2 договору оренди земельної ділянки ВАК №605861, ВАК №605862 від 02.06.03р.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від прокурора: Дзюба В.В. - посв.№20

від позивача: ОСОБА_1. - дов.№7/11-197 від 22.02.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №3688 від 05.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулися до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм" про зміну п.3.2 договору оренди земельної ділянки ВАК№605861,ВАК№605862 від 02.06.03 укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛМ», посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2326, виклавши його в такій редакції: «3.2. орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Позивач 11.04.2011 року подав уточнення до заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд змінити п. 3.2 договору оренди земельної ділянки укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “МІЛМ” виклавши його в такій редакції: “3.2.Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.

Прокурор 17.05.2011 року подав уточнення до позовної заяви та просить змінити п.3.2. договору оренди земельної ділянки укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Мілм”, виклавши його в такій редакції: “п.3.2. орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати. Визначеному Податковим кодексом України".

Крім того, Прокурор 17.05.2011 року направив до суду клопотання про доручення до матеріалів справи договору оренди від 02.06.2003р. ВАК №605861, ВАК №605862 щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Панікахи, 77-а.

01.04.11р. Відповідач подав відзив на позов, в якому просить провадження по справі припинити, оскільки за податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідача за спірні 2008-2010 роки вбачається, що відповідачем сплачено у три рази більше ніж приписане у п.3.1 договору.

Прокурор та Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на свої пояснення та просить суд провадження у справі припинити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора, представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2003 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору частку (1,5 %) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1201 га (площа частки складає 0,0018 га), що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Панікахи, 77-а для фактичного розміщення не житлових приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 660790032 згідно з планом земельної ділянки.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003р. №65/8 (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 810 грн. 22 коп.

Договір укладається на строк до 09.04.2018р. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору орендна палата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п.3.3 Договору).

Умовами п.п. 8.1, 8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. А у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір розв”язується у судовому порядку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.4).

Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2003 року, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З метою приведення раніше укладених Позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011 р. (а.с. 33) “Про внесення змін до договорів оренди землі”, що до проведення робіт (п. 1 рішення) з питань приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог ст.288 Податкового кодексу України, тобто до вимог чинного законодавства.

На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди землі від 02.06.2003 року до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, у відповідності до вимог ст.288 Податкового кодексу України сторонами суду не надано.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обовязковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 3.2 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілм" в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10 та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року по справі № 14/240-10.

Отже нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.3.2 договору оренди земельної ділянки укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 75) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мілм” (49098, м.Дніпропетровськ, вул.Малиновського, 14А, код ЄДРПОУ 20228840), виклавши його в такій редакції:

“п.3.2. орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати. Визначеному Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛМ»(49098, м.Дніпропетровськ, вул.Малиновського, 14А, код ЄДРПОУ 20228840) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) суму 85 грн. 00 коп. - державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛМ»(49098, м.Дніпропетровськ, вул.Малиновського, 14А, код ЄДРПОУ 20228840) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

О.І. Красота Рішення підписано

20.05.11р.