Рішення № 16102765, 16.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.11р.Справа № 5005/3036/2011 За позовом Прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Магдалинівської районної державної адміністрації, м. Магдалинівка Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Олімп", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокурора: Кутузова В.О., посв. № 187 від 28.12.07р.;

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 01-35/504/11 від 05.04.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 3 від 26.04.11р.

Суть спору:

Прокурор Магдалинівського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Магдалинівської районної державної адміністрації (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Олімп" (далі - відповідач), у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить суд змінити п. 2.2. договору оренди земельної ділянки від 20.11.06р. в частині орендної оплати землі шляхом встановлення процентної ставки, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідчений Очеретуватською сільською радою та 20.12.06р., зареєстрований Магдалинівським ВДФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040612301126, виклавши його в наступній редакції:

-«за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно Засіданням комісії з питань встановлення розміру ставки орендної плати за оренду землі від 11.09.08р. ».

Прокурор наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог, про що також не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

Відповідач заявлені вимоги не визнає. У відзиві на позов вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що обовязок відповідача сплачувати, узгоджену сторонами спірного договору, орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі виник у 2006 році, а зміни до податкового законодавства внесені у 2011 році, тому не можуть бути застосовані до відносин, які виникли до набрання чинності таких змін у законодавстві України. Також, вказує про відсутність чинних норм якими б встановлювався обовязок відповідача та позивача змінювати умови договору щодо розмірів орендної плати до 5% від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, що насамперед і не вбачається з умов спірного договору оренди земельної ділянки.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.11.2006 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), у відповідності з умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Магдалинівської РДА за № 778-р-06 від 20.11.06р. надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,3556 га, що знаходиться на території Очеретуватської сільради Магдалинівського району Дніпропетровської області, з цільовим призначення земельної ділянки: для підприємств іншої промисловості.

За умовами щорічного додатку до Договору «Розрахунки по орендній платі»орендна плата вноситься відповідно п. 2.2 Договору у грошовій формі (гривні) в розмірі: 1336,00 грн./рік, що становить 111,33 грн./міс.

Згідно приписів ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме у частині другій слова «до Закону України "Про плату за землю"»замінено словами «до Податкового кодексу України», а частину четверту, пяту та сьому виключено. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

13.10.2010 року головою Магдалинівської РДА прийнято розпорядження за № 380-р-10 про внесення змін до розпорядження від 10.09.08р. за № 472-р-08 "Про створення комісії з питань встановлення розміру ставки орендної плати за оренду землі", з додатком до нього про склад комісії з питань встановлення розміру ставки орендної плати за оренду землі. Засіданням комісії з питань встановлення розміру ставки орендної плати за оренду землі від 11.09.08р. встановлено ставки за використання земельних ділянок під господарськими будівлями і дворами в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 288 вказаного кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, тоді як згідно норм діючого податкового законодавства річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку (ст. 288.5.1 ПК України), та не може перевищувати - 12% нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.2 ПК України).

Проведений господарським судом детальний аналіз умов укладеного між сторонами у справі Договору на їх відповідність Податковому кодексу України відображає, що спірна орендна угода в частині встановленої річної орендної плати суперечить (не відповідає) вимогам чинного законодавства, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

В той же час, прокурор вважає, що прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки, що є причиною спору.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Обовязковість актів прийнятих державними адміністраціями передбачена ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", зокрема, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийнятті в межах їх компетенції, є обовязковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ст. 759, 762 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

В силу ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Стаття 654 цього ж кодексу вимагає, щоб зміна або розірвання договору вчинялись в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п. 3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.10р. за № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Господарський суд вважає також, що доводи відповідача щодо порушення ст. 58 Конституції України та відсутності письмової пропозиції позивача щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки від 20.11.06р. не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах, в силу приписів ст. 58 Конституції України, а саме, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р., у якому положення названої статті були викладені про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому, прокурор не порушував діючих норм законодавства подаючи даний позов до суду.

Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Як зазначається в листі ВГСУ від 06.08.08р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Крім того, не заслуговують заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки слід враховувати, що в силу ст. 4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Разом з тим, укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди земельної ділянки передбачає можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах, наведеною в постанові ВСУ від 27.12.10р., винесеній за заявою про перегляд Верховним Судом України постанови ВГСУ від 23.06.10р. у справі № 27/15-10, яка в силу ст. 11128 ГПК України є обовязковою для господарського суду.

Викладене є підставою для задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до п. 2.2. договору оренди земельної ділянки від 20.11.06р. в частині орендної оплати землі шляхом встановлення процентної ставки, укладеного між Магдалинівською районною державною адміністрацією (51100, м. Магдалинівка Дніпропетровської області, вул. Радянська, 46; ЄДРПОУ 04052293) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Олімп" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 49/28; ЄДРПОУ 34228462), посвідчений Очеретуватською сільською радою та 20.12.06р. зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040612301126, виклавши його в наступній редакції:

«за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно Засіданням комісії з питань встановлення розміру ставки орендної плати за оренду землі від 11.09.08р.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Олімп" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 49/28; ЄДРПОУ 34228462) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Олімп" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 49/28; ЄДРПОУ 34228462) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___