Рішення № 16102065, 13.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.11р.Справа № 5005/4411/2011 За позовом Приватного підприємства Виробничо - комерційної Фірми "Еліж", м. Миколаїв

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 11 305,95 грн. за договором реалізації товару № 19/11 від 15.12.09р.

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 9639 грн. основного боргу, 1153, 05 грн. пені, 318, 00 грн. інфляційних втрат та 195, 90 грн. 3% річних за договором реалізації товарів № 19/11 від 15.12.09р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків по спірному договору в частині оплати за отриманий товар.

В судове засідання позивач направив клопотання від 28.04.11р. про розгляд справи без його участі

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судові засідання, призначені для розгляду справи, не зявився. Про дату, час, та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався 21.04.11р.

В судовому засіданні 10.05.11р. прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2009р. між Приватним підприємством виробничо - комерційною фірмою "Еліж" (далі продавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець, відповідач) укладено договір реалізації товарів № 19/11 від 15.12.09р. (далі договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язаний поставити товари, визначені п.2 договору покупцю для їх продажу.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 19.11.10р.(п.8.1. договору).

В разі, якщо строк дії договору не буде продовжено сторонами, покупець зобовязується у 3-хденний термін з дня закінчення строку дії договору повернути продавцю вартість отриманого, але неоплаченого по договору товару чи повернути нереалізований товар продавцю у той же строк в належному стані.(п. 8.3. договору).

Найменування, кількість, ціна на товари та інші характеристики товарів зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1. договору).

Покупець зобовязується прийняти товар та забезпечити його схоронність, надати продавцю повну інформацію про хід реалізації товару та його залишки(п.3.1. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати продавцю грошові кошти по закінченні 20 днів з дати відвантаження товару, згідно накладної. Грошові кошти перераховуються на розрахунковий рахунок чи вносяться до каси продавця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 13164 грн., що підтверджується копією видаткової накладної № РН-0000062 від 26.03.10р. (а.с.32).

Відповідач накладною № 21/06 від 21.06.10р. повернув частину отриманого товару на загальну суму 3525, 00 грн.

Вартість неоплаченого товару склала 9639, 00 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 9639, 00 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1153, 05 грн. пені.

Відповідно до ст. 537 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Субєктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частинами 1 та 4-7 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобовязання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобовязань, визначається відповідним субєктом господарювання - господарською організацією.

Умовами спірного договору не передбачено відповідальності відповідача за невиконання обовязку щодо оплати поставленого позивачем товару у вигляді пені, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені.

Враховуючи викладене у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1153, 05 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, останній просить стягнути з відповідача 318, 00 грн. інфляційних втрат за період з 21.06.10р. по 31.10.10р. та 195, 90 грн. 3% річних за період з 26.03.10р. по 23.11. 10р.

Суд зазначає, що пунктом 6.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати продавцю грошові кошти по закінченні 20 днів з дати відвантаження товару, згідно накладної.

Товар відповідачу був відвантажений 26.03.10р., отже строк на оплату товару у відповідача виник з 16.04.10р.

Оскільки порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, з позивача підлягають до стягнення 448,74 грн. інфляційних втрат, однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягають 318, 00 грн. інфляційних втрат за період з 21.06.10р. по 31.10.10р. та 195, 90 грн. 3% річних за період з 26.03.10р. по 23.11. 10р.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 9639, 00 грн. - основного боргу, 318, 00 грн. інфляційних втрат та 195, 90 грн. 3% річних.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (51900, АДРЕСА_2 індефікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства Виробничо - комерційної Фірми "Еліж" (54001, м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 13, кв. 40, код ЄДРПОУ 34606980, МФО 3007164, р/р 26000048003001 в АБ "СВЕДБАНК" в м. Київ) 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 318 (триста вісімнадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. 3% річних, 101 (сто одна) грн. 53 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко